Рішення

від 24.12.2013 по справі 906/1551/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" грудня 2013 р. Справа № 906/1551/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Тімуш А.Ю. - дов. від 28.12.12р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А. (м.Рівне)

до Приватного підприємства "Радовест" (м.Радомишль, Житомирська область)

про стягнення 301759,76 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 301759,76 грн. заборгованості за договором №KZH/P-07-10/01/11 від 07.10.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №KZH/P-07-10/01/11 від 07.10.2011р., додаткову угоду до договору, видаткові накладні, довіреність, акти здачі-приймання робіт, угоди про зарахування зустрічних вимог, розрахунок суми боргу, вимогу, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.11р. між сторонами був укладений договір №KZH/P-07-10/01/11 (а.с.8-9), пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, для забезпечення виробничих потреб замовника (позивача) для реалізації проекту по ремонту автомобільної дороги М06 Київ - Чоп, ділянка км. 128+000 - 14+080, виконавець (відповідач) бере на себе зобов'язання надати на свій власний ризик послуги власним автотранспортом, автомобілями Камаз і Маз в кількості 10 шт. Порядок подачі та кількість техніки визначаються за погодженням сторін та визначається замовником на період надання послуг. Для виконання умов даного договору замовник може надавати виконавцю паливо з подальшим вирахуванням вартості палива із вартості наданих послуг.

Згідно з п. 3.1 зазначеного договору, розрахунки між замовником і виконавцем здійснюються шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця у 30-денний термін з моменту узгодження сторонами розрахунків на підставі актів наданих послуг.

Протягом дії даного договору позивач поставив відповідачеві дизельне паливо на загальну суму 654849,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.14-16).

В свою чергу, на виконання умов договору, відповідач надав позивачеві передбачені договором послуги на суму 353089,24 грн., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг (а.с.18-21).

31.12.2011 сторонами укладено угоду про припинення зобов'язань зарахуванням, відповідно до якої погашено 274648,51 грн. ( а.с. 11).

31.03.2012р. шляхом зарахування погашено 78440,73 грн. ( а.с. 12)

Таким чином, за відповідачем залишилась заборгованість перед позивачем за договором №KZH/P-07-10/01/11 від 07.10.11р. в сумі 301759,76 грн. (654849,00 грн. - 353089,24 грн.).

01.10.13р. позивач надіслав відповідачеві письмову вимогу від 30.09.13р. про сплату суми боргу (а.с.42-43).

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, суму боргу на сплатив.

На підставі вищевикладених обставин позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №KZH/P-07-10/01/11 від 07.10.11р., який містить елементи договору поставки та договору про надання послуг з перевезення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено частинами 1 і 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору №KZH/P-07-10/01/11 від 07.10.11р. щодо сплати вартості отриманого товару за останнім рахується заборгованість в сумі 301759,76 грн.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Радовест", 12201, Житомирська область, м. Радомишль, вул. Мала Житомирська, 32, код ЄДРПОУ 35783261

на користь "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", 33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446, ідентифікаційний код 26603641

- 301759,76 грн. - заборгованості;

- 6035,20 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 сторонам - рек. з пов. про вручення