Рішення

від 10.12.2013 по справі 910/14422/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14422/13 10.12.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Український папір"

до Київської обласної державної насіннєвої інспекції

за участю

третьої особи без

самостійних вимог

на стороні відповідача Міністерство аграрної політики

про стягнення 19356,34 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Омельченко О.М. (дов. № 2 від 02.01.2013 р.)

Від відповідача Аксютенко А.О. (дов. № 48 від 06.12.2013 року)

Від третьої особи не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український папір" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської обласної державної насіннєвої інспекції (далі за текстом - відповідач) про стягнення 19356,34 грн. згідно № 14/09 на виготовлення етикеток від 14.09.2013 року, з яких 18852, 00 грн. основного боргу, 56, 54 грн. інфляційних втрат, 447, 80 грн. 3% річних, а також про стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою Господарського суду від 31.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/14422/13, розгляд справи призначений на 27.08.13 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з залученням до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Міністерства аграрної політики та продовольства України, необхідністю витребування додаткових доказів по справі, неявкою представника відповідача в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/14422/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 29.10.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/14422/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 10.12.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/14422/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

09.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача надано інформацію по справі.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про свою відсутність суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.10.2013 року не виконав.

В судовому засіданні 10.12.2013 року представником відповідача подано заяву про визнання заборгованості, в якій останній визнає свою заборгованість по справі у повному обсязі та не заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників відповідачів позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2012 року між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) укладено договір № 14\09 на виготовлення етикеток (далі по тексту - договір).

Відповідно до умов договору (п.1.1.), позивач зобов'язується у 2012 році поставити відповідачу продукцію, зазначену в специфікації (додаток № 1), а відповідач - прийняти і оплатити її. Згідно п. 3.1. договору, ціна договору становить 18852, 00 грн., у тому числі ПДВ 3142, 00 грн.

За змістом п. 4.1. договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом безготівкової оплати відповідачем на поточний рахунок позивача після пред'явлення ним рахунку, накладної або акту на оплату продукції.

Відповідно п. 4.2. договору, відповідач проводить оплату поставленої продукції в повному обсязі протягом 15 календарних днів з моменту поставки.

Згідно п. 6.1.1. договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити за поставлену продукцію.

Відповідно додатку № 1 до договору, сторонами було обумовлено вартість продукції, строк виготовлення її позивачем та особливості при виготовленні.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законодавством за договором (п. 7.1. договору).

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно видаткової накладної № КБ-00292 від 17.09.2012 року, відповідачу було поставлено товар загальною вартістю - 18852, 00 грн.

Відповідачем не було виконано своїх зобов'язань за договором та не було сплачено позивачу грошові кошти за поставлений товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем вникла заборгованість у розмірі 18852, 00 грн.

Позивач направив відповідачу претензії № 75\юр\13 від 08.05.2013 року та № 95\юр\12 від 29.03.2013 року, в яких просив перемахувати на розрахунковий рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 18852, 00 грн. Факт відправлення претензій підтверджують описи та фіскальні чеки пошти, копії яких додані до позовної заяви. На твердження позивача, відповідач не надав відповідь на зазначену претензію, а також не оплатив заборгованість вказану в зазначеній претензії.

Позивач також просить стягнути з відповідача 56, 54 грн. інфляційних втрат та 447, 80 грн. 3% річних.

За твердженням позивача сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 14\09 на виготовлення етикеток від 14.09.2012 року на момент подання позову (18.07.2013 року) відповідачем не сплачена.

Відповідачем свою заборгованість визнано у повному обсязі відповідно до тверджень уповноваженого представника відповідача в судовому засіданні та наданої заяви про визнання заборгованості від 10.12.2013 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 14\09 на виготовлення етикеток від 14.09.2012 року є договором поставки з елементами підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 та 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору № 14\09 на виготовлення етикеток від 14.09.2012 року, відповідачу поставлено товар на загальну суму 18852, 00 грн., що підтверджує видаткова накладна № КБ-00292 від 17.09.2012 року копія якої додана до матеріалів справи.

Відповідачем товар був повністю отриманий, що підтверджує вищевказана накладна, підписана та проставлена печатками уповноваженими особами двох сторін, на загальну суму 18852, 00 грн.

Відповідно п. 4.2. у відповідача виникло зобов'язання протягом 15 календарних днів (до 03.10.2012 року) сплатити грошові кошти позивачу за поставлений товар у розмірі 18852, 00 грн.

Станом на 03.10.2012 року відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 18852, 00 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (18.07.2013 року) та вирішення спору (10.12.2013 року) основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 18852, 00 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору № 14\09 на виготовлення етикеток від 14.09.2012 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 18852, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 14\09 на виготовлення етикеток від 14.09.2012 року в сумі 18852, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару відповідно п. 4.2. є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 18852, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з 03.10.2012 року по 18.07.2013 року в розмірі 447, 80 грн. та інфляційної складової боргу в розмірі 56, 54 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в матеріалах справи розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київської обласної державної насіннєвої інспекції (01004, м. Київ, вул.. басейна, 1/2, код ЄДРПОУ - 00731595; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул.. Куренівська, 2-Б, код ЄДРПОУ - 25394112) 18852 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 56 (п'ятдесят шість) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 447 (чотириста сорок сім) грн. 80 коп. 3 % річних та судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко