Рішення

від 10.12.2013 по справі 910/13646/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13646/13 10.12.13 За позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС

України у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світле і Темне"

про стягнення 2740,33 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Мірошниченко О.М. (дов. № 24/14-1968/Ан. від 17.06.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у м. Києві (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світле і Темне" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 2740,33 грн. за договором № 238-Д об/2012-Шев2, з яких 2552, 40 грн. основного боргу, 187, 93 грн. пені та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/13646/13, розгляд справи призначено на 13.08.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/13646/13 передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 05.11.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.09.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/13646/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року справу прийнято до провадження судді Балаца С. В., розгляд справи призначено на 10.12.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року в зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки справу № 910/13646/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

19.11.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про надання документів.

В судове засідання 10.12.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.11.2013 року не виконав, про свою відсутність суд не повідомив, про час та місце був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до поданої позивачем довідки головного управління статистики у м. Києві, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 04050, м. Київ, вул. Артема, 82-А.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується довідкою Головного управління статистики в м. Києві, копія якої міститься у матеріалах справи.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення поважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2012 року між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 238-Д об/2012-Шев2 на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони (далі за текстом - договір), відповідно до п.2.1. якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті відповідача, забезпечити негайне прибуття НО на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення НО відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті. За умовами договору позивач не приймає майно відповідача на зберігання і не вступає у володіння ним.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що Розрахунок вартості послуг відповідача за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до Договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до договору).

Відповідно п. 3.2. договору, оплата за договором здійснюється відповідачем щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку на рахунок позивача.

До закінчення поточного місяця позивач надає відповідачу два примірники Акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язується протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акту повернути позивачу. У випадку наявності у відповідача заперечень щодо обсягу послуг, наданих позивачем у звітному місяці, відповідач зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати позивачу свої обґрунтовані заперечення. (пункт 3.5. договору)

Як встановлено п. 3.6. договору, за умови неповернення відповідачем підписаного акту приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень, щодо обсягу послуг, наданих позивачем у звітному місяці в строк, визначений п. 3.5. договору, вважається, що послуги у такому місяці надані позивачем у повному обсязі і прийняті відповідачем без зауважень.

Згідно п. 4.2.7. договору, відповідач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за договором

Пунктом 5.2. договору визначено, що відповідач за кожний день прострочення оплати за договором відповідач сплачує відповідачу пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Відповідно до п.4.2. договору, оплата послуг здійснюється на підставі рахунків позивача у строки, вказані в рахунках.

Відповідно до п. 5.1 договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або не належне виконання договору згідно з чинними законодавством України.

Відповідно тверджень позивача у період з грудня 2012 року по березень 2013 року позивачем було надано послуги загальною вартістю 4281, 84 грн.

На твердження позивача, відповідач частково оплатив надані послуги у розмірі 1729, 44 грн., тобто відповідачем було виконано свої зобов'язання, щодо оплати послуг за грудень 2012 року.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору на поштову адресу відповідача було надіслано лист, який містив акт № С13-002057 прийому передачі виконаних робіт/послуг за січень-лютий 2013 року та акт № С13-002614 прийому-передачі виконаних робіт послуг за березень 2013 року. Доказами відправлення даного листа є опис цінного листа, поштовий чек про відправлення 27.06.2013 року листа на поштову адресу відповідача та список цінних листів по реєстру. Однак, відповідач в порушення умов договору підписані акти виконаних робіт (наданих послуг) підписаних не повернув, заперечень щодо якості наданих послуг не надав.

Відповідно до п. 3.6 договору, не підписання відповідачем надісланих йому актів прийому-передачі, означає прийняття відповідачем наданих послуг, що зумовлює виникнення у нього зобов'язання щодо сплати грошових коштів за виконані роботи у розмірі 2552, 40 грн.

На момент подання позовної заяви до суду (21.06.2013 року) відповідачем свої зобов'язання не виконано у повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 2552, 40 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 187, 93 грн. пені за неналежне виконання грошових зобов`язань у відповідності до умов договору.

Відповідач своїм правом надати пояснення по суті справи або подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.

Отже, станом на момент подання позову до суду (21.06.2013 року) та на момент розгляду справи судом (10.12.2013 року) надані позивачем по договору № 238-Д об/2012-Шев2 на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 01.11.2012 року послуги відповідачем не сплачені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 238-Д об/2012-Шев2 на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 01.11.2012 року є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Як встановлено судом у період з грудня 2012 року по березень 2013 року позивачем було надано відповідачу послуги за умовами договору загальною вартістю 4281, 84 грн.

Позивачем умови договору № 238-Д об/2012-Шев2 на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 01.11.2012 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності чи низької якості наданих послуг умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Судом зазначено, що у доданих до матеріалів справи позивачем актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за січень-лютий 2013 року та прийому-здачі виконаних робіт/послуг за березень 2013 року не міститься підпису та печатки відповідача. Проте, відповідно п. 3.5. та п. 3.6. договору позивачем було направлено на поштову адресу відповідачу лист з даними актами. Факт відправлення даного листа є опис цінного листа, поштовий чек про відправлення 27.06.2013 року листа на поштову адресу відповідача та список цінних листів по реєстру, які додані до матеріалів справи. Відповідач в строки встановлені договором не було надіслано жодної відповіді або заперечення по даному листу та актам, а тому, суд приходить до висновків, що відповідно п. 3.5. та п. 3.6. договору, дані акти є такими, що були підписані відповідачем.

Відповідно підписаних актів у відповідача виникло зобов'язання, щодо сплати наданих послуг у розмірі 4281, 84 грн. У матеріалах позовної заяви є твердження позивача про часткове виконання своїх зобов'язань, щодо оплати відповідачем послуг за надані послуги. Так відповідачем було оплачено 1729, 44 грн. за надані послуги у грудні 2012 року. З урахуванням часткового виконання своїх зобов'язань, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2552, 40 грн. Судом встановлено, що сума несплаченого боргу за надані послуги складає 2552, 40 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 238-Д об/2012-Шев2 на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 01.11.2012 року в сумі 2552, 40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований. Враховуючи, що відповідно до п. 3.1. та п. 3.2. договору строки оплати за надані послуги позивачем сплили, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 2552, 40 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, станом на момент вирішення спору судом (10.12.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 2552, 40 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 2552, 40 грн. відповідачем суду не надано.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 21.01.2013 року по 21.06.2013 року в розмірі 187, 93 грн. не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2. договору визначено, що відповідач за кожний день прострочення оплати за договором відповідач сплачує відповідачу пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься доказ того, що лист з актами № С13-002057 прийому передачі виконаних робіт/послуг за січень-лютий 2013 року та № С13-002614 прийому-передачі виконаних робіт послуг за березень 2013 року було відправлено на поштову адресу відповідачу 27.06.2013 року, а отже у відповідача виникло зобов`язання з їх оплати після отримання та неповернення підписаних актів, а отже відповідно до п. 3.6 договору послуги були прийняті після направлення та не повернення відповідачем (без надання відповідних зауважень щодо якості наданих послуг) після 27.06.2013 року.

В той же час представник позивача просить стягнути пеню за період з 21.01.2013 року по 21.06.2013 року. Судом визначено, що станом з 21.01.2013 року по 21.06.2013 року дані акти наданих послуг не були підписані сторонами, доказів вручення даних актів відповідачеві раніше 27.06.2013 року матеріали справи не містять, а тому позивач безпідставно посилається на порушення відповідачем грошових зобов`язань у період з 21.01.2013 року по 21.06.2013 року ( в зазначений період відповідач не був таким, що порушив виконання грошового зобов`язання), а отже позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 187, 93 грн. за вказаний період не підлягають задоволенню

Судові витрати позивача в сумі 1720, 50 судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам. Так на позивача покладається - 120,43 грн. (7%) , а на відповідача покладається - 1600,07 грн. (93%).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світле і Темне" (04050, м. Київ, вул. Артема, 82-А, код ЄДРПОУ - 38322246; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у м. Києві (04050, м. Київ, вул.. Студентська, 9, код ЄДРПОУ - 08596920) 2552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 40 коп. основного боргу та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 07 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко