Рішення

від 06.12.2013 по справі 910/22102/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22102/13 06.12.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Мотор Січ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЮТАМ» Простягнення 59 560,18 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Матухно Ю.О. - дов. № 7 від 30.04.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЮТАМ» про стягнення 50 400,00 грн. попередньої оплати, 2 680,18 грн. три відсотки річних, 6 480,18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою від 18.11.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2013 року надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 06.12.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.12.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЮТАМ» (постачальник) було укладено договір на поставку товару № 10446/11-Д, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність обладнання, а покупець прийняти і оплатити його на умовах цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування, кількість, ціна, умови і строки поставки обладнання погоджуються в специфікації, які є невід'ємними частинами цього договору.

Умовами п. 3.1 договору, товар поставляється в строки, зазначені в специфікації, які є невід'ємною частиною договору.

Датою поставки товару вважається дата оформлення транспортної накладної (п. 3.2 договору).

Згідно специфікації № 1 від 21.09.25011 р., постачальник зобов'язувався поставити на адресу покупця товар - Чиллер для охолодження рідини 25 кВт, виробництво Італії, 2011 р. кількістю 1 шт. вартістю 100 800,00 грн.

Відповідно до п. 1. специфікації № 1, строк поставки обладнання на склад покупця - 4 тижні з моменту отримання передоплати за рахунок постачальника.

Умовами п. 2 специфікації № 1 передбачено наступні умови оплати: 50 % - передоплата, 30 % - протягом 3 банківських днів після отримання товару на склад покупця, 20 % - протягом 10 банківських днів після підписання обома сторонами акта введення в експлуатацію.

Відповідно до п. 11.1. договору, зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до виконання зобов'язань по договору, але не пізніше 31.12.2012 р., а в частині розрахунків і гарантійних зобов'язань до повного його виконання.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору, на підставі рахунку-фактури № СФ-00147 від 06.12.2011 р. позивач здійснив попередню оплату в розмірі 50 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41033 від 27.12.2011 р. р. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки товару у строки встановлені в договорі (чотири тижні з моменту здійснення попередньої оплати) не виконав.

04.10.2012 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію в якому вимагалося поставити обладнання передбачене умовами договору.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було поставлено товар згідно договору № 10446/11-д від 21.09.2011 р. та повернуті грошові кошти сплачені покупцем відповідно до рахунку-фактури № 41033 від 27.12.2011 р., позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 50 400,00 грн. попередньої оплати, 2 680,18 грн. три відсотки річних та 6 480,18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі статтей 536 та 1048 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Умовами специфікації 1 до договору № 10446/11-Д від 21.09.2011 р. встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 4 тижні з моменту отримання передоплати за рахунок постачальника.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за поставку обладнання згідно договору № 10446/11-Д від 21.09.2011 р. перерахував на рахунок відповідача 50 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41033 від 27.12.2011 р. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 50 400,00 грн.

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» просить суд також стягнути з відповідача 2 680,18 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням того, що прострочення відповідача з повернення суми попередньої оплати розпочалося 24.01.2012 р., господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 2 680,18 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 6 480,18 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами на підставі статей 536 та 1048 Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.

Відповідно до частин 3 статті 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до положень статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки між сторонами угода щодо встановлення розміру процентів не укладена, а частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України регулює відносини позики, то господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «ЮТАМ» (місцезнаходження : 04053, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Воровського, 4, код ЄДРПОУ 21459613) на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (місцезнаходження: 69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 15, код ЄДРПОУ 14307794) 50 400 (п'ятдесят тисяч чотириста) грн.00 коп. суми попередньої оплати, 2 680 (дві тисячі шістсот вісімдесят) грн. 18 грн. три відсотки річних та 1 533 (одну тисячу п'ятсот тридцять три) грн. 31 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

11.12.2013 р.

Суддя Спичак О.М.