Рішення

від 20.12.2013 по справі 910/20596/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20596/13 20.12.13

Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврокар Сервіс" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто Центр» простягнення 15592 грн. 84 коп. Представники: від позивача: Мельников О.М. - представник за довіреністю б/н від 16.10.2013; від відповідача: Шуберт В.І.- представник за довіреністю № 1 від 28.02.2013; від третьої особи:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.10.2013 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокар Сервіс" про стягнення безпідставно одержаних коштів у розмірі 15592 грн. 84 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку з технічним збоєм програмного забезпечення у позивача відбулося дублювання електронного платіжного доручення № 678 від 04.10.2010 Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто Центр» про здійснення переказу коштів на суму 15592 грн. 84 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Сервіс». При цьому був сформований один електронний розрахунковий документ для здійснення міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок № 32008152402 в ГУ НБУ по м. Києву та області МФО 321024 засобами СЕП НБУ. В результаті чого до СЕП НБУ було відправлено два міжбанківських електронних розрахункових документа та кошти з кореспондентського рахунку позивача № 32008152402 були списані двічі. Як наслідок, до банку отримувача надійшло два міжбанківських перекази кожен на суму 15592,84 грн., один з яких є помилковим.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20596/13 та справу призначено до розгляду на 08.11.2013.

07.11.2013 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 08.11.2013 оголошено перерву до 22.11.2013.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 22.11.2013 оголошено перерву до 06.12.2013, а також винесено ухвалу про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто Центр» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

03.12.2013 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2013 розгляд справи відкладено на 20.12.2013, у зв'язку з неявкою представника третьої особи у судове засідання та неподанням сторонами витребуваних доказів.

20.12.2013 до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надійшли документи на виконання вимог суду.

Представник третьої особи у судове засідання від 20.12.2013 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судове засідання 20.12.2013 з'явились представники позивача і відповідача та надали пояснення по суті спору.

Представник позивача надав додаткові докази та пояснення, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суду їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову та застосував строки давності щодо вимог про стягнення безпідставно одержаних коштів.

У судовому засіданні 20.12.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області від 09.12.2011 № 07-427/21929 у Головному управлінні (код банку 321024, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 09321020) Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (код банку 300023, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00039019) відкрито кореспондентський рахунок в національній валюті № 32008152402.

04.10.2010 на підставі платіжного доручення № 678 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - банк) здійснило перерахування коштів на суму 15592 грн. 84 коп. з поточного рахунку платника Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто Центр» № 26009000258173 (код ЄДРПОУ 32549795 МФО 300023) на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Сервіс» № 26001037411400 (код ЄДРПОУ 20058711, МФО 351005), сформувавши один електронний розрахунковий документ для здійснення міжбанківського переказу через кореспондентський рахунок № 32008152402 в ГУ НБУ по м. Києву та області МФО 321024 засобами СЕП НБУ.

У зв'язку з технічним збоєм програмного забезпечення у Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відбулося дублювання електронного розрахункового документу. В результаті чого до СЕП НБУ було відправлено два міжбанківських електронних розрахункових документи та з кореспондентського рахунку Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» № 32008152402 були списані кошти у розмірі 31185 грн. 68 коп.

В підтвердження дублювання електронного розрахункового документу позивачем надано у паперовому вигляді інформацію про переказ коштів, отриману через інформаційно-пошукову систему НБУ та лист Національного банку України від 02.12.2013 № 25-206/25647, з яких вбачається що Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» 04.10.2010 було двічі правильно сформовано та надіслано до системи електронних платежів Національного банку України міжбанківські електронні розрахункові документи на переказ коштів на суму 15592 грн. 84 коп., перший раз у файлі $АІІСКА4.04М рядок 40 та другий раз у файлі $АІІСКА4.04Р рядок 41, які були оброблені в СЕП 4 жовтня 2010 року о 16.55 та о 16.58 відповідно.

З огляду на вищевикладене, на рахунок відповідача надійшло два міжбанківських перекази на суму 31185 грн. 68 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку відровідача № 26001037411400 за 04.10.2010, один з яких, на суму 15592 грн. 84 коп., є помилковим. Тоді як з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто Центр» (платника) вищевказана сума була списана один раз, що підтверджується, зокрема, випискою з рахунку № 26009000258173 за 04.10.2010.

У відповідності до положень пункту 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція) безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Помилковим переказом, відповідно до статті 1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", є рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Згідно з пунктом 2.35. Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

У відповідності до положень пункту 1.4 Інструкції неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення (пункт 2.36 Інструкції).

Відповідно до пункту 2.37. Інструкції банк, що обслуговує неналежного отримувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) отримувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом. У разі неповернення коштів неналежним отримувачем добровільно банк, з вини якого кошти зараховані цьому отримувачу не за призначенням, стягує їх в судовому порядку. Спори між банком, з вини якого здійснено помилковий переказ коштів, та неналежним отримувачем цих коштів вирішуються в судовому порядку.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" 13.10.2010 звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар-Сервіс» (неналежний отримувач) через Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» з повідомленням про помилковий переказ № 10-08/67-3784-596 та вимогою про повернення протягом 3 днів від дати одержання повідомлення, помилково перерахованих коштів на підставі платіжного доручення № 678 від 04.10.2010 у сумі 15592 грн. 84 коп., яке було отримане Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» 28.10.2010 та передане і отримане неналежним отримувачем 29.10.2010, що підтверджується відповідними відмітками на повідомленні.

Як встановлено судом, відповідач, як неналежний отримувач коштів, у вставлений пунктом 2.36. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті строк не повернув суму помилкового переказу, здійсненого на підставі платіжного доручення № 678 від 04.10.2010 в сумі 15592 грн. 84 коп., чим порушив норми чинного законодавства та без достатньої правової підстави набув майно (кошти) за рахунок іншої особи.

Твердження відповідача щодо того, що переплата в розмірі 15592 грн. 84 коп., на підставі листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто Центр», була зарахована в оплату рахунків № 000137769 від 01.10.2010 у сумі 764 грн. 44 коп., № 000137769 від 29.09.2010 у сумі 75 грн. 04 коп., № 000137430 від 29.09.2010 у сумі 4660 грн. 46 коп., № 000137394 від 29.09.2010 у сумі 2710 грн. 43 коп., № 000137563 від 30.09.2010 у сумі 701 грн. 47 коп., № 000137550 від 30.09.2010 у сумі 3432 грн. 77 коп. та як часткова оплата рахунку № 000137735 від 01.10.2010, не приймаються судом до уваги, оскільки факт набуття грошових коштів у сумі 15592 грн. 84 коп. без достатніх правових підстав за рахунок позивача встановлений та підтверджений належними, допустимими та достатніми доказами .

Відповідно до норм статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи вищезазначене, факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у розмірі 15592 грн. 82 коп., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої вимоги відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення безпідставно одержаних коштів, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з нормами статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до частини 1 статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Нормами частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи положення пункту 2.36. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті та те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокар-Сервіс» 29.10.2010 отримало повідомлення про помилковий переказ № 10-08/67-3784-596 від 13.10.2010, строк виконання відповідачем недоговірного зобов'язання з повернення коштів сплив 02.11.2010.

Як вбачається з відтиску штампу Укрпошти на конверті та описі вкладення у цінний лист, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів 21.10.2013.

З огляду на вищевикладене та враховуючи норми статті 257 Цивільного кодексу України, заява відповідача про застосування строку позовної давності, викладена у відзиві на позовну заяву, визнається судом необґрунтованими та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврокар-Сервіс" (03142, м. Київ, вул. Академіка Вернадського, будинок 36-В, ідентифікаційний код 20058711) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, ідентифікаційний код 00039019) безпідставно одержані кошти у розмірі 15592 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 23.12.2013

Суддя І.М. Отрош