Рішення

від 17.12.2013 по справі 910/18997/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18997/13 17.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської

міської філії

до Управління з питань внутрішньої політики Київська обласна державна

адміністрація

про стягнення 6520,30 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Листопадова Н.О. (дов. № 392 від 20.12.2012 р.)

Від відповідача Не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 17.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління з питань внутрішньої політики Київська обласна державна адміністрація (далі по тексту - відповідач) про стягнення 6 520,30 грн. за договором № 2841083 з яких 6 392, 23 грн. основного боргу, 90, 42 грн. пені, 0, 00 грн. інфляційних втрат, 37, 65 грн. 3% річних та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/18997/13, розгляд справи призначено на 12.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.11.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, не належним повідомленням представника відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.12.2013 року, в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

09.12.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача надано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 17.12.2013 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позивач в судове засідння з'явився та надав усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 01169, м. Київ, площа Лесі Українки, буд. 1.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2006 року між позивачем (далі за текстом - виконавець, підприємство зв'язку) та відповідачем (далі за текстом - замовник, споживач) було укладено договір № 2841083 про надання телекомунікаційних послуг (далі за текстом - договір), відповідно до п.1. якого позивач надає телекомунікаційні послуги, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно п. 3.2.8. договору, споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Відповідно п. 4.2. договору, споживач сплачує телекомунікаційні послуги за спільно погодженою системою оплати кредитна з поданням рахунків.

Відповідно до п. 4.5. договору, розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом 10 днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 4.6. договору, у разі застосування авансової системи оплати відповідач для одержання телекомунікаційних послуг проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Як встановлено п. 5.8. договору, у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установленій термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 7.1. договору, він набирає чинності з моменту оплати та підписання і діє до повного виконання зобов'язань.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору та чинного законодавства їм було виконано свої зобов'язання щодо надання телекомунікаційних послуг.

Згідно рахунків-актів, роздруківок за міжміськими переговорами та акту звіряння розрахунків доданих до матеріалів справи перед позивачем у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6 392, 23 грн. за надані телекомунікаційних послуг.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив борг за надані послуги у розмірі 6 392, 23 грн. відповідно до строків, вказаних в договорі, а саме відповідно п. 4.5. договору. Таким чином, сума несплаченого боргу за надані послуги складає 6 392, 23 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 90, 42 грн. пені, 37, 65 грн. 3% річних та покласти судові витрати на відповідача.

Позивач у позовній заяві зазначив, що їм було направлено акт звірення розрахунків, який був отриманий відповідачем відповідно поштового повідомлення 01431707. Зазначений акт звіряння розрахунків відповідачем не був підписаний, також позивач не отримав відповіді або пояснень з боку відповідача на зазначений акт.

За твердженням позивача, станом на момент подання позову до суду (01.10.2013 року) та на момент розгляду справи судом (17.12.2013 року) надані позивачем відповідачу телекомунікаційні послуги відповідачем не сплачені, борг відповідача перед позивачем за договорами складає 6 392, 23 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 2841083 про надання телекомунікаційних послуг від 01 грудня 2006 року, є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно умов договорів та чинного законодавства України, згідно рахунків-актів та актів звіряння розрахунків з лютого 2013 року по липень 2013 року включно позивач виконав свої зобов'язання щодо надання телекомунікаційних послуг у повному обсязі. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання позивачем умов договору не заявлялось та суду не надано.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги в строки, передбачені п. 4.5. договору не виконав.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 6 392, 23 грн. та підлягає стягненню в повному обсязі.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з лютого 2013 року по липень 2013 року включно в розмірі 37, 65 грн. підлягають повному задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з лютого 2013 року по липень 2013 року включно в розмірі 90, 42 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Пунктом 5.8. договору встановлено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установленій термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 90, 42 грн. у відповідності до чинного законодавства за порушення строків оплати наданих послуг.

Отже, станом на момент розгляду справи (17.12.2013 року) загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 6 520, 30 грн. (6 392, 23 основного боргу, 90, 42 грн. пені, 37, 65 грн. 3% річних), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління з питань внутрішньої політики Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, будинок 1, код ЄДРПОУ - 34690920; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, код ЄДРПОУ - 01189910) 6 392 (шість тисяч триста дев'яносто дві) грн. 23 коп. основного боргу, 90 (дев'яносто) грн. 42 коп. пені, 37 (тридцять сім) грн. 65 коп. 3% річних та судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко