Рішення

від 24.12.2013 по справі 904/9005/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.13р. Справа № 904/9005/13

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромет", смт. Ювілейне, Дніпропетровської області

про стягнення 8 079, 80 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Іщенко Ю.С. - представник (дов. № 101 від 02.02.2011 року )

від відповідача: Катріч М.П.- представник (дов. від 08.12.2013 року)

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпромет" про стягнення заборгованості у розмірі 8 079,80 грн. за договором № 010858 від 01.10.2003 року про постачання теплової енергії.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 010858 про постачання теплової енергії від 01.10.2003 року в частині своєчасної та повної сплати теплової енергії за період з 01.03.2010 року по 01.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.12.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 10.12.2013 року на 24.12.2013 року.

10.12.2013 року представник позивача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заяву, в якій зазначає, що відповідачу було зроблено корегування (зняття) суми основного боргу у розмірі 1 210,01 грн., тому просить суд стягнути з відповідача залишок суми у розмірі 6 869,79 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Тому, суд вищезазначену заяву розцінює як заяву про зменшення розміру позовних вимог та приймає її.

10.12.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позов, в якому суму боргу визнає, але у зв'язку з скрутним фінансовим становищем пропонує позивачу взаємозалік або погашення боргу щомісячними платежами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.12.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2003 року між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпромет" (Споживач) був укладений договір № 010858 про постачання теплової енергії (а.с.7).

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2006 року. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.4 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб),

- гаряче водопостачання - протягом року,

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою,

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Позивачем здійснено поставку теплової енергії відповідачу, про що складені акти прийому-передачі виконаних робіт за договором № 010858 від 01.10.2003 року:

- за березень 2010 року на суму 851,26 грн.,

- за квітень 2010 року на суму 336,38 грн.,

- за жовтень 2010 року на суму 1 469,11 грн.,

- за листопад 2010 року на суму 384,44 грн.,

- за грудень 2010 року на суму 830,66 грн.,

- за січень 2011 року на суму 1 022,88 грн.,

- за лютий 2011 року на суму 1 077,80 грн.,

- за березень 2011 року на суму 1 098,40 грн.,

- за квітень 2011 року на суму 590,39 грн.,

- за листопад 2011 року на суму 1 210,01 грн. (а.с. 28-37).

Пунктом 7.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до пункту 7.3 договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (пункт 7.4 договору).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату теплової енергії № 010858:

- від 31.03.2010 року на суму 851,26 грн.;

- від 30.04.2010 року на суму 336,38 грн.;

- від 31.10.2010 року на суму 1 469,11 грн.;

- від 30.11.2010 року на суму 384,44 грн.;

- від 31.12.2010 року на суму 830,66 грн.;

- від 31.01.2011 року на суму 1 022,88 грн.;

- від 28.02.2011 року на суму 1 077,80 грн.;

- від 31.03.2011 року на суму 1 098,40 грн.;

- від 30.11.2011 року на суму 1 210,01 грн.;

- від 30.04.2011 року на суму 590,39 грн. (а.с.18-27).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надання теплової енергії з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог становить 6 869,79 грн., що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 175 Господарського кодексу зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення пункту 7.4 договору строк оплати теплової енергії за спірний період є таким, що настав.

Доказів оплати теплової енергії у повному обсязі відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, суму боргу визнав.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Усне клопотання відповідача про розстрочення суми боргу не підлягає задоволенню оскільки відповідач не подав доказів, які б підтверджували його доводи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпромет" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Фрунзе, буд. 2, кв. 128; ідентифікаційний код 31049156) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37; ідентифікаційний код 32082770) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 6 869,79 грн. та судовий збір у сумі 1 720,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 25.12.2013 р.

Суддя Я.С. Золотарьова