Рішення

від 18.12.2013 по справі 919/1274/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа № 919/1274/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монопорстройсервіс»

(99029, місто Севастополь, вул. М. Музики,82-А офіс 2)

до приватного підприємства «Крим-Гор-Буд»

(99053, місто Севастополь, вул. Вакуленчука,29 корпус 34-Б)

про розірвання договору субпідряду та стягнення заборгованості у розмірі 77 000,00 грн.

Суддя Плієва Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Іванової А.В., представник за довіреністю від 18.11.2013;

від відповідача - не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монопорстройсервіс» (далі - ТОВ «Монопорстройсервіс») звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до приватного підприємства «Крим-Гор-Буд» (далі - ПП «Крим-Гор-Буд») про розірвання договору субпідряду №13/12 від 14.05.2012, укладеного між сторонами у даній справі та стягнення з відповідача 77 000,00 грн, у тому числі 70 000,00 грн безпідставно отриманих грошових коштів і 7 000,00 грн штрафу.

Ухвалою суду від 05.11.2013 порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався, востаннє на 18.12.2013.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні, з викладений у позові підстав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою місцезнаходження юридичної особи, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука 29 корпус 34-Б. Однак поштовий конверт разом з повідомленням був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 вищезазначеної постанови).

Враховуючи вищевикладені роз'яснення, суд вважає, що відповідач про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Правом наданим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2012 року між позивачем - ТОВ «Монопорстройсервіс» (підрядник) та відповідачем - ПП «Крим-Гор-Буд» (субпідрядник) укладений договір субпідряду №13/12, за умовами якого субпідрядник в порядку та на умовах даного Договору зобов'язується своїми силами та на свій ризик виконати комплекс робіт з облаштування входу до підземної теплової камери та тимчасові підземні споруди (відповідно до проекту), розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Суворова, 3, а підрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити них (п. 1 Договору).

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3, 3.4 пункту 3 Договору субпідрядник зобов'язується приступити до виконання робіт за Договором не пізніше 3-х календарних днів з моменту надання підрядником фронту робіт та отримання субпідрядником передплати. Усі роботи, передбачені Договором, повинні бути виконані протягом 48 робочих днів з моменту надання підрядником фронту робіт та отримання субпідрядником передплати. Строк виконання робіт, вказаний в п. 3.3 Договору, є узгодженим та може бути змінений тільки у випадку: зміни за згодою сторін складу та/або об'ємів робіт (пп.3.4.1); виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор).

Порядок розрахунків передбачений пунктом 2 Договору та визначає, що оплата за виконані роботи здійснюється у гривнях України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника з рахунку підрядника. Підрядник здійснює передплату в розмірі 70 000,00 грн. В подальшому оплата робіт здійснюється в наступному порядку. Субпідрядник до 20-го числа звітного місяця надає підряднику акт про прийомку виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт та витрат (форма № КБ-3). Одночасно з цими документами субпідрядник надає підряднику виконавчу документацію на виконаний у відповідності з наданими формами № КБ-2в та № КБ-3, а також рахунок та податкову накладну на обсяг виконаних робіт. Підрядник протягом 3-х робочих днів розглядає, оформлює надані документи та передає їх на оплату або направляє обґрунтовану відмову. У випадку придбання матеріалів субпідрядником, вони оплачуються підрядником окремо, згідно з наданими рахунками-фактурами та накладними за узгодженими з підрядником цінами з врахуванням витрат на доставку та вантажно-розвантажувальні роботи.

Пункт 5 Договору встановлює порядок здачі-прийняття виконаних робіт, а саме: здача-прийняття виконаних за договором робіт здійснюється на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про їх вартість (по формі КБ-3), які субпідрядник зобов'язаний надавати щомісячно згідно з п. 2.2 підряднику для перевірки та узгодження. Підрядник зобов'язаний здійснити перевірку та прийомку виконаних робіт протягом 5 робочих днів від дня отримання від субпідрядника відповідних актів та довідок про вартість робіт.

Платіжними дорученнями від 24 травня 2012 року № 210 та від 28 травня 2012 року № 247 ТОВ «Монопорстройсервіс» було здійснено передоплату приватному підприємству «Крим-Гор-Буд» передоплату за роботи за договором №13/12 у сумі 70 000,00 грн.

Оскільки у строк, встановлений договором відповідач не виконав обумовлені роботи, позивач направив на його адресу претензію від 10 жовтня 2012 року з повідомленням про розірвання договору та пропозицією повернути аванс у сумі 70 000,00 грн. Лист отриманий відповідачем 29 жовтня 2012 року. Проте будь-яких дій, що свідчать про згоду з розірванням договору або щодо повернення отриманого, але не використаного авансу, з боку відповідача здійснено не було. 25 липня 2013 року позивач вдруге направив на адресу відповідача лист-вимогу про відмову від договору та повернення попередньої оплати. Лист повернутий без отримання в зв'язку з закінченням строку зберігання.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ «Монопорстройсервіс» до суду з даним позовом про розірвання договору та стягнення з відповідача суми авансової оплати за невиконані роботи на підставі положень статті 1212 Цивільного кодексу України а також стягнення штрафу.

Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір (частина друга статті 11 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши договір, укладений між сторонами, судом встановлено, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до частини статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було перераховано платіжними дорученнями № 210 від 24.05.2012 та № 247 від 28.05.2012 відповідачеві аванс для виконання передбачених договором робіт на загальну суму 70 000,00 грн.

11.10.2012 позивачем було направлено відповідачеві претензію від 10.10.2012 щодо повернення грошових коштів та розірвання договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском печатки поштової установи та квитанцією.

Повторно 25.07.2013 позивачем було направлено відповідачеві лист-вимогу від 23.07.2013 про відмову від договору та повернення попередньої оплати, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відтиском печатки поштової установи та квитанцією.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення зазначених норм відповідачем належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором не надано. Отже, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором № 13/12 від 14.05.2012 на виконання субпідрядних робіт.

Відповідно до статей 610 - 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 615 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

За положеннями статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано загальну процедуру розірвання господарських договорів, встановлену статтею 188 Господарського кодексу України, шляхом направлення відповідачеві претензії від 10.10.2012 та листу-вимоги від 23.07.2013, згідно з якими позивач повідомив, що з моменту отримання претензії (листу-вимоги) договір субпідряду №13/12 від 14.05.2012 вважається таким, що припинив свою дію, тобто розірваним.

Однак, доказів отримання відповідачем листа-вимоги про відмову від договору та, відповідно, погодження сторонами розірвання договору на виконання субпідрядних робіт № 13/12 від 14.05.2012 матеріали справи не містять.

Згідно п. 4 оглядового листу Вищого господарського суду України «Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду» № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 претензія за своєю правовою природою є пропозицією про розірвання договору в порядку, передбаченому статтею 188 Господарського кодексу України, а не односторонньою відмовою від договору.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо виконання робіт, не спростовано заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що невиконання умов договору субпідряду № 13/12 у встановленим ним строк є істотним порушенням договору, в зв'язку з чим вимоги позивача щодо розірвання договору субпідряду № 13/12 від 14.05.2012 є обґрунтованими.

Позивач також просить стягнути з відповідача на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України суму 70 000,00 грн перерахованих відповідачу грошових коштів.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За правилами статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Термін "майно" в контексті частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України включає в себе не лише майно в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України, але й гроші (грошові кошти).

Предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.

Отже, зі змісту статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що для необхідності її застосування повинні мати місце факти безпідставного набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

При цьому, для з'ясування, чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного статтею 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Розірвання договору на виконання підрядних робіт № 13/12 від 14.05.2012 і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Доказів виконання, приймання-передачі виконаних робіт за договором № 13/12 від 14.05.2012 у відповідності до умов договірних правовідносин та вимог чинного законодавства України, з оформленням актів здачі-прийомки робіт на суму 70 000,00 грн, суду не надано. Доказів повернення відповідачем перерахованої позивачем суми 70 000,00 грн матеріали справи також не містять.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач отримав грошові кошти на законних підставах, але у зв'язку з тим що зобов'язання були припинені, підстави набуття грошових коштів відпали. За таких обставин позовні вимоги про стягнення безпідставно набутого майна - грошових коштів у сумі 70 000,00 грн підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 7 000,00 грн за односторонню необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Договором субпідряду № 13/12 від 14.05.2012 передбачено, що у випадку розірвання даного договору згідно п.7.5 та п.7.6 (в тому числі розірвання договору) підрядник приймає та оплачує субпідряднику тільки належним чином виконані роботи, а субпідрядник повертає усі невикористані суми отриманих за договором платежів, а також сплачує штраф в розмірі 10% від загальної вартості усіх робіт (п.7.7 Договору).

Оскільки відповідачем не було виконано роботи на суму, перераховану у якості передоплати у розмірі 70 000,00 грн суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмір 7 000,00 грн за односторонню необґрунтовану відмову від виконання робіт за договором субпідряду обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1 . Позовні вимоги задовольнити повністю .

2. Розірвати договір субпідряду № 13/12 від 14.05.2012, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Монопорстройсервіс» (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики 82-А офіс 2, ідентифікаційний код 34394034) та приватним підприємством «Крим-Гор-Буд» (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука,29 корпус 34-Б, ідентифікаційний код 34897144).

3. Стягнути з приватного підприємства «Крим-Гор-Буд» (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука,29 корпус 34-Б, ідентифікаційний код 34897144, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монопорстройсервіс» (99029, м. Севастополь, вул. М.Музики,82-А офіс 2, ідентифікаційний код 34394034) 77000,00 (сімдесят тисяч) грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 867,50 грн 50 коп. (дві тисячі вісімсот шістдесят сім грн 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 23.12.2013

Суддя підпис Н.Г. Плієва