Рішення

від 09.12.2013 по справі 922/4597/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р.Справа № 922/4597/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Сереп" до ВЧ А-2136, смт. Шевченкове про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - Алексєєва С.В. за дов.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Сереп" звернулось до суду із позовом до ВЧ А-2136, смт. Шевченкове про стягнення 165 326,54 боргу та 3241,56 грн. 3% річних у зв'язку із неналежним виконанням умов договору №192 Урем/АА від 26.09.2012 року.

05.12.2013 року позивач на адресу суду надіслав клопотання про зменшення розміру позовних вимог, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 155 195,42 грн., як доказ сплати надав копію виписки банку, яка долучена до матеріалів справи та просить суд стягнути з ВЧ А-2136 суму боргу з урахуванням 3% річних у розмірі 13 372,68 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин, суд приймає клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду.

Крім того, позивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними в ній матеріалами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог з урахуванням уточнень не заперечує.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Відповідно до договору № 192 Урем/АА від 26.09.2012 р. укладеного між військовою частиною А2136 (відповідач по справі, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРЕП» (позивач по справі, Виконавець), позивач зобов'язався надати послуги з капітального ремонту з подовженням терміну корисного використання (надалі КРП) 7 одиниць залізничних вагонів моделі ЖКЦ-39 строком на 10 років, а Замовник - прийняти та оплатити надані послуги.

Загальна вартість послуг за цим договором становить 1190000,00 (один мільйон сто дев'яносто тисяч) грн. (п.4.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, в термін, встановлений п. 2.3 договору, позивач виконав КРП на 5 (п'яти) вагонах моделі ЖКЦ-39, що підтверджується актом надання послуг від 06.12.2012 г. на загальну суму 850000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%.

У відповідності до п. 5.1 розрахунки за цим Договором проводяться шляхом оплати Замовником вартості всього обсягу наданих послуг після підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати акцептування рахунку-фактури.

На виконання умов договору відповідачем лише частково були сплачені грошові кошти за надані послуги, внаслідок чого на момент подання позовної заяви до суду за ним рахувалась заборгованість перед позивачем у розмірі 165 326,54 грн.

В процесі розгляду справи відповідач сплатив суму заборгованості у розмірі 155 195,42 грн., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.

За таких обставин, на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 10 131,12 грн. за надані послуги з відправки 7 одиниць вагонів моделі ЖАЦ-39.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості у розмірі 10 131,12 грн, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 10 131,12 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 3241,56 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач частково сплатив суму заборгованості після звернення позивача з позовом до суду, а тому судовий збір в сумі 3 371,36 грн. в порядку ст.49 ГПК України підлягає віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530,625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Військової частини А2136 (63601, смт. Шевченкове, Харківська область, код ЄДРПОУ 07784335, п/р 35229035000778; п/р 35224029000778 в ГУДКСУ в Харківській області МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сереп" (код ЄДРПОУ 30277055, юридична адреса: 87500, м. Маріуполь, Донецька обл., вул. Апатова, б. 140А; п/р 2600300016019 у філії ПАТ «Укрексімбанк» в м. Маріуполі, МФО 335957) суму боргу у розмірі 10 131,12 грн., 3241,56 грн. 3% річних та судовий збір в сумі 3 371,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/4597/13