Рішення

від 05.12.2013 по справі 921/1149/13-г/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2013 р.Справа № 921/1149/13-г/18

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Грандіс", вул. Незалежності,1/2, м. Волочиськ, Хмельницька область,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал", вул. Текстильна, 16А, офіс 7, м. Тернопіль

про cтягнення заборгованості в сумі 785 968,24 грн., з яких 737 193,50 грн. - основний борг, 11 915.09 грн. - пеня, 36 859,65 грн. - штраф.

За участю представників:

позивача: Бучацький А.Я., довіреність від 22.11.2013 р.

відповідача : Сьома І.Б., довіреність № 1 від 22.11.2013 р.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Грандіс" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал" про стягнення заборгованості в сумі 785968,24 грн., із урахуванням штрафних санкцій, за виконані підрядні роботи згідно договору №14/03/13-К від 14.03.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання з оплати наданих позивачем робіт - влаштування палевого поля методом вдавлювання, що виникли у нього на підставі договору №14/03/13-К від 14.03.2013 р., внаслідок чого допустив заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2013 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 25.11.2013 р. Крім того, у судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.12.2013 р. о 10:00 год.

У судове засідання 05.12.2013 р. представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Відповідач, згідно пояснень повноважного представника у судових засіданнях, заявлені позовні вимоги в частині основного боргу та штрафу підтверджує та визнає в повному обсязі, про що ним також зазначено у поданому відзиві на позов. Разом з тим, ТзОВ "Гранд Ідеал" заперечує проти частини нарахованої суми пені, вважає, що позивачем здійснено нарахування останньої в більшому розмірі ніж за діючою ставкою Національного банку України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново - господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

14.03.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Грандіс", надалі - Підрядник, та товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал", надалі - Замовник, укладено договір №14/03/13-К, за яким підрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними і залученими силами та засобами будівельні роботи по влаштуванню палевого поля методом вдавлювання на об'єкті "Будівництво комплексу будівель елеватора потужністю 106000 т у м.Красилів, Хмельницької області по вул. Грушевського, 146" на переданому Замовником майданчику, в обсягах, наведених в Додатку №1 згідно проектної документації (п.2.1. договору).

Як вбачається із Додатку №1 від 14.03.2013 р. до даного договору, тверда договірна ціна за надані роботи становить 2150245,50 грн.

Пунктом 4.1 договору сторони обумовили, що замовник здійснює авансовий платіж (попередню оплату) в розмірі 400 000,00 грн., погашення якого здійснюється при поточному оформленні актів приймання виконаних робіт (п.4.2.).

Згідно встановлених сторонами умов оплати в розділі четвертому договору, розрахунки з підрядником здійснюються на початку місяця, що слідує за звітним на основі виставлених рахунків, актів приймання виконаних робіт форми №КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт. Зокрема, акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, готує підрядник і передає для підписання замовнику у строк не пізніше п'ятого числа місяця, що слідує за звітним, а замовник, у свою чергу, протягом п'яти робочих днів перевіряє надані документи і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Оплата здійснюється протягом 7 (семи) робочих днів після підписання документів (п.п. 4.3.).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, за яким у відповідності ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частино. 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі договору від 14.03.2013 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Грандіс" було виконано роботи по влаштуванню палевого поля методом вдавлювання на загальну суму 2 077 193,50 грн., що підтверджується підписаними учасниками даних спірних правовідносин без заперечень актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість про вартість виконаних підрядних робіт, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, із долучених до позовних матеріалів документів вбачається, що роботи на спірному об'єкті були завершені ще 15.08.2013 р. і претензій до якості та об'ємів виконаних робіт із сторони замовника не було.

Проте, оплата за наведені вище виконані підрядні роботи відповідачем в повному обсязі не проведена, що ним підтверджується у поданому суду відзиві на позов. Зокрема, спірною залишається заборгованість, яка виникла на підставі:

- Акту приймання виконаних підрядних робіт №9 та довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2013 р. в сумі 233 297,00 грн.;

- Акту приймання виконаних підрядних робіт №10 та довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2013 р. в сумі 226 304,00 грн.;

- Акту приймання виконаних підрядних робіт №11 та довідки про вартість виконаних робіт за вересень 2013 р. в сумі 186 272,00 грн.

Всього, підрядником за вказаний вище період було виконано роботи на суму 645 873,00 грн.

Крім того, товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал" не в повному обсязі погашена заборгованість за виконані підрядні роботи згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2013 р. та акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень № 8.

Зазначені документи були підписані замовником 16.09.2013 р.

Вартість виконаних робіт по перелічених вище актах замовником оплачено лише частково, а саме 27.09.2013 р. ТОВ " Гранд Ідеал" провело оплату в сумі 50 000,00 грн., а 11.10.2013 р. доплатило ще 20 000,00 грн.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт по влаштуванню палевого поля методом вдавлювання на об'єкті "Будівництво комплексу будівель елеватора потужністю 106000 т у м.Красилів, Хмельницької області по вул. Грушевського, 146" відповідач в повному обсязі не виконав, відтак, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 737 193,50 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім вказаного, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 11915,09 грн.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом.

Умовами договору (п. 14.5) встановлено відповідальність замовника за порушення термінів оплати у вигляді сплати пені в розмірі 0,04 % від невчасно сплаченої суми за кожен день протерміновання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення.

Згідно ч. 2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що здійснені позивачем обчислення є правомірними лише частково, а саме в сумі 10602,20 грн., а відтак в решті заявленої суми (1312,89 грн.) позивачу слід відмовити за необґрунтованістю. Відповідний розрахунок/перерахунок пені судом здійснено з допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" та знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, п. 14.5 угоди передбачено, що в разі порушення замовником кінцевого терміну оплати більше ніж на 30 календарних днів, останній виплачує підряднику штраф у розмірі 5 % від несвоєчасно сплаченої суми.

Враховуючи наведене, позивачем обґрунтовано нараховані та заявлені до стягнення 36 859,65 грн. штрафу.

Приймаючи рішення у цій частині, судом взяті до уваги рекомендації Вищого господарського суду України, які викладені у листах від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 та від 29.04.2013р. № 01-06/767/2013 де зазначено, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій

Також, судом враховано правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 3-24гс12, зокрема, що ч. 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ч.ч. 1, 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та частково визнані відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал" (вул. Текстильна, 16А, офіс 7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 38480100) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Грандіс" (вул. Незалежності,1/2, м. Волочиськ, Хмельницька область, ідентифікаційний код 37016655):

- 737 193 (сімсот тридцять сім тисяч сто дев'яносто три) грн. 50 коп. основного боргу;

- 10602 (десять тисяч шістсот дві) грн. 20 коп. пені;

- 36859 (тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 65 коп. штрафу;

- 15693 (п'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 31 коп. судового збору;

3. В частині вимог про стягнення пені в сумі 1312,89 грн. в позові відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 06.12.2013 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.В. Охотницька