Рішення

від 12.12.2013 по справі 923/1374/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа № 923/1374/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЮРПАК", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РО-СЛА", м. Херсон

про стягнення 14 555,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Величко Б.А., уповн. представник, довіреність від 01.09.2013р.;

від відповідача - Ворожеєва О.С., уповн. представник, довіреність від 21.05.2013р.

Обставини справи: Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЮРПАК" (позивач) заявлений позов про стягнення 14555,42 грн. заборгованості з оплати товару з Товариства з обмеженою відповідальністю "РО-СЛА" (відповідач). Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст.530, ч.1 ст.612, ст.625 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.181 Господарського кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару (пакети поліетиленові в асортименті), який позивач передав відповідачу на підставі видаткових накладних № 4114 та № 4117 від 24.10.2012р, №4267 від 06.11.2012р.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, у зв'язку із його необґрунтованістю. У відзиві вказано, що у 2012 році між позивачем та відповідачем було досягнуто усних домовленостей про купівлю відповідачем у позивача товару, пакетів для зберігання сільськогосподарської продукції, на умовах попередньої оплати товару, відповідачем був замовлений позивачеві товар та сплачено позивачеві за нього 18484,00 грн., від позивача на підставі видаткових накладних №/№ 4114, 4117 від 24.10.2012р. до відповідача надійшов товар загальною вартістю 23634,30 грн. При цьому, у відзиві стверджується, що параметри товару (розміри пакетів), який надійшов за накладною № 4117 від 24.10.2012р., не відповідали параметрам замовленого відповідачем товару, у зв'язку із чим відповідач відмовився примати цей товар, направив (усно та, в подальшому, факсимільним зв'язком) до відповідального за поставку товару менеджера позивача листа-рекламацію, згідно з якою вимагав від позивача забрати вказаний у накладній № 4117 від 24.10.2012р. товар, проте, ці звернення залишилися без відповіді. Також, у відзиві стверджується, що відповідач не отримував від позивача товар на підставі видаткової накладної № 4267 від 06.11.2012р., а також, що директор відповідача не підписував вказані видаткові накладні № 4117 та № 4267, а печатка відповідача на копіях цих накладних, які додано до позову, є несиметричною, її розміри не відповідають дійсним розмірам печатки відповідача.

Через канцелярію суду 20.11.2013р. відповідачем подано клопотання про витребування від позивача на огляд в судовому засіданні оригіналів видаткових накладних № 4117 від 24.10.2012р. та № 4267 від 06.11.2012р. для вирішення питання щодо проведення експертного дослідження оригінальності підпису директора відповідача та відбитку печатки відповідача на цих накладних. У задоволенні цього клопотання судом відмовлено з зазначених у мотивувальній частині даного рішення підстав.

Через канцелярію суду 12.12.2013р. сторонами, на додаткове обґрунтування своїх позицій у спорі надано, позивачем - копії додаткових документів, а відповідачем - додаткові письмові пояснення по суті спору.

Розгляд справи відкладався з 31.10.2013р. на 21.11.2013р. у зв'язку з ненаданням відповідачем витребуваних від нього судом документів та наданням в неповному обсязі позивачем витребуваних від нього судом. Також, розгляд справи відкладався з 28.11.2013р. на 12.12.2013р. для повторного витребування від відповідача документів, які необхідні для розгляду справи, та з урахуванням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

За клопотанням позивача від 28.11.2013р. (а.с.82) розгляд справи продовжено понад двомісячний строк

В судовому засіданні 21.11.2013р. оголошувалася перерва до 09-30 год. 28.11.2013р.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 12.12.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Товариством з обмеженою відповідальністю "РО-СЛА" (надалі - відповідач) 20.11.2013р. подано письмове клопотання про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЮРПАК" (надалі - позивач) на огляд в судовому засіданні оригіналів видаткових накладних № 4117 від 24.10.2012р. та № 4267 від 06.11.2012р. для вирішення питання щодо проведення експертного дослідження оригінальності підпису директора відповідача та відбитку печатки відповідача на цих накладних (а.с.48). У задоволенні цього клопотання судом відмовлено, оскільки в судовому засіданні 21.11.2013р. представником позивача надано на огляд суду та оглянуто судом, разом з представником відповідача, оригінали вказаних накладних.

Крім цього, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем восени 2012 року було досягнуто усних домовленостей про купівлю відповідачем у позивача товару, пакетів поліетиленових в асортименті, для зберігання сільськогосподарської продукції, загальною вартістю 33385,80 грн., після чого цей товар був переданий позивачем відповідачеві на підставі видаткових накладних. А саме, за накладною № 4114 від 24.10.2012р. передано товар (надалі назви товару згідно з накладними) "пакет ВТ 0,05х[(1470х2) + (500х4)] х 1150" у кількості 1488 штук, загальною вартістю 14656,80 грн., за накладною № 4117 від 24.10.2012р. - "пакет ВТ 0,05х[(1400х2) + (400х4)] х 1100" у кількості 1050 штук, загальною вартістю 8977,50грн., за накладною № 4267 від 06.11.2012р. - "пакет ВТ 0,05х[(1470х2) + (500х4)] х 1150" у кількості 990 штук, загальною вартістю 9751,50 грн. Ці накладні підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін.

Строки оплати вказаного товару у накладних не вказано. На даний час відповідачем здійснено часткову, у сумі 18484,00 грн., оплату цього товару: сплачено 8550,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 23.10.2012р. № 291, 457,20 грн. згідно з платіжним дорученням від 06.11.2013р. № 321, 4342,80 грн. згідно з платіжним дорученням від 06.11.2012р. № 322, 5134,00грн. згідно з платіжним дорученням від 16.11.2012р. № 340.

У призначенні платежу за текстом платіжних доручень від 23.10.2012р. №291 та від 06.11.2013р. № 321 вказано: "за пакет ВТ 0,5 з-но рах. № 3470 від 26.09.2012р., в тч. ПДВ". У призначенні платежів за текстом платіжних доручень від 06.11.2012р. №322 та від 16.11.2012р. № 340 вказано: "за пакет ВТ 0,5 з-но рах. № 3523 від 02.10.2012р., в тч. ПДВ".

Несплаченим залишилося 14901,80 грн. вартості вказаного товару.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті вказано, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 180 цього ж Кодексу, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно з ч. 7 ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Зі змісту доданих до позовної заяви видаткових накладних № 4114 та № 4117 від 24.10.2012р, № 4267 від 06.11.2012р. вбачається, що вони оформлені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення щодо зазначення обов'язкових в цих накладних реквізитів, оскільки містять: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додатково, факт здійснення між сторонами вказаних господарських операцій підтверджується товарно-транспортними накладними № Р4114 та № Р4117 від 24.10.2012р., № Р4267 від 06.11.2012р., які підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін (а.с.77-79).

На підставі вказаних встановлених судом фактичних обставин та наведених правових норм суд дійшов висновку про те, що між сторонами фактично було укладено 3 (три), за кількістю видаткових накладних, усні угоди про купівлю-продаж товару, що підтверджується письмовими доказами. Відповідно до цих угод позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із ч. 1 та ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, з наявних у матеріалах справи письмових доказів слідує, що станом на час розгляду даної справи відповідач має заборгованість у розмірі 14901,80 грн., перед позивачем з оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі видаткових накладних № 4114 та № 4117 від 24.10.2012р, №4267 від 06.11.2012р.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та ін. За змістом ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Згідно з п. 2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, належністю доказів є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 4 від 25.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", із змінами та доповненнями, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В частині тверджень про отримання від позивача товару неналежних параметрів (неналежного) розміру доводи відзиву відхиляються судом з наступних підстав.

1. Відповідачем у матеріали справи надано копії двох рахунків на оплату товару, які позивач виставив відповідачеві на оплату товару, а саме, рахунку №3470 від 26.09.2012р. на суму 8977,50 грн. (з ПДВ) (а.с.63) та рахунку № 3523 від 02.10.2012р. на суму 14656,80 грн. (з ПДВ) (а.с.68).

Зазначені за текстом рахунку № 3470 від 26.09.2012р. розмір товару є наступним "пакет ВТ 0,05х[(1400х2)+(400х4)]х1100" та кількість товару 1050 штук, що співпадає з розміром та кількістю товару, який вказано у видатковій накладній № 4117 від 24.10.2012р.

Зазначені за текстом рахунку № 3523 від 02.10.2012р. розмір товару є наступним "пакет ВТ 0,05х[(1470х2)+(500х4)]х1150" та кількість товару 1488 штук, що співпадає з розміром та кількістю товару, який вказано у видатковій накладній № 4114 від 24.10.2012р.

Рахунок № 3470 від 26.09.2012р. оплачений відповідачем у повному обсязі згідно з платіжними дорученнями від 23.10.2012р. № 291 на сплату 8550,00 грн. та від 06.11.2013р. № 321 на сплату 457,20 грн., без будь-яких зауважень щодо зазначення у цьому рахунку неналежних параметрів товару (розміру пакету). Доказів іншого відповідачем під час розгляду даної справи не надано.

2. Відповідачем під час розгляду даної справи не надано будь-яких доказів вручення або надсилання позивачеві (або представникам позивача) листів-рекламацій щодо неналежних параметрів товару, який надійшов до відповідача від позивача за видатковою накладною № 4117 від 24.10.2012р.

3. Вказаний у видатковій накладній № 4117 від 24.10.2012р. товар був прийнятий відповідачем без будь-яких заперечень при прийнятті товару, що підтверджується підписаними представником відповідача та скріпленими печаткою відповідача зазначеною видатковою накладною та товарно-транспортною накладною № Р4117 від 24.10.2012р.

В частині тверджень про неотримання від позивача товару на підставі видаткових накладних № 4117 від 24.10.2012р. та № 4267 від 06.11.2012р. доводи відзиву відхиляються судом з наступних підстав.

1. Факт отримання відповідачем від позивача зазначеного у цих двох накладних товару підтверджується такими первинними документами, як безпосередньо ці дві накладні, товарно-транспортні накладні № Р4117 від 24.10.2012р., № Р4267 від 06.11.2012р., а також, додатково, подорожніми листами (а.с.89-90).

2. Твердження відповідача про те, що він відмовився прийняти від позивача вказаний у видатковій накладній № 4117 від 24.10.2012р. товар, спростовуються підписаними сторонами та скріпленими відтисками печатками сторін видатковою накладною № 4117 від 24.10.2012р. та товарно-транспортною накладною № Р4117 від 24.10.2012р., а також, складеним відповідачем листом до позивача з вимогою направити представника позивача за місцезнаходженням відповідача для складання спільного акта про недоліки (неналежні розміри) вказаного товару (а.с.66) та твердженнями відповідача згідно з його письмовими поясненнями (а.с.85-86) про неодноразові звернення відповідача до позивача з вимогою забрати вказаний товар.

3. Проведення у даній справі судової експертизи з метою дослідження оригінальності підпису директора відповідача та відбитку печатки відповідача на видаткових накладних № 4117 від 24.10.2012р. та № 4267 від 06.11.2012р. для підтвердження факту передачі позивачем відповідачеві вказаного у цих накладних товару суд не вважає необхідним, у зв'язку із підтвердженням факту передачі цього товару наявними у матеріалах справи доказами: товарно-транспортним накладними № Р 4117 від 24.10.2012р. та № Р4267 від 06.11.2012р., а також, додатково, подорожніми листами (а.с.89-90).

З наявних у матеріалах даної справи копій первинних документів слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару, який відповідач отримав від позивача на підставі видаткових накладних № 4114 та № 4117 від 24.10.2012р, № 4267 від 06.11.2012р., становить 14901,80 грн. Проте, у позовній заяві позивачем стверджується, що розмір вказаної заборгованості відповідача перед позивачем, є меншим та становить 14555,42 грн. Позовні вимоги заявлено позивачем, саме, про стягнення з відповідача 14555,42 грн. заборгованості.

Суд зазначає, що заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача меншої суми заборгованості, ніж розмір такої заборгованості, що підтверджений документально (наданими суду письмовими доказами), є правом позивача та об'єктивно не порушує прав позивача.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 14555,42 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, у зв'язку з чим судовий збір у сумі 1720,50 грн. покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РО-СЛА" (місцезнаходження - 73000, м.Херсон, вул. Ушакова, буд. 26/2, кв. 109; ідентифікаційний код юридичної особи 33511102; р/р26008000230358 в АТ "Ерсте Банк", МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім ЮРПАК" (місцезнаходження - 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Немировича-Данченка, буд.60, кв.65; ідентифікаційний код юридичної особи 36094528; р/р26009000270997 в ПАТ"Фідокомбанк", МФО 380009) 14555 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 42 коп. заборгованості з оплати товару та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.12.2013р.

Суддя К.В. Соловйов