Рішення

від 23.12.2013 по справі 901/3642/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.2013 Справа № 901/3642/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино»

про стягнення 67420,42 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» суми у розмірі 67420,42 грн, з яких заборгованість у розмірі 61430,53 грн, пеня у розмірі 4003,92 грн, 5% річних у розмірі 1985,97 грн, а також судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання №10 від 05.02.2013 щодо своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу у розмірі 61430,53 грн, пеню у розмірі 4003,92 грн та 5% річних у розмірі 1985,97 грн.

23.12.2013 від позивача до суду надійшли письмові пояснення (вх. №912) щодо стягнення суми пені та 5% річних, а також заявлено клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача у зв'язку з неможливістю його явки.

Відповідач явку представника у жодне судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не представив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся рекомендованою кореспонденцією за вказаною у позовній заяві адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №208089 від 19.11.2013, та отримував судову кореспонденцію за даною адресою, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с .21).

З наведеного виходить, що відповідач належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи судом, однак не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з тим, що сторони не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, а відповідач - й права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» (Замовник) укладено договір постачання №10 (а. с. 9-11), згідно п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Замовнику товари, зазначені в Додатку №1 до даного договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Ціна цього договору складається з суми фактично відвантаженого товару та може бути змінена за взаємною згодою сторін (п. п. 3.1, 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору наступна партія товару сплачується Замовником протягом 35 календарних днів після поставки.

Пунктом 5.1 договору визначено, що строк поставки товарів до 31.12.2013, допускається постачання товару партіями.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань (п. 10.1 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД» на виконання умов договору постачання №10 від 05.02.2013 поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» товар - виноматеріал столове червоне врожаю 2011 року на суму 61430,53 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000001 від 05.02.2013 на суму 61430,53 грн (а. с .13) та товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв серії 01АААВ №053024 (а. с. 15).

Довіреністю №10 від 05.02.2013 (а. с. 14) підтверджується, що товар було прийнято особою відповідача.

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що у порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем не сплачено вартість поставленого товару, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 61430,53 грн.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 61430,53 грн такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір поставки.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем свої зобов'язання за договором виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару у порушення умов договору не виконав, у зв'язку із чим за ним станом на час розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 61430,53 грн.

Відповідач на час розгляду справи у суді не представив доказів погашення існуючої за ним заборгованості, доводів позивача не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення 61430,53 грн заборгованості за договором постачання №10 від 05.02.2013 підлягають задоволенню.

За період прострочки відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором постачання №10 від 05.02.2013 (з 12.03.2013 по 12.08.2013) позивачем на суму заборгованості нарахована пеня, яка складає 4003,92 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами частини 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо іншій розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні відносини між платниками та одержувачами грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 1 та 3 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3 договору постачання №10 від 05.02.2013 визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань Замовник зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, яка розраховується від суми неоплаченого товару.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання в частині оплати отриманого товару, а відтак вимоги про стягнення суми пені в розмірі 4003,92 грн заявлені позивачем правомірно та підлягають задоволенню.

При цьому суд погоджується із розрахунком пені у розмірі 4003,92 грн, враховуючи її розмір та період нарахування.

Також позивачем за період прострочення на суму заборгованості нараховано 5% річних у розмірі 1985,97 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 договору постачання №10 від 05.02.2013, зокрема, визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань Замовник зобов'язаний сплатити Постачальнику 5% річних від простроченої суми.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором постачання №10 від 05.02.2013 щодо оплати вартості отриманого товару, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 5% річних у розмірі 1985,97 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком 5% у розмірі 1985,97 грн, враховуючи розмір та період нарахування.

Судові витрати по сплаті судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 23.12.2013.

Повне рішення складено 26.12.2013.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 128, код ЄДРПОУ 36551352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД» (98435, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Тінисте, вул. Зарічна, 21, код ЄДРПОУ 30933424, р/р 26000013006423 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767) суму основної заборгованості у розмірі 61430,53 грн, пеню у розмірі 4003,92 грн та 5% річних у розмірі 1985,97 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Крим Вино» (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, 128, код ЄДРПОУ 36551352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер-ЛТД» (98435, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Тінисте, вул. Зарічна, 21, код ЄДРПОУ 30933424, р/р 26000013006423 в ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767) 1720,50 грн судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна