Рішення

від 10.12.2013 по справі 911/4379/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" грудня 2013 р. Справа № 911/4379/13

за позовом фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Іллінці Вінницької області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет-2011» , с. Чайки Києво-Святошинського району

про стягнення 8121,96 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Токарчук М.В., представник, довіреність від 06.12.2013р. № 1201;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - фірма «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Іллінці Вінницької області звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 19.11.2013р. № 1146 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет-2011», с. Чайки Києво-Святошинського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 8121,96 грн. заборгованості за поставлений товар, в тому числі 7383,60 грн. основного боргу та 738,36 грн. штрафу, та покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору поставки від 26.12.2011р. № 0012/12 в березні - квітні 2013р. поставив відповідачу товар на суму 7383,60 грн. Відповідач за отриманий товар не розрахувався, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у вказаній сумі 7383,60 грн. Також позивач твердить, що у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання з відповідача належить до стягнення передбачений договором штраф 10% від суми боргу в розмірі 738,36 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/4379/13 та призначено справу до розгляду на 10.12.2013р.

В судовому засіданні 10.12.2013р. представник позивача подав суду витребувані документи та докази, в усних поясненнях просив суд позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АБ № 617653 відповідач станом на 14.11.2013р. значиться в ЄДР та місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру відповідає адресі, зазначеній позивачем в позовній заяві, на яку суд належним чином направляв копію ухвали про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням. Зазначене поштове відправлення на адресу суду не повернулось.

Згідно пункту 3.9.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що всі особи належним чином повідомлялися про місце, дату та час судового розгляду, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Іллінці Вінницької області (далі по тексту - фірма «Люстдорф»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет-2011», с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «Продмаркет»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

26.12.2011р. між фірмою «Люстдорф» (продавець) та ТОВ «Продмаркет». (покупець) було укладено Договір поставки №0012/12 (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар (продукти, виготовлені продавцем). Відповідно до умов Договору:

- Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікаціях та накладних, які є невід'ємною частиною Договору (пункт 2.5 Договору);

- Відвантаження товару здійснюється із складу в Києві, доставка товару транспортом продавця або покупця за домовленістю (пункти 2.6, 2.7 Договору);

- Постачальник має право затримувати відвантаження наступних партій товару, якщо не здійснений розрахунок за попередні партії, покупець зобов'язаний надавати постачальнику відомості стосовно умов зберігання товару, залишків та динаміки продажу. (пункти 2.13, 2.14 Договору);

- Покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за одержану партію товару в безготівковому порядку по накладних протягом 5 банківських днів з моменту поставки. (пункт 4.3 Договору);

- За прострочення виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а у разі прострочення більше, ніж на 20 днів - штраф в розмірі 10% від суми простроченого боргу (пункт 6.1 Договору);

- Строк дії договору з моменту підписання та до 31.12.2011р. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення. Якщо жодна із сторін не повідомила письмово про бажання припинити дію Договору, він продовжує свою дію (пункти 9.1, 9.2, 9.3 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 та частиною 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх господарських зобов'язань фірма «Люстдорф» в березні-квітні 2013р. поставила відповідачу товар на суму 7383,60 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії підписаних повноважними представниками обох сторін та засвідчених печатками видаткових накладних, а саме:

від 29.03.2013р. № К00014435 на суму 3005,58 грн.,

від 05.04.2013р. № К00015617 на суму 1824,36 грн.,

від 26.04.2013р. № К00019325 на суму 2553,66 грн.

Оригінали видаткових накладних та письмового повідомлення покупця про відомості про осіб, які мають право підписувати від імені покупця накладні при прийманні товару від продавця, надані позивачем для огляду в судовому засіданні.

Згідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.3 Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний здійснити повний розрахунок за одержану партію товару в безготівковому порядку по накладних протягом 5 банківських днів з моменту поставки.

Позивач твердить, що за товар, поставлений за вищенаведеними видатковими накладними, відповідач грошові кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалою від 25.11.2013р. витребовував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за спірними видатковими накладними. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення ТОВ «Продмаркет-2011» своїх зобов'язань перед фірмою «Люстдорф» в частині оплати за отриманий товар на суму 7383,60 грн., відповідно позовні вимоги про стягнення з відповідача зазначеної суми в примусовому порядку є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджуються та підлягають задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача також штраф в сумі 738,36 грн. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У розумінні ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як вбачається з пункту 6.4 Договору, сторони передбачили обов'язок сторони, яка прострочила грошове зобов'язання більше ніж на 20 днів сплатити іншій стороні штраф у розмірі 10 відсотків від суми простроченого боргу.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання , в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Судом встановлено, що кінцевий строк оплати за спірними накладними (протягом 5 банківських днів згідно пункту 4.3 Договору) настав відповідно:

за накладною від 29.03.2013р. № К00014435 на суму 3005,58 грн. - 05.04.2013р. (прострочення з 06.04.2013р. по день подання позову 20.11.2013р. - 229 днів),

за накладною від 05.04.2013р. № К00015617 на суму 1824,36 грн. - 12.04.2013р. (прострочення з 13.04.2013р. по 20.11.2013р. - 222 дні),

за накладною від 26.04.2013р. № К00019325 на суму 2553,66 грн. - 08.05.2013р. (прострочення з 09.05.2013р. по 20.11.2013р. - 196 днів).

За таких обставин, враховуючи належні строки оплати товару, передбачені договором, розмір та порядок нарахування штрафу, передбачений договором, належний до стягнення з відповідача штраф складає 7383,60грн. Ч 10% = 738,36 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет-2011» на користь позивача - фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості в розмірі 8121,96 грн., яка складається з 7383,60 грн. основного боргу та 738,36 грн. штрафу. У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до статті 49 ГПК України, відшкодування витрат позивача на сплату судового збору суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та ст.ст. 11, 16, ч. 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 546, 547, 549, ч. 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст.627, 629, 712 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, ч. 1 ст. 175, ст.ст. 179, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет-2011» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Печерська, буд.2, код ЄДРПОУ 37360673)

на користь фірми «Люстдорф» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (22700, Вінницька обл., Іллінецький район, місто Іллінці, вул. Коцюбинського, буд. 1, код ЄДРПОУ 23063575)

7383.60 грн. (сім тисяч триста вісімдесят три гривні шістдесят копійок) основного боргу,

738,36 грн. (сімсот тридцять вісім гривень тридцять шість копійок) штрафу;

1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень пятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 26.12.2013р.