Ухвала

від 18.12.2013 по справі 6-38641св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М. -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» про визнання договорів недійсними, за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_5, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторінг Україна» про визнання недійсним договору іпотеки, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2013 року

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом до ОСОБА_5, ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна». В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що 21 вересня 2007 року її чоловіком ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір №ML-300/490/2007, за умовами якого ОСОБА_5 отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 60900 доларів США із датою його остаточного повернення 21 вересня 2022 року.

Про укладення цього договору та договору поруки №SR-300/490/2007 їй стало відомо 30 вересня 2010 року, коли їй були надані копії спірних договорів.

Вважає, що при укладені цих договорів порушені її права, оскільки під час укладання із банком кредитного договору № ML-300/490/2007 від 21 вересня 2007 року ОСОБА_5 розпорядився їх спільним майном, що набуте під чає шлюбу, без її згоди за відсутності від неї відповідних повноважень.

Крім того, зазначала, що договір поруки № SR-300/490/2007 від 21 вересня 2007 року нею не підписувався та не укладався, тому просила визнати кредитний договір та договір поруки недійсними.

У вересні 2011 року ОСОБА_10 звернувся з позовом до ОСОБА_5, ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання недійсним договору іпотеки. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_5 посилався на те, що 21 вересня 2007 року ним був укладений договір іпотеки №PCL-300490/2007, за умовами якого він надав належну йому земельну ділянку кадастровий номер 1221486200-09-003-0007, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, в іпотеку ЗАТ «ОТП БАНК» в якості забезпечення виконання ОСОБА_5 його зобов'язань за кредитним договором № ML-300/490/2007 від 21 вересня 2007 року Просив у випадку визнання судом недійсним кредитного договору № ML-300/490/2007 від 21 вересня 2007 року, що обумовлює існування кредитних зобов'язань між ПАТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_5 визнати договір іпотеки недійсним.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволені. Визнано недійсним кредитний договір № ML-300/490/2007 від 21 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк». Визнано недійсним договір поруки № SR-300/490/2007 від 21 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ «ОТП Банк». Визнано недійсним договір іпотеки PCL-300490/2007 від 21 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк». Вирішено питання щодо судових витрат.

Додатковим рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року зазначено в рішенні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2011 року про необхідність зняття заборони відчуження на нерухоме майно, що міститься в єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно земельної ділянки, площею 0,100 га, що розташована в АДРЕСА_1. Виключено з Державного реєстру іпотек запис від 21 вересня 2007 року за №5704146 про обтяження іпотекою земельної ділянки площею 0,100 га, що розташована в АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2013 року рішення суду першої інстанції від 14 грудня 2011 року скасовано в частині визнання недійсним кредитного договору ML-300/490/2007 від 21 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк» в частині визнання недійсним договору іпотеки № PCL-300490/2007 від 21 вересня 2007 року, укладеного між ОСОБА_10 та ЗАТ «ОТП Банк». В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання кредитного договору недійсним відмовлено. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_5, ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено.

Рішення в частині стягнення з ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5 судового збору скасовано. В іншій частині рішення суду від 14 грудня 2011 року залишено без змін. Додаткове рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2012 року по даній справі скасовано.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду, оскільки воно законне та обґрунтоване.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Ю.Г. Іваненко

Н.А. Горелкіна

І.М. Завгородня