Рішення

від 18.12.2013 по справі 908/3633/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 11/88/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 Справа № 908/3633/13

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (вул. К. Маркса, буд. 21/23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312; ЄДРПОУ 32475289),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСФЕРА-2000» (юридична адреса: вул. Полтавська, 4/1, м. Запоріжжя, 69007; фактична адреса: вул. Толбухіна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69007; ЄДРПОУ 30493167),

відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Шипов В.В. - дов. № 94 від 14.06.2011р.;

від відповідача: не з'явився

про: стягнення 13063,70 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСФЕРА-2000» 13063,70 грн., які складаються з 9768,29 грн. основного боргу, 488,41 грн. штрафу, 1807,00 грн. пені та 1000,00 грн. витрат на підготовку та участь у судових засіданнях.

Ухвалою від 07.11.2013р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для повного та всебічного розгляду справи.

У зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача в судове засідання, з метою витребування додаткових доказів, для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення розгляд справи відкладався.

Позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, просить стягнути з відповідача 9768,29 грн. основного боргу, 488,41 грн. штрафу, 722,58 грн. пені та 533,64 грн. витрат, пов'язаних з передачею та розглядом справи в суді. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 10/ИД на виконання робіт по виготовленню поліграфічної продукції від 22.12.2011р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт. Тривала затримка оплати вартості робіт слугувала підставою для нарахування сум штрафу та пені. Разом з цим, позивач просить віднести на відповідача судові витрати, пов'язані із розглядом справи, а саме 1720,50 грн. судового збору, 518,76 грн. вартості пального, витраченого на проїзд автомобіля до суду та 14,88 грн. вартості поштових послуг з направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані документи не надав. В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомлено.

У зв'язку із поверненням кореспонденції, яка направлялась на адресу відповідача, господарський суд зауважує наступне.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України. порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» викладено правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Так, за наявними у справі реквізитами, зазначеними, зокрема, позивачем у позовній заяві та згідно інформації ЄДР Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» станом на 15.11.2013р. відповідач зареєстрований за адресою: вул. Толбухіна, 4, м. Запоріжжя, 69007. Саме на цю адресу та на адресу: вул. Полтавська, 4/1, м. Запоріжжя, 69007 господарським судом направлялись ухвала про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи. Вказана кореспонденція повернулась до суду із відміткою пошти про причину повернення «За зазначеною адресою не проживає».

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, За таких обставин, справа розглядається в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

22.12.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСФЕРА-2000» був укладений договір № 10/ИД на виконання робіт по виготовленню поліграфічної продукції.

Відповідно до умов зазначеного договору замовник - ТОВ «ТЕХНОСФЕРА-2000», доручає, а виконавець - позивач у справі, виготовляє згідно замовлення поліграфічну продукцію - газету «Знамя труда». Вартість послуг визначається у кожному конкретномі випадку на підставі замовлення.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до п. 2.2 договору виконані роботи оформлюються актами прийому-передачі виконаних робіт, підписаними сторонами.

На виконання умов Договору, ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» виконало для відповідача роботи на загальну суму 9768,29 грн., які останнім прийняті без заперечень, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №ОУ-0000587 від 06.07.2012р., №ОУ-0000613 від 13.07.2012р., №ОУ-0000631 від 20.07.2012р., №ОУ-0000647 від 27.07.2012р.

У відповідності до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 2.2 договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту виконання робіт - підписання акту приймання-передачі.

За для отримання оплати вартості виконаних робіт відповідачу були виставленні рахунки-фактури №СФ-0000813 від 06.07.2012р., №СФ-0000849 від 13.07.2012р., №СФ-0000865 від 20.07.2012р. №СФ-0000890 від 27.07.2012р.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання належним чином (своєчасно та у повному обсязі не виконав, вимогу (претензію) позивача залишив без відповіді та задоволення, заборгованість в сумі 9768,29 грн. залишилася не погашеною.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.3 договору, у випадку порушення замовником умов щодо оплати виконаних робіт, він має сплата виконавцю штраф у розмірі 5% від вартості всього замовлення за договором.

За порушення умов договору щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт позивач нарахував та заявив до стягнення штраф в сумі 448,41 грн.

Позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСФЕРА-2000» 9768,29 грн. основного боргу та 448,41 грн. штрафу заявлені позивачем правомірно, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 5.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання замовником, виконавець має право вимагати стягнення з замовника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в сумі 722,58 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня .

З огляду на викладене, між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру пені, оскільки в договорі не зазначено, що пеня обчислюється від суми простроченого зобов'язання, а ставка НБУ є величиною змінною, і в договорі необхідно зазначати, за який саме період вона береться. За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 722,58 грн. пені не підлягає задоволенню.

Також не підлягає задоволенню заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача сум витрат по підготовці та слуханню справи в суді, а саме: 553,64 грн. вартості палива, витраченого автомобілем на проїзд до суду та 14,88 грн. вартості поштових послуг.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального Кодексу України відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Позивачем у якості доказів витрат, пов'язаних із явкою представника до суду надані фіскальні чеки на покупку пального на загальну суму 553,64 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

В силу вищенаведених норм законодавства, суд вважає, що позивач не довів факту витрачання купленого палива саме на прибуття представника з офісу ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» до приміщення господарського суду. Оскільки позивачем не надано подорожніх листів на автомобіль, посвідчень про відрядження, не можливо достеменно встановити, що куплене за наданими чеками паливо витрачено саме для явки представника до суду.

Що стосується поштових витрат, слід зазначити, що у відповідності до ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального Кодексу України на позивача (прокурора) покладено обов'язок надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, але жодною нормою не передбачено відшкодування поштових витрат за рахунок відповідача.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за даною справою слід віднести на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОСФЕРА-2000» (юридична адреса: вул. Полтавська, 4/1, м. Запоріжжя, 69007; фактична адреса: вул. Толбухіна, буд. 4, м. Запоріжжя, 69007; ЄДРПОУ 30493167) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні» (вул. К. Маркса, буд. 21/23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312; ЄДРПОУ 32475289) 9768 (дев'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 29 коп. основного боргу, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 41 коп. штрафу та 1607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 27 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити

В засіданні 18.12.2013р. оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 20.12.2013р.

Суддя С.А.Гончаренко