Рішення

від 24.12.2013 по справі 906/1634/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" грудня 2013 р. Справа № 906/1634/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Смиковському В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Кордас Т.М. - предст. за дов. №б/н від 25.11.13 р., дійсна до 31.12.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо Полісся" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВН-Україна" (м.Житомир)

про стягнення 4422,92 грн. (з урахуванням заяви позивача від 24.12.2013р. про зменшення розміру позовних вимог)

Позивач ТОВ "М'ясо Полісся" (м. Київ) просить стягнути з відповідача ТОВ "ІВН-Україна" (м. Житомир) про стягнення 4422,92 грн. за невиконання умов договору поставки продукції №240621к від 24.06.11 р.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору поставки продукції №240621-к від 24.06.2011р. в частині належного проведення розрахунку за поставлену продукції.

В якості правових підстав позову позивач визначає норми ст.ст. 509, 526, 546, 610, 611, 624, 625, 692, 1166 ЦК України

Ухвалою від 11.11.13 р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду відповідно до ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяву про зміну предмета або підстави позову, а відповідачем , відповідно, зустрічного позову.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі. В засіданні суду 24.12.2013р. надано клопотання відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 269, 69 грн. проти заявленої 801, 68 грн., а також 3% річних з простроченої суми в розмірі 156, 09 грн. проти заявленої 171, 27 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Господарський суд приймає до розгляду по суті клопотання позивача від 24.12.2013р. як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 3875, 75 грн., з яких: 3449, 97 грн. основний борг, 269, 69 грн. - сума пені, 156, 09 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Відповідач відзиву на позов не подав, до господарського суду повернулися ухвали суду від 11.12.13р., 25.11.2013р. 10.12.13р., які були направлені судом на дві адреси: м. Житомир, пров. 1-й Метеорологічний, 12 та вул. Київська, 77, офіс 909 з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням терміну зберігання".

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, та за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, у судовому засіданні 24.12.13р. представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позовних вимог.

Заслухавши уповноваженого представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини спору, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясо Полісся" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВН-Україна" (м. Житомир) (покупець) був укладений Договір №240621к поставки продукції відповідно до предмету якого, позивач зобов'язався передати (поставити) у визначені цим Договором строк або термін покупцеві, а покупець зобов'язаний прийняти відповідно до умов, викладених у цьому Договорі та оплатити товари, які є власністю постачальника (п. 1.1. Договору поставки) (надалі за текстом - Договір поставки).

Кількість і якість товару, умови і строк поставки сторони визначили у розділах 2,3 Договору поставки.

Ціну та порядок розрахунків сторони погодили у розділі 4 Договору поставки.

У п. 5.1. Договору поставки сторони визначили, що оплата за продукцію проводиться не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання продукції та підписання супровідних документів. Вид оплати - безготівкова або готівкова (відповідно законодавства). Валюта платежу за цим Договором - українська гривня.

Умови приймання-передачі товарів , фарс-мажор сторони передбачили у розділах 6,7 Договору поставки.

За прострочення платежів покупець (відповідач) сплачує продавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки (п. 8.3. Договору поставки).

Строк дії Договору поставки, - до 31.12.2011р. (п. 9.1. Договору поставки).

У п. 9.2 Договору поставки обумовлено, що термін дії цього Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах, у випадку коли жодна із сторін не повідомить іншу про відмову від подальшої участі у цьому Договорі.

Судом встановлено, що сторони спору продовжили свої договірні відносини за Договором поставки в 2012 році.

Так, факт надання позивачем продукції згідно умов Договору поставки підтверджується наступними доказами:

- видатковою накладною №МП/К-06877 від 28.02.2012р. на суму 674, 63 грн.;

- видатковою накладною №МП/К-07523 від 05.03.2012р. на суму 574, 07 грн.;

- видатковою накладною №МП/К-08238 від 10.03.2012р. на суму 354, 61 грн.;

- видатковою накладною №МП/К-08565 від 13.03.2012р. на суму 484, 64 грн.;

- видатковою накладною №МП/К-09015 від 16.03.2012р. на суму 620, 45 грн.;

- видатковою накладною №МП/К-09342 від 19.03.2012р. на суму 543, 73 грн.;

- видатковою накладною №МП/К-10048 від 24.03.2012р. на суму 469, 10 грн.;

- видатковою накладною №МП/К-10413 від 27.03.2012р. на суму 427, 14 грн.

Оскільки відповідач своїх зобов'язань за Договором поставки щодо оплати отриманої продукції у повному обсязі не виконав, позивач змушений був звернутися до господарського суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Одночасно за несвоєчасну сплату коштів за отриманий товар позивачем застосовано до відповідача заходи відповідальності згідно п. 8.3. Договору поставки, а саме нарахована пеня в сумі 269, 69 грн. та 3% річних з простроченої суми в сумі 156, 09 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 11 та ст. 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.

З господарського договору виникають господарські зобов'язання ( ч.1 ст. 174 ГК України). Однак господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання ( ч.1 ст. 173 ГК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки договору поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 Господарського кодексу України та главою 54 розділом 1 Цивільного кодексу України (ч.6 ст. 265 ГК України).

За визначенням поняття договору поставки згідно ч.1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Окрім вище викладених правових норм, господарський суд враховує, що для договору поставки характерною договірною умовою є умова про строки поставки , які встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Таких вимог до змісту договору купівлі - продажу ст. 655 ЦК України не визначає, що дозволяє виокремити договір поставки в самостійний вид договору в межах глави 55 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".

Згідно з приписами статті 265 Господарського Кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання, як це передбачено у статтях 11 та 509 ЦК України, що виникли з договору, інших юридичних фактів мають виконуватися належним чином відповідно до його умов, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. ст. 538 , 692 ЦК України).

Як зазначалося раніше, за фактично переданий товар остаточний розрахунок відповідачем здійснюється, згідно п. 5.1. Договору поставки, на протязі 5 банківських днів з моменту отримання продукції.

У статті ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено факт належного виконання свого обов'язку стосовно передачі товару, тоді як відповідачем зобов'язання з його оплати заборгованості у повному обсязі належним чином не виконано.

Тому вимога позивача про сплату основного боргу в сумі 3449, 97 грн. є обгрунтованою та підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідальність відповідача як покупця за Договором поставки у вигляді сплати пені та її розмір (подвійна облікова ставка НБУ за кожен день прострочки) визначена у п.8.3. Договору поставки.

Період нарахування пені відповідає приписам частини 6 ст. 232 ГК України.

Оскільки розрахунок пені в сумі 269,69 грн. є арифметично правильним, зазначена позовна вимога підлягає задоволенню та стягненню в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки розрахунок 3 % річних в сумі 156, 09 грн. є арифметично правильним, зазначена позовна вимога підлягає задоволенню та стягненню в судовому порядку.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем вимоги позову доведені належним чином та у повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України господарський суд покладає сплату судового збору на відповідача у справі.

На підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 538, 551, 610, 611, 617, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 265 ГК України, керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальною " ІВН - Україна" (10001, м. Житомир, вул. Київська , 77 офіс 909 , код ЄДРПОУ 33555328) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясо Полісся" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 18-В, код ЄДРПОУ 31088620) - 3449,97 грн. основного боргу, 269,69 грн. пені, 156,09 грн. 3% річних, 1720, 50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.12.13року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (простою коресп.)

3-4 відповідачу на дві адреси (рек. з повід.)