Рішення

від 23.12.2013 по справі 922/846/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.Справа № 922/846/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "МОСТОБУД", м. Київ до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б.", м. Харків , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспецрем", м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання недійсним договору уступки прав за участю представників сторін:

позивача - Лиманець О.О. довіреність №170/21-13 від 05.03.2013 р.;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - Мартіни Л.Г. довіреність б/н від 01.10.12 р.;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (далі по тексту - ПАТ "Мостобуд") звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій, просило визнати недійсним договір уступки права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б." (далі - ТОВ "С.Б.Б.") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техспецрем" (далі по тексту - ТОВ "Техспецрем"). В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірний договір про відступлення права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 р., всупереч статті 516 ЦК України, укладено без його письмової згоди як боржника за основним договором субпідряду № 002 від 28.02.2011 р., за наявності в п 8.8. та 8.11 цього договору субпідряду прямої заборони на передачу прав за ним третій особі без згоди іншої сторони.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р., залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р., у задоволені позовних вимог ТОВ "Мостобуд" відмовлено.

ТОВ "Мостобуд" не погодившись із рішеннями першої та другої інстанцій звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 вересня 2013 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 23.04.2013 р. у справі № 922/846/13-г скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2013 року справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на "11" листопада 2013 р. о 11:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від "11" листопада 2013 р. клопотання позивача задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Клопотання 2-го відповідача про відкладення розгляду справи - задоволено. Розгляд справи відкладено на "02" грудня 2013 р. о 10:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від "02" грудня 2013 р. розгляд справи було відкладено на 23 грудня 2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник 1-го відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 19 листопада 2013 року повернулась ухвала від 11 листопада 2013 року про відкладення розгляду справи, яка була направлена на адресу відповідача: м. Харків, вул. Мереф"янське шосе, 13/А, з відміткою пошти: адресат вибув.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, письмових пояснень стосовно своєї позиції по справі не надав.

Присутній представник 2-го відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, про що надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірний договір укладено сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства та є заміною кредитора в розумінні ст. 25 ГПК України та ст.512 і 520 ЦК України, та інтереси позивача укладенням даного договору не порушені, тому позовні вимоги на думку 2-го відповідача є безпідставними та необґрунтованими, тому він просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що 1-ий відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та 2-го відповідача господарським судом встановлено наступне.

Між відокремленим структурним підрозділом ТОВ "Мостобуд" мостобудівельний загін № 33 (в подальшому реорганізованого шляхом приєднання у мостобудівельний загін № 27) та ТОВ "С.Б.Б." 28.02.2011 р. укладено договір субпідряду № 002 на виконання робіт по перевлаштуванню комунікацій зв'язку при будівництві об'єкту, а саме, реконструкції автодорожнього шляхопроводу на 988 км. через залізничні колії ст. Лозова Південної залізниці (далі - Договір субпідряду).

Згідно п.п. 2.1, 2.5 Положення про відокремлений структурний підрозділ (філію) ТОВ "Мостобуд", останнє наділено правом виступати позивачем в інтересах філії - мостобудівельного загону № 27.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі № 5023/282/12 задоволено позов ТОВ "С.Б.Б." до ТОВ "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу мостобудівельний загін № 27. З посиланням на невиконання відповідачем обов'язку по оплаті виконаних за Договором субпідряду робіт, з ТОВ "Мостобуд" в особі відокремленого структурного підрозділу мостобудівельний загін № 27 стягнуто 539 976,40 грн., з яких: 527 760,47 грн. - основний борг за виконані будівельні роботи, 1 783,28 грн. - збитки від інфляції, 4 943,85 грн. - 3% річних, 5 488,80 грн. - пені та 10 799,52 грн. судового збору. 08.06.2012 р. видано відповідний судовий наказ, за яким 15.06.2012 р. Жовтневим відділом ДВС Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 33067788.

01.10.2012 р. між ТОВ "С.Б.Б." (первісний кредитор) та ТОВ "Техспецрем" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 40, згідно якого первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов'язання ТОВ "Мостобуд" (боржником) щодо погашення заборгованості за рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2012 р. у справі № 5023/ 282/12 в сумі 550 775 грн. 92 коп., згідно з наказом суду від 08.07.2012 р. № 5023/282/12, що виникла з договірних правовідносин між ТОВ "С.Б.Б." та ТОВ "Мостобуд" по договору субпідряду № 002 від 28.02.2011 р., з яких: 527 760,47 грн. - основний борг, 1 783,28 грн. - збитки від інфляції, 4 943,85 грн. - 3% річних, 5 488,80 грн. - пеня та 10 799,52 грн. - судовий збір (далі по тексту - договір відступлення).

З посиланням на укладений договір відступлення, ТОВ "Техспецрем" 29.10.2012 р. звернулось до господарського суду Харківської області із заявою № 17536 про заміну сторони у виконавчому провадженні, яку за результатами перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 01.11.2012 р., постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. задоволено та замінено стягувача у виконавчому провадженні ВП № 33067788 від 15.06.2012 р. на ТОВ "Техспецрем". Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2013 р. вказану постанову залишено без змін.

Предметом спору у даній є питання дійсності укладеного між Товариством "С.Б.Б." та ТОВ "Техспецрем" Договору відступлення.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу.

Пунктом 7 та п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якими передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Отже в даній справі необхідною умовою для визнання договору уступки права вимоги боргу № 40 від 01.10.2012 року недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.215, ст.203 ЦК України.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статей 203, 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Правовий аналіз наведених вище положень свідчить про те, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, однак сторони не позбавлені можливості додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Відповідно п. 8.8 Договору субпідряду, у якому сторонами було додатково погоджено, що сторони не мають права передавати права та обов'язки по цьому договору третім особам без письмової згоди іншої сторони. Жодна зі сторін не має права передавати свої права та зобов'язання в тому числі право вимоги по даному договору третій стороні без письмової згоди іншої сторони (п. 8.11 Договору субпідряду).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником 2-го відповідача у судовому засіданні позивач не надав згоду на укладення спірного договору.

Враховуючи вищенаведене та те, що заборона відступлення права вимоги чітко встановлена у договорі субпідряду, суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним договору уступки права вимоги боргу №40 від 01.10.2012 р. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно 1-го відповідача по справі ТОВ "С.Б.Б." дана юридична особа припинена. Відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 07.05.13 р. по справі №922/131/13-г за позовом ТОВ "БК"Схід-Буд" до ТОВ "С.Б.Б." про визнання банкрутом судом було затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс. Затверджено реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю в загальній сумі 211 509,26 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Схід-Буд". Визнано вимоги кредиторів, які незадоволені за недостатністю майна банкрута погашеними. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б.", м. Харків, код 36455816, зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.06.2009р., місцезнаходження: 61081, м. Харків, вул. Мереф'янське шосе, буд. 13-А. Провадження у справі № 922/131/13 припинено.

Відповідно ч.6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищенаведене суд вважає провадження у справі в частині позовних вимог до 1-го відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б." припинити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на 2-го відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 25, 32, 33, 43-49, 75, ч.6 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір уступки права вимоги боргу №40 від 01.10.2012 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техспецрем" (61081, м. Харків, Мереф"янське шосе, 13/А, код ЄДРПОУ 37189510) на користь Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, код ЄДРПОУ 01386326) судовий збір у розмірі 2 523,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Б.Б." провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя Светлічний Ю.В.