Рішення

від 11.11.2013 по справі 908/3047/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/23/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2013 Справа № 908/3047/13

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3047/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР», м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАР», м. Запоріжжя

про стягнення 7 951, 00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Калініна-Заєць Ю.М., довіреність б/н від 01.08.2013 р.;

від відповідача - Шолудько В.І., довіреність б/н від 02.09.2013 р.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів фіксації судового процесу: програмно-апаратного комплексу «Оберіг», для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № VKZ909050153F01.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАР» про стягнення суми боргу у розмірі 7 287, 98 грн. за Договором оренди нежитлового приміщення б/н від 01.03.2011 року.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

До прийняття рішення по справі, позивач звернувся до суду, згідно ст. 22 ГПК України, із заявою про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим відбулося формування нової ціни позову, в розумінні п. 3.10 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18. Таким чином, нова ціна позову, яка заявлена позивачем, становить: 7 951, 00 грн.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України ) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

Так, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у зв'язку із уточненням періоду заборгованості. За таких обставин, судом приймається заява позивача та спір вирішується по суті з урахуванням нової ціни позову, заявленої позивачем, з урахуванням приписів ст. 55 ГПК України.

Відповідач по справі, своїм правом в порядку ст. 59 ГПК України, не скористався та не надав суду відзив на позовну заяву, однак усно проти позову заперечив. Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України на ознайомлення з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Безпосередньо в судовому засіданні 11.11.2013 року представник відповідача надав суду платіжні доручення в підтвердження сплати ним боргу за Договором оренди нежитлового приміщення б/н від 01.03.2011року.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР», далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАР2, далі Орендар, був укладений Договір оренди нежитлового приміщення б/н, далі Договір, відповідно до предмету якого (розділ 1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (Оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північно-Кільцева, буд. 3 (кімнати 3, 4, 5, 11, 12) (відповідно до викопіювання приміщень, яке є невід'ємною частиною договору), далі Об'єкт оренди, який передається в строкове платне тимчасове користування для організації офісу та підсобного приміщення, Площа офісу та підсобного приміщення складає 71,8 м 2 .

Відповідно до п. 2.3.2. договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити платежі, встановлені договором, а по закінченню дії договору передати об'єкт оренди орендодавцю відповідно до акту з в не гіршому стані чим на момент прийняття об'єкта в тимчасове платне використання.

Умовами розділу 3 Договору, сторони визначили, що за користування об'єктом оренди орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 3500, 00 грн. з ПДВ без нарахування індексації. В орендну плату не входять витрати за комунальні послуги (вода, електроенергія, транзит електроенергії транзит води, вивіз сміття), експлуатаційні витрати, сплата телефонних переговорів та оренда телефонного номеру. Оплата вказаних платежів відшкодовується орендодавцю орендарем на підставі виставлених рахунків. Всі платежі по договору орендатор здійснює в національній валюті України, в безготівковому формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця вказаний в договорі або у відповідному рахунку-фактурі. Орендна плата за перший та останній місяць, а також аванс телефонних переговорів, оренда телефонного номеру здійснюються самостійно орендарем в повному обсязі на протязі 5 днів з моменту підписання договору на підставі договору. Подальші розрахунки по орендній платі згідно договору оплачуються орендарем до 15 числа поточного місяця на підставі договору, а до 5 числа наступного місяця орендар надає орендодавцю документи, що підтверджують оплату орендної плати, експлуатаційних витрат.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що приміщення вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем (або навпаки) з моменту підписання акта прийому-передачі. Договір вважається припиненим тільки після підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди.

Як свідчать матеріали справи, за актом прийому-передачі приміщення від 01.03.2011 року позивач передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 3 (кімнати 3, 4, 5, 11, 12) у задовільному стані, придатне до експлуатації за цільовим призначенням.

Строк орендного договору встановлений у розділі 7 Договору, а саме даний договір набирає чинності з 01.03.2011 року та діє до 01.03.2012 р. Продовження терміну дії даного договору може здійснюватись за згодою сторін, яке оформлюється додатковою угодою до договору. Всі зміни та доповнення к даному договору здійснюються тільки в письмовому вигляді. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесення в нього змін не допускається.

Втім, свої зобов'язання за Договором відповідач виконав частково, орендна плата в повному обсязі не сплачена, у зв'язку із чим за ним утворився борг з орендної плати за період з березня 2011 року по березень 2012 року в сумі 7 951, 00 грн., яку позивач і намагається стягнути.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди даного типу: відносно предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 284 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється в грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у розділі 3 Договору.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідачем не в повному обсязі сплачено орендну плату за Договором. Безпосереднього в судовому засіданні представником відповідача надано суду належним чином засвідчені копії платіжного доручення № 2 від 31.10.2011 року та банківських виписок по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАР» за 29.11.2011 року, 16.12.2011 року та 29.12.2011 року з яких вбачається про перерахування вказаним підприємством на користь позивача орендної плати. Втім, як встановлено судом, вказані суми зараховані позивачем в якості сплати за Договором та не увійшли до ціни позову.

Стаття 526 ЦК України та 193 ГК України, визначають, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору та припинятися виконанням проведеним належним чином згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В процесі розгляду справи сторонами не виконано вимог ухвал суду щодо проведення між ними звірки розрахунків на час звернення позивача з позовом. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Так, позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном. Відповідач доказів повного виконання обов'язків за договором оренди щодо внесення орендних платежів суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 7951, 00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАР», відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 11.11.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 599, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 283, 284, 286 ГК України, ст. ст. 4-4, 22, 33, 34, 43, 49, 81-1, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАР» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-СТАР», 69104, м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 20, кв. 37, код ЄДРПОУ 33272678, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛІСС-ТУР», 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17, код ЄДРПОУ 31970760, борг в сумі 7 951 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 18.11.2013 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.