ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 грудня 2013 р. (16:45) Справа №801/10136/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., представника позивача Мачулян Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор"
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новатор" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим № 001098/22-00 від 16.10.2013 р. в частині збільшення грошового зобов'язання з екологічного податку в розмірі 2273,27 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 568,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не здійснював розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах згідно з поняттями Податкового кодексу України та Закону України «Про відходи». Також, позивач вважає, що відповідачем протиправно застосовані положення п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240, п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 Кодексу, оскільки ТОВ «НОВАТОР» укладені договори зі спеціальними організаціями, якими здійснюється видалення та утилізація відходів. Крім того, позивач пояснює, що при перевірці підприємства перевіряючими не взято до уваги, що відповідно до п.п.14.1.223 п.14.1. ст.14 Кодексу розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. У зв'язку з чим, позивач вважає, що об'єктом для нарахування екологічного податку є розміщення відходів, яке складається з двох обов'язкових складових, а саме: зберігання та захоронення.
Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за тих підстав, що в порушення вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про відходи», Податкового кодексу України, позивач у другому-четвертому кварталах 2012 року при наявності об'єкта оподаткування не нараховувало та не сплачувало екологічний податок в частині розміщення на об'єкті таких відходів: відпрацьованих люмінесцентних ламп, відпрацьованих акумуляторів, відпрацьованих шин та металобрухту.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.10.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримані в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання явку свого представника не забезпечили, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
З урахуванням вищевикладеного, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступного.
ТОВ "Новатор" є юридичною особою, ЄДРПОУ 00443737, зареєстровано 28.11.1996 р. Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради за адресою місцезнаходження: 96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Першотравнева, буд. 62, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії довідки статистики, Виписки з ЄДР.
Судом встановлено, що посадовими особами Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Новатор» код за ЄДРПОУ 00443737, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2012р., за наслідками складений Акт № 2524/2200/00443737 від 30.09.2013 року.
За висновками даного Акту, зокрема, встановлено порушення ТОВ «Новатор» ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991р. №1264, ст.ст. 1, 17, 39 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998р. №187/98-ВР, пп.242.1.3 п. 242.1 ст.242, п. 249.6 ст. 249 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. (надалі по тексту - ПКУ), які діяли в періоді, що перевіряється, в результаті чого встановлено заниження екологічного податку всього в сумі 2273,27 грн., в т.ч. за:
- за ІІ квартал 2012р. в сумі 47,85 грн.;
- за ІІІ квартал 2012р. в сумі 1186,48 грн.;
- за IV квартал 2012р. в сумі 1038,94 грн.;
Не погодившись із висновками, викладеними в Акті перевірки позивач надав до Джанкойської ОДПІ заперечення від 04.10.2013 р. За результатами розгляду заперечень позивача податковим органом було прийнято рішення залишити заперечення до Акту перевірки без задоволення.
На підставі Акту перевірки Відповідачем винесене спірне податкове повідомлення-рішення № 001098/22-00 від 16.10.2013 р., яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання за платежем 19016301 Екологічний податок в розмірі 2273,27 грн. та нарахований штраф в розмірі 568,32 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.
Підставою для донарахування грошового зобов'язання з екологічного податку став висновок податкового органу про те, що позивачем при його обчисленні не врахував операції із утворення та розміщення на території підприємства відходів, а саме: відпрацьованих люмінесцентних ламп, автомобільних шин, акумуляторів та металобрухту.
Поняття «розміщення відходів» визначене п.п.14.1.223 п.14.1 ст.14 Кодексу та ст.1 Закону України «Про відходи».
Так, підпунктом 14.1.223. п.14.1 ст. 14 Кодексу (в редакції, що діяла на момент визначення зобов'язань) зазначено, що розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами;
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи»:
- зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).
- захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів
під спеціально відведеним місцям чи об'єктами розуміються місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Згідно п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240 Податкового Кодексу та відповідно до листа ДПС України від 28.04.2012 року №7600/6/15-1215 платниками екологічного податку є платники, які здійснюють розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини. Так, не є об'єктом оподаткування екологічним податком металобрухт, розміщений на своїй території, так як є відходом вторинної сировини.
Відповідно п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового Кодексу об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання.
Таким чином, об'єктом для нарахування екологічного податку є розміщення відходів, яке складається з двох обов'язкових складових, а саме: зберігання та захоронення. А, основним призначенням спеціально відведених місць і об'єктів є видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження. Місця тимчасового зберігання відходів, у т.ч. контейнери для тимчасового зберігання відходів не є місцями їх кінцевого видалення та не відносяться до спеціально відведених місць та об'єктів. Такої ж думки дотримується Міністерство екології та природних ресурсів України у листах від 04.08.2011р. №14364/07/10-11 та від 05.09.2011р. №16687/07/10-11.
У випадку, коли платник податку передає відходи на утилізацію іншим підприємствам, місця такого тимчасового зберігання не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів, а наявність договору зі спеціалізованим підприємством на вивіз таких відходів означає перекладання сплати екологічного податку за розміщення відходів на таке спеціалізоване підприємство.
Такі виводи, також підтримані листами Міністерства природи №14364/07/10-11 від 04.08.2011р. та №16687/07/10-11 від 05.09.2011р., Міністерства регіонального будівництва №7/12-8463 від 04.08.2011р.
Відповідно до частини 2 статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав до суду жодних належних доказів розміщення ТОВ «Новатор» відходів (зберігання та захоронення у спеціально відведеному місці).
Також, висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, щодо необхідності сплати позивачем екологічного податку за розміщення відходів відповідно до п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240 Податкового Кодексу спростовуються матеріалами справи, а саме договорами, укладеними з спеціалізованими підприємствами на передання та утилізацію відходів та первинними документами, які підтверджуються факт здачі на утилізацію.
Так, позивачем були укладені наступні договори на передання та утилізацію відходів:
- №214-ш від 26.04.2012р. з територіальним управлінням «Кримекоресурси» ДП «Укрекоресурси» на послуги по утилізації автошин;
- №92/11 від 27.04.2011р. з ТДВ «Кримвторколірмет» на послуги по утилізації металобрухту та акумуляторів;
- №КР-373 від 04.11.2011р. з ТОВ «Український центр поводження з відходами» на послуги по утилізації люмінесцентних ламп.
Факт передачі на утилізацію люмінесцентних ламп підтверджується підписаними Сторонами договору Актами здачі-приймання робіт №811/12Т від 26.06.2012 та №КР-811/12-Т від 19.09.2012р.
Факт передачі на утилізацію акумуляторів та металобрухту підтверджується підписаними Сторонами договору Актами здачі-приймання робіт: № 004717 від 10.04.2012р., № 004823 від 12.06.2012р., № 004887 від 14.07.2012р., № 004891 від 06.09.2012р., № 001895 від 12.10.2012р., № 001896 від 26.10.2012р., № 004894 від 09.11.2012р., № 002000 від 27.11.2012р., № 005032 від 27.11.2012р.
Факт передачі на утилізацію автомобільних шин підтверджується підписаними Сторонами договору Актами здачі-приймання робіт від 26.04.2012р., від 06.08.2012р., від 09.11.2012р., від 07.12.2012р.
Таким чином, ТОВ «Новатор» не здійснювало розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах згідно з поняттями Податкового кодексу України та Закону України «Про відходи» за періоди ІІ-ІVквартали 2012р., у зв'язку з чим винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення № 001098/22-00 від 16.10.2013 р. є протиправним та таким, що підлягають скасуванню.
Відповідно до статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до п.3) ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
З огляду на викладене суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судові витрати із Державного бюджету України.
У судовому засіданні 04.12.2013р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. У повному обсязі постанову складено 09.12.2013 р.
Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167, 267 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим № 001098/22-00 від 16.10.2013 р. в частині збільшення грошового зобов'язання з екологічного податку в розмірі 2273,35 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 568,84 грн.
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новатор" (ЄДРПОУ 00443737) 172,05 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Калініченко Г.Б.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2013 |
Оприлюднено | 26.12.2013 |
Номер документу | 36337972 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дугаренко Ольга Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Калініченко Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні