Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/22549/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22549/13 16.12.13

За позовом приватного підприємства «РІАС»

До відповідача військової частини А0105

Про стягнення 102756,53 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Татарчук О.Л. (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство «РІАС» до військової частини А0105 про стягнення за договором поставки № 262 від 24.12.2012 р. 102756,53 грн., з яких: 93000,00 грн. боргу, 2155,56 грн. трьох процентів річних, 5100,97 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2500,00 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 22.11.2013 р. порушено провадження у справі № 910/22549/13, розгляд останньої призначено на 16.12.2013 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

24.12.2012 р. між приватним підприємством «РІАС» (постачальником) та військовою частиною А0105 (покупцем) укладено договір поставки № 262 (Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця засоби спеціального призначення відповідно до погодженої сторонами специфікації.

Згідно з п. 2.1 Договору вартість товару становить 93000,00 грн.

Сторони погодили, що покупець здійснює оплату за отриманий товар шляхом перерахунку коштів на рахунок постачальника до 31.12.2012 р. (п.3.1 Договору), однак не пізніше 30 календарних днів після отримання товару згідно з видатковою накладною (п. 2.2 Договору).

За видатковою накладною № РН-0000326 від 24.12.2012 р. позивач поставив, а відповідач отримав товару на суму 93000,00 грн..

Товар відповідачем до 31.12.2012 р. не оплачено.

Станом на день розгляд у справи 93000,00 грн. боргу не погашено.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 93000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 5100,97 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 24.01.2013 р. по 01.11.2013 р...

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 2155,56 грн. трьох процентів річних за період з 24.01.2013 р. по 01.11.2013 р.

Також позивач заявив до стягнення 2500 грн., понесених ним у зв'язку зі зверненням за допомогою до фахівця у галузі права для відновлення свого порушеного права. Дана сума кваліфікована ним як збитки.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Таким чином, заявлені позивачем 2500,00 грн. не є збитками, у зв'язку з чим вимоги про їх стягнення не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 93000,00 грн. боргу, 2155,56 грн. трьох процентів річних, 5100,97 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. У стягненні 2500,00 грн. збитків судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А0105 (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19, код 22991037) на користь приватного підприємства «РІАС» (04205, м. Київ, Оболонський проспект 22 літ. «Б», кв. 56, код 33694400) 93000,00 грн. боргу, 2155,56 грн. трьох процентів річних, 5100,97 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 2005,13 судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 24.12.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун