Рішення

від 19.11.2013 по справі 910/18569/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18569/13 19.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Коммунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Татарка" Шевченківського району

про стягнення 140539,93 грн

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Іващенко О.В. (дов. №91/2012/12/04-1 від 04.12.2012)

від відповідача: Бриль П.О. (дов. № 836 від 31.10.13),

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Татарка" Шевченківського району про стягнення заборгованості у розмірі 1401539,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії № 71565 від 26.06.07, у Коммунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Татарка" Шевченківського району виникла сума заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 31.10.2013 року.

Представник позивача під час судового засідання 31.10.13 просив звдовольнити позовні вимоги. Посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав свої усні заперечення щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, поданому через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 29.10.13 року.

У судовому засіданні 31.10.13 судом оголошено перерву до 19.11.13 року.

18.11.13 шляхом подачі клопотання через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва відповідачем надані додаткові докази у справі та акт звіряння взаєморозрахунків.

У судовому засіданні 19.11.13 представник позивача надав уточнення позовних вимог та просив припинити провадження у частині стягнення суми основного боргу, посилаючись на той факт, що відповідачем сума основного боргу сплачена у повному обсязі. Разом з тим, у частині стягнення суми пені та трьох відсотків річних просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив факт погашення заборгованості за основним боргом та заперечував проти задоволення позовних вимог у частині стягнення пені та трьох процентів річних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 року перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго", яке є позивачем по справі.

26.06.07 між Акціонерною енергетичною компанією «Київенерго» та Комунальним підприємством житлово-експлуатаційної контори «Татарка» Шевченківського району укладено Договір про постачання електричної енергії № 71265 (т. 1 а. с. 13-16).

Надалі між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 71265, пунктом 1 якої визначено, що початком виникнення відносин між сторонами за договором рпо постачання електричної енергії слід вважати 01.04.2007 року (т. 1 а.с.21).

Пунктом 1 Договору № 71265, визначено, що Позивач продає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується своєчасно оплачувати використану (куплену) електричну енергію та здійснює інші платежі, згідно з умовами Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 2 Додатку 2 «Порядок розрахунків» до Договору, Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Підпункт 2.1 пункту 2 Додатку 2 до Договору зобов'язує Відповідача, здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписним рахунком. Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу. Обсяг на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до додатка «Визначення платежу резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні споживача» до цього Договору.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який Відповідач надає Позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п. 1 та пп. 4.3, п. 5 Додатку 2 до Договору).

Так, оскільки відповідачем порушені вищезазначені умови Договору, у нього виникла сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, про що йому Публічним акціонерним товариством «Київенерго» направлено вимогу № 030/31/3-1102 від 18.07.13 року (т. 1 а. с. 115), яка на день подачі позовної заяви залишалась без реагування, як то надання відповіді або сплата грошових коштів.

У підтвердження позовних вимог ПАТ «Київенерго» надало до матеріалів справи копії рахунків-розшифровок, рахунків за спірний період та актів приймання-передачі товарної продукції за кожний місяць спірного періоду, а також Довідку про надходження коштів за спожиту електричну енергію, з яких вбачається що заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію станом на день розгляду спору становить130424,39 грн. (т. 1 а. с. 1-107).

Разом з тим, Публічним акціонерним товариством «Київенерго» у межах даної позовної заяви заявлено до стягнення 3975,46 грн. три відсотки річних та 6140,08 грн. пені, розрахованої у відповідності до умов Догоовру.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику"споживання енергії можливе лише на підставі договору з електропостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

Положеннями статті 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Виходячи з предмету Договору про постачання електричної енергії № 71265, між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, у силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії та оригінали яких знаходяться у матеріалах справи.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За період 01.02.2012-01.08.2013 відповідачу за спожиту активну електричну енергію виставлено до сплати 140539,93 грн., які станом на день звернення із позовом до суду залишались не сплаченими.

Наразі, позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог зазначає про погашення суми основного боргу та надає відповідні докази у підтвердження, а саме довідку про надходження коштів від КП «Житлово-експлуатаційна контора «Татарка» Шевченківського району, з якої вбачається надходження грошових коштів у розмірі 130424,39 грн..

Відповідно до положень п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить припинити провадження у справі у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 130424,39 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вбачає за можливе припинити провадження у справі у частині стягнення суми основного боргу розміром 130424,39 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 6140,08 грн. та 3% річних у сумі 3975,46 грн., відносно яких суд відзначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розрахунок 3% річних відповідає нормам чинного законодавства України, а тому визнається судом обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.02.2012 по 01.08.2013 у сумі 3975,46 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Підпунктом 4.2.1. пункту 4.2 Договору передбачено, що за внесення платежів з порушенням термінів Відповідач несе відповідальність у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його законним та обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати боргу за активну електричну енергію у період з 01.02.2012 по 01.08.2013 підлягає задоволенню у сумі 6140,08 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із системного аналізу вище наведених норм суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі № 910/18569/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Татарка» Шевченківського району про стягнення 140539,93 грн. - припинити у частині стягнення 130424,39 грн. основного боргу.

Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Татарка» Шевченківського району про стягнення 140539,93 грн. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційної контори «Татарка» Шевченківського району (04107, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Лук'янівська, будинок 5; ідентифікаційний код 34966165) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, місто Київ, Печерський район, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 00131305; р/р 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ "Ощадбанк", МФО 322669) 6140 (шість тисяч сто сорок) гривень 08 копійок пені, 3975 (три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) гривень 46 копійок три відсотки річних та 2810 (дві тисячі вісімсот десять) гривень 80 копійок судового збору .

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні у присутності представника позивача та представника відповідача 19.11.13 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 25.11.13 року

Суддя К.В. Полякова