Рішення

від 17.12.2013 по справі 908/3880/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/58/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 Справа № 908/3880/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (адреса - 71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Мазіна, 65/97)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» (адреса - 71100 м. Бердянськ Запорізької області, вул. Халтуріна, 10 )

про стягнення 14 763,89 грн.

Суддя Сушко Л.М.

З участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Дігтяренко В.С., довіреність №4 від 01.04.2013р.

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

27 листопада 2013 року Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж» (далі за текстом ПАТ «Бердянське ПТМ») звернуся до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» (далі за текстом ТОВ «Грін Лайн Плюс») про стягнення 14 763,89 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2013р. порушено провадження у справі №908/3880/13, розгляд справи призначено в судовому засіданні 17.12.2013р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 17.12.2013р. справу розглянуто, за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на підставі Договору №301 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, що укладений 11.05.2010р. між ЗАТ «Бердянське ПТМ» (правонаступником якого є ПАТ «Бердянське ПТМ») та ТОВ «Грін Лайн Плюс», останньому в період з червня 2013 року по вересень 2013 року поставлено теплову енергію на загальну суму 9 509,76 грн. Однак в порушення умов Договору Відповідач отриману теплову енергію не оплатив. Також Позивач зазначив, що відповідно до діючого законодавства України та умов Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Відповідач повинен сплатити пеню. З урахуванням зазначених обставин Позивач просить стягнути з ТОВ «Грін Лайн Плюс» на користь ПАТ «Бердянське ПТМ» 9 509,76 грн. основного боргу, 5 254,13 грн. пені та 1 720,50 грн. судового збору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судове засідання 10.12.2013р. за викликом суду не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала про порушення провадження у справі від 28.11.2013р. була направлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Про отримання 07.12.2013р. Відповідачем ухвали господарського суду Запорізької області від 28.11.2013р. про порушення провадження у справі свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 18). Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Запорізької області встановив наступне.

11.05.2010р. між ЗАТ «Бердянське ПТМ» (правонаступником якого є ПАТ «Бердянське ПТМ») - Постачальник та ТОВ «Грін Лайн Плюс» - Споживач укладено Договір №301 купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення (далі по тексту - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів Споживача, а Споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору.

Кількість теплової енергії, відпущеної Споживачеві, визначається згідно до показань приладу обліку енергії, встановленому у Споживача, на підставі правил користування тепловою енергією (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 4.6. Договору, розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах згідно з рішенням виконкому Бердянської міської ради від 23.12.2009р. № 670 «Про внесення змін до рішення виконкому Бердянської міської ради від 29.09.2009р. № 494 «Двоставкові тарифи на послуги ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж»: з 01.02.2010р. плата за 1 Гкал спожитої теплової енергії становить 384,65 грн. плата за приєднане теплове навантаження (абонплата) становить 50,65 грн. за 1000 ккал/ годину на місяць. Плата за приєднане теплове навантаження провадиться щомісяця протягом року. Плата за фактично спожиту теплову енергію провадиться в опалювальний період.

Споживач має право вносити авансовий платіж: - за приєднане теплове навантаження (абонплата) за місяць; - за постачання теплової енергії згідно розрахунку по місяцям п. 4.8. Договору).

Згідно п. 4.9. Договору, рахунок-акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.10. Договору Сторони узгодили, що оплата проводиться Споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.

Позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, та поставив Відповідачеві в період з червня 2013 року по вересень 2013 року теплову енергію на загальну суму 9 509,76 грн.

Належне виконання Позивачем своїх зобов'язань по Договору підтверджується рахунками-актами №301 від 30.06.2013р. на суму 2377,44 грн., №301 від 31.07.2013р. на суму 2377,44 грн., №301 від 31.08.2013р. на суму 2377,44 грн., №301 від 30.09.2013р. на суму 2377,44 грн.

При цьому Рахунки-акти №301 від 30.06.2013р., №301 від 31.07.2013р. та №301 від 30.09.2013р. Відповідачем прийняті, про що свідчить підпис на Рахунках-актах.

На Рахунку-акті №301 від 31.07.2013р. підпис Споживача відсутній, оскільки зазначений Рахунок-акт надісланий на адресу відповідача 09.09.2013р. рекомендованим листом за №3038.

Однак, Відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії не виконав, претензій щодо якості отриманої теплової енергії не пред'являв.

Таким чином на день звернення Позивача до суду заборгованість за поставлену теплову енергію становить 9 509,76 грн.

За приписами ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Враховуючи викладене, вимога ПАТ «Бердянське ПТМ» про стягнення з ТОВ Грін Лайн Плюс» основного боргу в сумі 9 509,76 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання, просить стягнути з останнього 5 254,13 грн. пені.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею)є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно приписів ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96р. №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно з п. 5.3.4. Договору, за несвоєчасну оплату отриманих послуг Споживач сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж 100% суми заборгованості. Пеня нараховується за шість останніх місяців, що передують даті подання позову до суду.

Згідно ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф є чітко визначена величина, яка залишається незмінною незалежно від терміну прострочення. Позивач же фактично просить стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання, застосовуючи при цьому для розрахунку пені розмір відсотків, визначений договором для розрахунку штрафу.

Перевірку розрахунку пені судом здійснено за допомогою Бази даних «Законодавство» та встановлено, що стягненню підлягає пеня в сумі 190,26 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, Позивачем надано необхідні докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Відповідач своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, відзив на позов не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ «Бердянське ПТМ» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» про стягнення 14 763,89 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Лайн Плюс» (реквізити) на користь Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж» (реквізити) 9 509 (дев'ять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 76 коп. основного боргу, 190 (сто дев'яносто) грн. 26 коп. пені, 1 130(одну тисячу сто тридцять) грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 23.12.2013р.