Ухвала

від 24.12.2013 по справі 905/2992/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

24.12.2013р. Справа № 905/2992/13

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В., при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, м.Маріуполь про встановлення порядку виконання рішення від 28.05.2013р. по справі №905/2992/13 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Регалс" м.Маріуполь, Донецька область

до відповідача : Приватного підприємства "Дімітріус" м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 339364,20грн.

За участю представників сторін:

від заявника: не з'явився ;

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: не з'явився ;

10 жовтня 2013р. Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, м.Маріуполь звернувся до господарського суду із заявою про встановлення порядку виконання рішення №905/2992/13 від 28.05.2013р. шляхом звернення стягнення на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (код ЄДРПОУ 37793512) та звернення стягнення на майно та кошти Приватного підприємства «Дімітріус» (код ЄДРПОУ 37509998) у розмірі відповідному до суми заборгованості - 340060,48грн.

Супровідним листом від 14.08.2013р. справу №905/2992/13, у зв'язку із надходження запиту, справу направлено на адресу Донецького апеляційного господарського суду. Ухвалою суду від 11.10.2013р. було відкладено розгляд питання про прийняття заяви №№5657/31-42 від 04.10.2013 Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, м.Маріуполь про встановлення порядку виконання рішення від 28.05.2013р. до розгляду, на строк до повернення матеріалів справи до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 16.12.2013р. заяву судом призначено до розгляду на 24.12.2013р.

Представник Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ у судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання, у якому просить заяву розглянути без участі представника заявника.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, письмових пояснень по суті заяви не надали.

Сторони у судове засідання не з'явились, однак про місце та час судового засідання були повідомлені належним чином. За приписами п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом повідомлення сторони про час і місце розгляду справи в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Тобто сторони належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явились, своїх представників не направили, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши заяву про встановлення порядку виконання рішення господарський суд встанови:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.05.2013року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Регалс" м.Маріуполь, Донецька область до Приватного підприємства "Дімітріус" м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 339364,20грн. були задоволені повністю.

Стягнено з Приватного підприємства "Дімітріус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Регалс" заборгованість в сумі 339364,20грн. та судовий збір в сумі 6787,28грн.

На виконання даного рішення судом 01.08.2013р. був виданий відповідний наказ.

Згідно вимог передбачених ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

07.08.2013р. державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №39269158.

Перевіркою майнового стану боржника державним виконавцем виявлено, що транспортні засоби та нерухоме майно за боржником не зареєстровані, що підтверджується листом №9/5-1660 від 16.08.2013р. Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Маріуполя при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державним виконавцем також встановлено, що боржником відкриті рахунки в установах банків ПАТ «Креді Агріколь банк» та ПАТ «Приватбанк», але коштів, які знаходяться на рахунках боржника недостатньо для виконання рішення суду, що підтверджується листами №12200/4-1853 від 08.08.2013р. ПАТ «Креді Агріколь Банк» та №20.1.0.0.0/7-20130816/1122 від 16.08.2013р. ПАТ «Приватбанк».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №116411 станом на 26.09.2013р. вбачається, що ПП «Дімітріус» є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» розмір внеску до статутного фонду якого складає 3501661,00грн.

Враховуючи, що загальна заборгованість боржника - Приватного підприємства «Дімітріус» складає 340060,48грн., з яких на користь юридичних осіб - 309145,89грн., виконавчий збір - 30914,59грн., а наявних на рахунках боржника грошових коштів недостатньо для проведення виконавчих дій державний виконавець просить суд встановити порядок виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (код ЄДРПОУ 37793512) та звернення стягнення на майно та кошти Приватного підприємства «Дімітріус» (код ЄДРПОУ 37509998) у розмірі відповідному до суми заборгованості - 340060,48грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що заява про встановлення порядку виконання рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог передбачених ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження"(ст.115 ГПК України).

Вимогами частини 1 ст.116 ГПК України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частино 2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ вчинені всі заходи для здійснення виконання наказу суду від 01.08.2013р. №905/2992/13, а саме перевірено майновий стан боржника та встановлено відсутність транспортних засобів та нерухомого майна, а також накладені арешти на рахунки боржника, але коштів, які знаходяться на рахунках боржника недостатньо для виконання рішення суду.

Згідно з приписами частини 1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Також частиною 1 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Приписами п.п.7.1. пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суджу України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Підпунктом 7.1.3. п.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суджу України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відповідно до приписів п.п.7.1.4. пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суджу України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду.

Згідно вимог передбачених частинами 1, 2 ст.83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст.84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Статтею 115 ЦК України визначено, що господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність

як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Відповідно до вимог передбачених частиною 1 ст.149 Цивільного кодексу України та ст.57 Закону України «Про господарські товариства» звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи виконання рішення шляхом стягнення з Приватного підприємства "Дімітріус" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-польського підприємства "Регалс" заборгованості в сумі 339364,20грн. та судового збору в сумі 6787,28грн. є неможливим, оскільки наявних грошових коштів на рахунках боржника недостатньо для виконання рішення.

Під час здійснення виконавчих дій стало відомо, що ПП «Дімітріус» є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» розмір внеску до статутного фонду якого складає 3501661,00грн.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку задовольнити заяву Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ та встановити порядок виконання рішення від 28.05.2013р. по справі №905/2992/13 шляхом звернення стягнення на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (код ЄДРПОУ 37793512), засновником якого є боржник та звернення стягнення на майно та кошти Приватного підприємства «Дімітріус» (код ЄДРПОУ 37509998) у розмірі відповідному до суми заборгованості - 340060,48грн.

На підставі викладеного та керуючись вимогами передбаченими ст.124 Конституції України, пунктів 3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", підпунктів 7.1, 7.1.3, 7.1.4 пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суджу України № 9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», ст.57 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 83, 84, 115 149 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 17, 25, 36 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 1, 2, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-36, 43, 75, 79, 86, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Жовтневого ВДВС Маріупольського МУЮ про встановлення порядку виконання

рішення від 28.05.2013р. по справі №905/2992/13.

2. Встановити порядок виконання рішення від 28.05.2013р. по справі №905/2992/13. шляхом звернення стягнення на майно та кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (код ЄДРПОУ 37793512, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Правди, буд. 80-А) та звернення стягнення на майно та кошти Приватного підприємства «Дімітріус» (код ЄДРПОУ 37509998, 87501, м. Маріуполь, вул. Косовського, 202, р/р 26003500045708 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) у розмірі відповідному до суми заборгованості - 340060,48грн.

3. Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 5-ти днів з дня її винесення.

Суддя С.В. Тоцький