Рішення

від 24.12.2013 по справі 926/1249/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа № 926/1249/13

За позовом Прокурора Путильського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Киселицької сільської ради, с. Киселиці Путильського району Чернівецької області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Українська енергетична компанія "Енерком", м. Чернівці

про розірвання договору підряду та стягнення заборгованості - 20558,10 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники :

від позивача - не з'явився;

від відповідача -не з'явився;

від прокуратури - Нараєвська А.Ю.

СУТЬ СПОРУ: прокурор Путильського району в інтересах держави в особі Киселицької сільської ради звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю енергетична компанія "Енерком" про розірвання договору підряду та стягнення заборгованості - 20558,10 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що згідно укладеного між сторонами договору підряду № 8 від 20 липня 2012 року відповідач зобов'язався виконати будівництво вуличного освітлення в с. Киселиці Путильського району Чернівецької області, а позивач - прийняти вказані роботи та оплатити їх. Далі прокурор стверджує, що відповідно до п. 5.1. вищезазначеного договору позивач здійснив попередню оплату 30% грошової суми від ціни договору, на розрахунковий рахунок відповідача. Однак, відповідач умови укладеного договору підряду не виконав, а тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 20 558,10 грн. Крім того, у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань, прокурор просить розірвати договір підряду.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04.12.2013 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 17.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 24.12.2013 р.

18.12.2013 р. господарським судом Чернівецької області отримано від позивача ряд додаткових доказів на виконання ухвали від 04.12.2013 р.

24.12.2013 р. до господарського суду Чернівецької області від прокуратури Путильського району надійшла факсимільним зв'язком копія заяви про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 20558,10 грн.

Станом на день розгляду справи прокурор просила прийняти заяву про зменшення позовних вимог до розгляду, позовні вимоги задовольнити

Розглянувши заяву прокурора про зменшення позовних вимог, суд встановив.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, суд приймає заяву прокурора про зменшення позовних вимог до розгляду.

На день розгляду справи позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, явку своїх представників не забезпечили, хоча сторони належним чином повідомлялися про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Однак, від позивача 23.12.2013 р. надійшла факсимільним зв'язком копія повідомлення про розгляд справи без їхньої участі.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача у світлі достатності наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 4-3 , 22 , 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши подані прокурором та позивачем матеріали справи, встановивши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

20.07.2012 р. між Киселицькою сільською радою Путильського району Чернівецької області та товариством з обмеженою відповідальністю Українська електрична компанія "Енерком" укладено договір підряду № 8 за умовами якого Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи, а Виконавець зобов'язується виконати будівництво вуличного освітлення в с. Киселиці Путильського району Чернівецької області. (п.1.1. договору).

Також, згідно п. 5.1. вищезазначеного договору Замовник здійснює розрахунок шляхом попередньої оплати 30%, грошової суми на розрахунковий рахунок Продавця протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання договору.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач здійснив попередню оплату грошової суми на рахунок відповідача у розмірі 30% від ціни договору, а саме 20558,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.07.2012 р.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору . Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє , намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України ).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України , замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду , виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника, тобто, у даному випадку, одностороння відмова є безпідставною з точки зору закону.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

В силу ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України , у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим .

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19.06.2013 р. позивач на підставі ст. 849 Цивільного кодексу України направив рекомендованим листом з повідомленням на адресу відповідача письмову відмову від договору підряду та вимогу про повернення сплачених коштів в сумі 20558,10 грн. в якості попередньої оплати за умовами Договору (п.5.1. договору). Дана відмова була отримана відповідачем 25.06.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення.

Отже, повідомлення позивача про відмову від Договору та вимогу про повернення сплачених коштів в сумі 20558,10 грн. в якості попередньої оплати за умовами Договору (п.5.1. договору) слід вважати пред'явленими відповідачу.

Враховуючи, що одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст.ст. 653 , 849 Цивільного кодексу України , не потребує узгодження з відповідачем (підрядником), то договір підряду №8 від 20.07.2012 р. є припиненим.

Отже, названі норми закону та обставини справи, а саме наявність односторонньої відмови позивача від договору підряду та її одержання відповідачем, свідчать про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору підряду.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення 20558,10 грн. заборгованості, суд зазначає наступне.

В силу ст. 1212 849 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, беручи до уваги припинення дії договору підряду №8 від 20.07.2012 р. та у зв'язку з цим припинення зобов'язань сторін за ним, судом встановлено факт невиконання відповідачем обумовлених договором робіт, враховуючи при цьому, що дії підрядника по проведенню робіт не мають своїм наслідком створення матеріального результату, що підлягає переданню замовнику, а відтак - і оплаті останнім, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми авансового платежу у розмірі 20558,10 грн.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведений до розгляду у судовому порядку.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4 2 , 4 3 , 22, 43, 49, 82, 82 1 , 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Українська електрична компанія "Енерком" (провул. Складський 4 , м. Чернівці, код 37835824) на користь Киселицької сільської ради (с. Киселиці Путильського району Чернівецької області, код 04417777) 20558,10 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя М.О. Гурин