Постанова

від 17.12.2013 по справі 804/16272/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 804/16272/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б., при секретаріСтавицькому О.В., за участю: представників позивача представників відповідача Шелудько І.І., Троян М.В., Лубенець С.В., Копань А.В., Баляя Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський хлібзавод № 9" (далі - ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9") звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) від 14 листопада 2013 року № 0000412201.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП «Промінвестмаш» (код за ЄДРПОУ 36093833), ТОВ «Айтон Груп» (код за ЄДРПОУ 34683384), ТОВ «Тріо» (код за ЄДРПОУ 30544093), ТОВ «Універсал Трест ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37275232), ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_5), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_6), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_18), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_7), ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_8), ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_9), ОСОБА_17 (ІПННОМЕР_19), ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_10), ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_11), ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_12), ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_13), ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_14), ОСОБА_23 (ІПН НОМЕР_15), ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_16), ОСОБА_25 (ІПННОМЕР_20), ОСОБА_26 (ІПН НОМЕР_17) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року, - є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні наполягали на задоволенні адміністративного позову; обґрунтовуючи свою позицію, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, надали суду письмові заперечення.

Відповідно до змісту поданих заперечень представники податкової інспекції посилаються на те, що оскаржувані позивачем рішення винесені в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" засноване установчим договором від 09.07.1996 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській області та організацією орендарів орендного підприємства. З 23.06.1997 року взято на податковий облік в органах державної податкової служби, станом на 22.10.2013 року перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська та з 06.01.2012 року є платником ПДВ згідно Свідоцтва від 23.01.2012 року №200019149.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу від 25.09.2013 року № 241 та відповідно до підпункту 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ПП «Промінвестмаш» (код за ЄДРПОУ 36093833), ТОВ «Айтон Груп» (код за ЄДРПОУ 34683384), ТОВ «Тріо» (код за ЄДРПОУ 30544093), ТОВ «Універсал Трест ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37275232), ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_5), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_6), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_18), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_7), ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_8), ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_9), ОСОБА_17 (ІПННОМЕР_19), ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_10), ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_11), ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_12), ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_13), ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_14), ОСОБА_23 (ІПН НОМЕР_15), ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_16), ОСОБА_25 (ІПННОМЕР_20), ОСОБА_26 (ІПН НОМЕР_17) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт від 22.10.2013 року №419/22-01 (далі - акт перевірки від 22.10.2013 року).

Згідно змісту акту перевірки від 22.10.2013 року підприємство позивача мало взаємовідносини в тому числі з ПП «Промінвестмаш» (код за ЄДРПОУ 36093833) та ТОВ «Універсал Трест ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37275232), які в свою чергу мали взаємовідносини з контрагентами ПП «Алад-Інтер», ПП «Дніпрянка Плюс», ТОВ «Транскапітал Сервіс», ПП «ТВФ «Універсал-Стиль», ПП «Феорентина Трейд», ПП «Онікс БС», ТОВ «МВМ «Снаб Груп», ТОВ «Альянс Трейд», ТОВ «ДЗЗБМК», які перебувають у стані припинення або відсутні за місцем знаходженням, що свідчить про неможливість встановлення походження придбаної пропіленової продукції. Також зазначено, що ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" не надано інформацію щодо виробника/імпортера придбаної пропіленової продукції, документи, що підтверджують транспортування товарів від ПП «Промінвестмаш» та ТОВ «Універсал Трест ЛТД» до підприємства позивача, довіреності на отримання товарів, інформацію щодо місць навантаження товарів та осіб, які безпосередньо приймали товар за кількістю та якістю, а також сертифікати якості та паспорта відповідності на придбану поліпропіленову продукцію.

На підставі цього відповідно до висновків даного акту перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 968207 грн., в тому числі по періодам: за лютий 2011 року - 11190 грн., березень 2011 року - 37780 грн., квітень 2011 року - 56218 гр н., травень 2011 року - 24649 грн., червень 2011 року - 53022 грн., липень 2011 року - 134882 грн., серпень 2011 року - 73296 грн., вересень 2011 року - 114175 грн., жовтень 2011 року - 83005 грн., листопад 2011 року - 90987 грн., грудень 2011 року - 111718 грн., січень 2012 року - 93468 грн., лютий 2012 року - 83817 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки від 22.10.2013 року, ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" подало заперечення від 04.11.2013 року за №вих. 658, в яких просило податковий орган переглянути результати перевірки та скасувати висновки акту від 22.10.2013 року щодо встановлених порушень.

За результатами розгляду заперечень відповідачем прийнято рішення від 11.11.2013 року №8493/10/04-67-22-01, яким висновки акту перевірки від 22.10.2013 року залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 22.10.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року № 0000412201, яким ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1349146,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 956471 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 392675 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що основним видами діяльності підприємства позивача є виробництво хліба та хлібобулочних виробів (для чого підприємство позивача 23.09.2011 року отримано ліцензію серії АВ №586706 на придбання, зберігання, використання прекурсорів списку №2 таблиці №4 «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» терміном дії з 23.09.2011 року по 23.09.2016 року), виробництва сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктам, напоями та тютюновими виробами (для чого підприємством позивача отримано торговий патент серії ТПБ №867097 від 25.001.2012 року терміном дії з 01.02.2012 року по 31.01.2017 року).

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, судом під час розгляду справи встановлено, що, здійснюючи господарську діяльність, протягом перевіряємого періоду підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ПП «Промінвестмаш» (код за ЄДРПОУ 36093833), ТОВ «Айтон Груп» (код за ЄДРПОУ 34683384), ТОВ «Тріо» (код за ЄДРПОУ 30544093), ТОВ «Універсал Трест ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37275232), ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_9 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_10 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_11 (ІПН НОМЕР_5), ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_6), ОСОБА_13 (ІПН НОМЕР_18), ОСОБА_14 (ІПН НОМЕР_7), ОСОБА_15 (ІПН НОМЕР_8), ОСОБА_16 (ІПН НОМЕР_9), ОСОБА_17 (ІПННОМЕР_19), ОСОБА_18 (ІПН НОМЕР_10), ОСОБА_19 (ІПН НОМЕР_11), ОСОБА_20 (ІПН НОМЕР_12), ОСОБА_21 (ІПН НОМЕР_13), ОСОБА_22 (ІПН НОМЕР_14), ОСОБА_23 (ІПН НОМЕР_15), ОСОБА_24 (ІПН НОМЕР_16), ОСОБА_25 (ІПННОМЕР_20), ОСОБА_26 (ІПН НОМЕР_17).

З акту перевірки позивача від 22.10.2013 року вбачається, що посадові особи ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська встановили порушення в ході взаємовідносин ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" з ПП «Промінвестмаш» (код за ЄДРПОУ 36093833) та ТОВ «Універсал Трест ЛТД» (код за ЄДРПОУ 37275232).

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" укладено з ПП «Промінвестмаш» договір купівлі-продажу пропіленової продукції від 01.02.2011 року №31/11-М, договір про надання послуг з розробки паспортів маршрутів автомобілів ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" для оптимізації доставки готової продукції у торгівельну мережу від 22.08.2011 року №62/11-Р; з ТОВ «Універсал Трест ЛТД» договір купівлі-продажу пропіленової продукції від30.06.2011 року №65/11-М, копії яких наявні в матеріалах справи.

У ході судового розгляду справи відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про визнання судом недійсними (нікчемними) правочинів, вчинених позивачем та ПП «Промінвестмаш», ТОВ «Універсал Трест ЛТД» у перевіряємий податковим органом період.

В свою чергу, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами купівлі-продажу, надання послуг надано, а судом досліджено та долучено до матеріалів справи первинну та бухгалтерську документацію по правовідносинам з ПП «Промінвестмаш», ТОВ «Універсал Трест ЛТД».

Жодних зауважень щодо правильності оформлення зазначених первинних документів у відповідача під час перевірки не виникло і відповідно в акті перевірки від 22.10.2013 року не зафіксовано.

Матеріалами справи також підтверджується, що ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" придбана у постачальників поліпропіленова продукція в подальшому була використана у власній господарській діяльності для пакування продукції (хлібобулочних і кондитерських виробів) власного виробництва, обставини чого також встановлені і самим відповідачем в акті перевірки від 22.10.2013 року..

Актом перевірки також підтверджується, що розрахунки між ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" та ПП «Промінвестмаш», ТОВ «Універсал Трест ЛТД» за придбані товари та послуги проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Таким чином, надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" товарів та послуг від ПП «Промінвестмаш», ТОВ «Універсал Трест ЛТД», зазначених у первинних документах, податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам із зазначеними контрагентами.

Щодо доводів відповідача в обґрунтування своєї позиції про взаємовідносини ПП «Промінвестмаш» та ТОВ «Універсал Трест ЛТД» з контрагентами ПП «Алад-Інтер», ПП «Дніпрянка Плюс», ТОВ «Транскапітал Сервіс», ПП «ТВФ «Універсал-Стиль», ПП «Феорентина Трейд», ПП «Онікс БС», ТОВ «МВМ «Снаб Груп», ТОВ «Альянс Трейд», ТОВ «ДЗЗБМК», які перебувають у стані припинення або відсутні за місцем знаходженням, що свідчить про неможливість встановлення походження придбаної пропіленової продукції, а також про ненадання ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" інформації щодо виробника/імпортера придбаної пропіленової продукції, документів, що підтверджують транспортування товарів від ПП «Промінвестмаш» та ТОВ «Універсал Трест ЛТД» до підприємства позивача, довіреностей на отримання товарів, інформації щодо місць навантаження товарів та осіб, які безпосередньо приймали товар за кількістю та якістю, а також сертифікатів якості та паспортів відповідності на придбану поліпропіленову продукцію, суд зазначає таке.

Судом критично оцінюються посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки відповідною транспортною документацією підтверджується надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Вимога щодо встановлення сертифікатів якості на товар взагалі виходить за межі прав, наданих Податковим кодексом України органам державної податкової служби (ст.20). Податковий орган не вправі контролювати наявність або відсутність сертифікатів якості на товар (продукцію). Крім того, сертифікат якості на товар не є первинним документом в розумінні Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, і його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві. Отже висновок про нереальність господарських операцій в залежності від наявності або відсутності таких документів є безпідставним.

Щодо ненадання позивачем довіреностей, виписаних на отримання товару у продавців, то слід зазначити, що порядок виписки довіреностей визначено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року №99, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 року за №293/1318 зі змінами та доповненнями, пунктом 13 якої передбачено, що довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. В цих випадках один примірник накладної (або документа, що її замінює) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно довіреності, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

Отже, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей виписується в одному екземплярі і залишається у постачальника, а покупцю надається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі.

Враховуючи наведене, позивач не міг надати відповідачу під час перевірки довіреності на отримання поліпропіленової продукції, оскільки такі довіреності складаються в одному екземплярі та залишаються у постачальників ПП «Промінвестмаш» та ТОВ «Універсал Трест ЛТД».

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на те, що у нього наявна інформація про перебування контрагентів, які співпрацювали з ПП «Промінвестмаш» та ТОВ «Універсал Трест ЛТД» у стані припинення, їх припинення, але не зняття з обліку, а також про направлення повідомлення про їх відсутність за місцем реєстрації, то суд зазначає, що відповідно до положень листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. До того ж відповідачем не встановлено зв'язок господарських операцій здійснених ПП «Промінвестмаш», ТОВ «Універсал Трест ЛТД» з Підприємством позивача та господарськими операціями, здійсненими даними підприємствами з власними контрагентами, які знаходяться в стані припинення, зміст цих операцій не встановлений. Отже дані доводи не підтверджують висновку відповідача стосовно нереальності наведених господарських операцій.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, а також суджень, відображених контролюючим органом в акті перевірки від 22.10.2013 року, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлено що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з позицією викладеною у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Відповідно до положень листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції. Проте, судом встановлено факт реального існування вказаних обставин у правовідносинах між позивачем та його контрагентами, та спростовано відповідні висновки податкового органу.

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реальності господарських відносин між ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" та ПП «Промінвестмаш», ТОВ «Універсал Трест ЛТД», зазначених у первинних документах, податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності операцій за спірними правочинами. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковість, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товару та надання послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що реальність господарських операцій, здійснених ПАТ "Дніпропетровський хлібзавод № 9" та ПП «Промінвестмаш», ТОВ «Універсал Трест ЛТД» у перевіряємому періоді, а саме фактичне отримання послуг та товарів, а також використання позивачем у власній господарській діяльності наведених результатів господарських операцій, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд зазначає, що оскільки вказана перевірка позивача проводилась відповідачем згідно до норм пп. 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на підставі наказу від 25.09.2013 року № 241 в зв'язку з отриманням постанови слідчого СВ Ленінського РВ Дніпропетровського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Булгакової А.І. від 06.08.2013р. про призначення перевірки підприємства позивача в рамках кримінального провадження №12013040690001281, то відповідач, відповідно до норм п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, мав право прийняти податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Відповідач не надав відповідного судового рішення за результатами розгляду кримінальної справи, що, з урахуванням наведеного, свідчить про недотримання відповідачем визначених нормами чинного законодавства підстав, порядку та способу прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням КАС України є суб'єктом владних повноважень, правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «Р» Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14 листопада 2013 року № 0000412201, яким Приватному акціонерному товариству "Дніпропетровський хлібзавод № 9" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1349146,00 грн., з яких: за основним платежем 956471,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 392675,00 грн.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 4588,00 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський хлібзавод № 9".

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський хлібзавод № 9» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 14 листопада 2013 року № 0000412201, яким Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський хлібзавод № 9» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1349146,00 грн., з яких: за основним платежем 956471,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 392675,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський хлібзавод № 9» (код ЄДОРПОУ 00378000) судовий збір у розмірі 4588,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20 грудня 2013 року.

Суддя О.Б. Ляшко