Рішення

від 26.12.2013 по справі 904/8987/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.13р. Справа № 904/8987/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромікс", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон", м. Дніпропетровськ

про стягнення 112 521,69 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Конюхов Є.А., дов. від 08.11.13р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромікс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" (далі - відповідач) суму 98 923,04 грн. основного боргу, 10 058,83 грн. пені, 3 123,06 грн. 3% річних, 416,76 грн. інфляційних, а всього суму 112 521,69 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 20082012 від 20.08.12р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач вдруге у судове засідання не з'явився, про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином. Через канцелярію суду 20.12.2013 року надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням уповноваженого представника у іншому судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки відповідач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Згідно приписів п.3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи те, що відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим розглянути спір по суті за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки останній повідомлений про слухання справи належно, а в матеріалах справи достатньо документів необхідних господарському суду для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20.08.2012 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки №20082012 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням сторін (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених Договором (п.1.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 138 923,04 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи двосторонньою видатковою накладною з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін (а.с.13) та довіреністю на отримання матеріальних цінностей повноважним представником відповідача (а.с.14).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.5.1 Договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) протягом 30 календарних днів від дати поставки відповідної партії товару шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару відповідачем виконані частково на суму 40 000,00 грн., у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем в розмірі 98 923,04 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З метою досудового врегулювання спору 15.10.2013 року позивач на адресу відповідача направив претензію з вимогою сплатити зазначену заборгованість та акт звірки взаєморозрахунків, відповідь на претензію та підписаний відповідачем акт звірки позивач не отримав.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі п.8.2 Договору та приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 14.01.13 р. по 13.07.13 р. на суму 10 058,83 грн., 3% річних за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року на суму 3 123,06 грн., а також інфляційні за той самий період на суму 416,76 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.3-4).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, суд визнає їх обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування розміру 3% річних, суд визнає їх обґрунтованими частково, а саме задовольняє за період з 14.01.13р. по 31.10.13р. на суму 2 934,78 грн., тоді як в решті нарахувань розміру 3% річних відмовляє за безпідставністю.

З приводу нарахування позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що сукупний індекс інфляції за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року становить 99,79%, тому вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань є безпідставними, а отже задоволенню не підлягають.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 40\Б; код ЄДРПОУ 21900854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромікс" (83096, м. Донецьк, вул. Воїнська, б.16; код ЄДРПОУ 32831694) суму 98 923, 04 грн. (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот двадцять три грн. 04 коп.) основного боргу, 10 058, 83 грн. (десять тисяч п'ятдесят вісім грн. 83 коп.) пені, 2 934, 78 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири грн. 78 коп.) 3% річних, 2 238, 33 грн. (дві тисячі двісті тридцять вісім грн. 33 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 26.12.2013р.