Рішення

від 17.12.2013 по справі 917/2285/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 р. Справа № 917/2285/13

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", 39802, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16

до Дочірнього підприємства "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів", 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Конституції, 32/33

про стягнення 205489,76 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Самоходський Є.О.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 17.12.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 205489,76 грн. заборгованості на підставі договору про заміну боржника № 3738 від 10.12.2012 року, в т.ч. 190432,54 грн. основної заборгованості, 12333,77 грн. пені та 2723,45 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 33), відзиву на позов до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

10.12.2012 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (позивач, кредитор), Дочірнім підприємством "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів" (відповідач, підприємство), а також Товариством з обмеженою відповідальністю "Діорит" (боржник) був укладений договір про заміну боржника за № 3738 (а.с. 8-10), згідно якого боржник передав, а підприємство прийняло на себе зобов'язання щодо сплати боргу в розмірі 351003,02 грн. за договором про купівлю-продаж електричної енергії № 49/19 від 11.01.2007 року та договором про спільне використання технологічних мереж та підстанцій ВАТ "ПГЗК" № 50/19 від 11.01.2007 року, укладеними між кредитором та боржником (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору про заміну боржника № 3738 від 10.12.2012 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з дня підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань.

У відповідності до п. 2.1. договору підприємство перераховує на рахунок кредитора зазначену в п. 1.1. договору суму до 29.12.2012 року.

Як зазначається у позовній заяві, всупереч умовам укладеного договору відповідач взяті на себе зобов'язання виконав лише частково, перерахувавши позивачеві грошові кошти в сумі 160570,48 грн., що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень (а.с. 11-23).

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача залишок заборгованості за спірним договором у розмірі 190432,54 грн., а також нараховані за період з 22.05.2013 року по 11.11.2013 року пеню в сумі 12333,77 грн. та 3% річних в сумі 2723,45 грн.

За змістом ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 513, 520, 521 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як вбачається з умов договору, кредитором надано згоду на заміну боржника за договорами, що вказані у п. 1.1. даного договору (п. 1.2. договору). При цьому сторонами підтверджено, що договори № 49/19 та № 50/19 від 11.01.2007 року не містять заборони щодо заміни боржника (п. 6.1. договору).

Спірний договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками сторін.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача здійснити погашення суми заборгованості у термін до 29.12.2012 року встановлено приписами п. 2.1. договору. Жодних змін або доповнень з цього приводу сторонами до даного договору не вносилось.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на відповідному договорі правовідносин щодо заміни боржника у зобов'язанні, розмір заборгованості відповідача перед позивачем та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 190432,54 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 3.2. договору за порушення терміну перерахування грошових коштів за зобов'язаннями підприємство сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за весь термін прострочення виконання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано пеню за період з 22.05.2013 року по 11.11.2013 року, тоді як зобов'язання відповідача за договором мали бути виконані у термін до 29.12.2012 року (тобто кінцевим терміном виконання зобов'язань фактично є 28.12.2012 року). При цьому даний договір не містить конкретних положень щодо відступу від норми ч. 6 ст. 232 ГК України.

Отже, приймаючи до уваги, що сторонами при укладенні договору не було обумовлено іншого, ніж передбачено приписами ч. 6 ст. 232 ГК України, порядку нарахування пені, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми пені за період з 22.05.2013 року по 29.06.2013 року, яка склала 2947,79 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі й чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Придніпровський завод теплоізоляційних матеріалів" (39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Конституції, 32/33, код згідно ЄДРПОУ 38165705) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (39802, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Будівельників, 16, код згідно ЄДРПОУ 00191282) - 190432,54 грн. основної заборгованості, 2947,79 грн. пені, 2723,45 грн. 3% річних та 3922,08 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.12.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.