Рішення

від 18.12.2013 по справі 910/21943/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21943/13 18.12.13

За позовом Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві ради

до Виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макар"

про стягнення 40 346,48 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Романенко С.В. - довіреність б/н від 02.01.2013;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві ради звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макар" про стягнення 40 346,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за отримані послуги згідно Договору № 123-Г про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території 04.07.2008 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 37 509,84 грн. - основного боргу, 2 836,64 грн. - пені.

Ухвалою від 15.11.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 03.12.2013 року.

03.12.2013 року представники сторін у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 18.12.2013 року

18.12.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 15.11.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 18.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2008 року між Комунальним підприємством "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві ради (далі по тексту - виконавець, позивач) та Виробничим підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макар" (далі по тексту - орендар, власник, відповідач,) укладено Договір № 123-Г про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору (предмет договору) надання Виконавцем за плату Орендарю (Власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, далі Приміщення (будівля) загальною площею 498,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Івана Лепсе, 31, і участь Орендаря (Власника), в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території. Приміщення використовується для адміністративних та складських потреб.

Згідно з п. 2.1. Договору орендар (Власник) щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Відповідно до п. 2.6. Договору крім плати за комунальні послуги Орендар (Власник) сплачує Виконавцю експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору становить 418,66 грн. на місяць. Розмір цих витрат може коригуватись без додаткового погодження Сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді.

Згідно з п. 2.7. Договору Орендар (Власник) також сплачує за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 25,42 грн./міс.

Відповідно до п. 2.8. Договору Орендар (Власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 5.1. Договору Строк дії договору встановлено з 04.07.2008 року по 04.07.2012 року.

Відповідно до п. 5.2. Договору дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору.

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення оплати за отримані послуги відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг в розмірі 37 509,84 грн. (з яких: за період з 01.10.2012 року по 31.08.2013 року - заборгованість за послуги з утримання будинків і прибудинкових територій в розмірі 852,16 грн.; за період з 01.10.2012 року по 31.08.2013 року - заборгованість по відшкодуванню експлуатаційних витрат в розмірі 9 373,76 грн.; за період з 01.10.2012 року по 31.08.2013 року - заборгованість по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 279,62 грн.; за період з 01.10.2012 року по 15.05.2013 року - заборгованість з опалення в розмірі 21 273,50 грн.; за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року - заборгованість з холодного водопостачання в розмірі 331,32 грн.; + 6 251,64 грн. ПДВ).

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії табуляграм, які повинен був оплатити відповідач в якості отриманих послуг, щодо якості і кількості отриманих послуг відповідачем не надано суду жодних заперечень.

На підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві асистентські послуги по врегулюванню страхових випадків відповідно до умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 37 509,84 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 2.9. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2 836,64 грн.

Згідно з п. 2.9. Договору за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 2 836,64 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Виробничого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Макар" (03065, м. Київ, Солом'янський район, БУЛЬВАР ІВАНА ЛЕПСЕ, будинок 31, код ЄДРПОУ 23517964) на користь Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві ради (03124, м. Київ, Солом'янський район, БУЛЬВАР ІВАНА ЛЕПСЕ, будинок 23-А, код ЄДРПОУ 35756939) 37 509 (тридцять сім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 84 коп. - основного боргу, 2 836 (дві тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 64 коп. - пені, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 20.12.2013 року.