Ухвала

від 13.11.2013 по справі 872/9951/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2013 р. справа № 811/325/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Панченко О.М. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. у справі №811/325/13-а за позовом:Спільної фірми «Саланг» у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю до: про:Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000160224 від 22.01.2013р.

ВСТАНОВИВ:

30.01.2013р. Спільна фірма «Салагн» у формі господарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СФ «Саланг» у формі ГТОВ) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Кіровоградська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000160224 від 22.01.2013р. / а.с. 3-7 том 1/.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. відкрито провадження в адміністративній справі №811/325/13-а за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної податковим органом (відповідачем у справі) позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2012р. , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2012р. податковим органом було зроблено висновки про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, які, серед іншого, призвели до заниження суми податку на додану вартість протягом перевіряємого періоду на загальну суму 39179,03 грн., що було відображено у акті перевірки №2/16-00/13755332 від 08.01.2013р., на підставі якого відповідачем за результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000160224 від 22.01.2013р. , яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 34807 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 27846грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 6961 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки щодо безпідставності віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Сінергія-С» та ФОП ОСОБА_1, оскільки правочини укладені між позивачем та цими контрагентами не спричиняли реального настання юридичних наслідків, а тому є нікчемини, є безпідставними оскільки у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентами своїх зобов'язань за договорами, отриманий від контрагентів товар було використано позивачем у власній господарській діяльності , що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність, сформовано податковий кредит, тому позивач вважає, що прийняте відповідачем за результатами перевірки рішення є безпідставним та ґрунтуються лише на припущеннях відповідача і просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000160224 від 22.01.2013р. .

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. у справі №811/325/13-а адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0000160224 від 22.01.2013р. (суддя Могилан С.В. ) / а.с. 120-121 том 2/.

Відповідач, не погодившись з постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 122-123 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 18.04.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представники осіб, які беруть участь у розгляді даної адміністративної справи, у судове засідання не з'явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлені належним чином / а.с129-131 том 2/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника. суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія судів вважає можливим розгляду дану справу у відсутність представників осіб, які беруть участь у розгляді справи, за наявними в матеріалах справи доказами.

Перевіривши у судовому засіданні матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач у справі - СФ «Саланг» у формі ГТОВ, 25.12.2992р. зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, ідентифікаційний код - 13755332, та як платник податків позивач перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ /а.с. 93-112 том 1/.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у справі у період з 24.12.2012р. по 28.12.2012р. було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2012р. , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.09.2012р., за результатами якої було складено акт №2/16-00/13755332 від 08.01.2013р. (далі - акт перевірки) / а.с. 10-65 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 10-65 том 1/ податковим органом за результатами перевірки зароблено висновок про те, що: правочини між СФ «Саланг» у формі ГТОВ та ТОВ «Сінергія-С» та ФОП ОСОБА_1, які було укладено у перевіряємий період, вчинені з порушенням вимог ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, що свідчить про те, що ці правочини не були спрямовані на реальне настання наслідків, а тому є нікчемними, що призвело до порушення позивачем вимог п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1,7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податку на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 39179,03 грн..

У подальшому за результатами перевірки, на підставі вищезазначеного акту перевірки, Кіровоградською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000160224 від 22.01.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на суму 34807 грн., у тому числі основний платіж (збільшення) - 27846грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 6961 грн. / а.с. 9 том 1/.

Як вбачається з акту перевірки / а.с. 10-65 том 1/ висновки про заниження позивачем суми податку на додану вартість за 2 квартал 2010р. на суму 2735,67 грн., за 3 квартал 2010р. на суму 18622,03 грн. по господарським операціям з ТОВ «Сінергія-С» та за грудень 2010р. на суму 6487 грн. по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1 податковим органом зроблено на підставі того, що позивачем включено суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) з товарів (робіт, послуг) отриманих від постачальників (контрагентів)- ТОВ «Сінергія-С» та ФОП ОСОБА_1 по господарським операціям за якими не підтверджується поставка придбаної позивачем продукції, оскільки за результатами перевірок цих контрагентів позивача, які були проведені відповідними податковими органами встановлено, що контрагенти позивача не мали необхідних умов для ведення господарської діяльності, що на думку податкового органу свідчить про те, що договори (правочини), які були укладені між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Сінергія-С» та ФОП ОСОБА_1, не були спрямовані на настання реальних наслідків, є безтоварними, та їх було укладено з метою заниження податкових зобов'язань, що свідчить про те, що ці правочини є нікчемними.

З матеріалів справи, зокрема з акту перевірки, вбачається, що контрагенти позивача ТОВ «Сінергія-С» та ФОП ОСОБА_1 під час укладення договорів з позивачем у даній справі та здійснення господарських операцій з позивачем протягом перевіряємого періоду в межах укладених договорів були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та зареєстровані як платники ПДВ, при цьому позивачем під час проведення перевірки та під час розгляду даної справи судом було надано усі первинні документи за цими правочинами, які свідчать про фактичне виконання сторонами своїх зобов'язань та про використання отриманого позивачем товару (робіт та послуг) від його контрагентів у його господарській діяльності / а.с. 67-92, 113-115,182-249 том 1, а.с. 1-92 том 2/.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковим органом (відповідачем у справі) під час проведення перевірки не було встановлено факту використання придбаних позивачем товарів (робіт та послуг) у неоподатковуваних операціях, або не у господарській діяльності підприємства, та під час розгляду даної справи судом відповідачем у справі також не було надано суду належних письмових доказів цих обставин, як і не було надано доказів відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів (податкових накладних) за цими господарськими операціями або доказів на підтвердження відсутності дійсної поставки товарів (робіт та послуг) позивачу від його контрагентів.

Отже вищенаведені обставини з урахуванням положень вимог п.п. 7.4.1,7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які кореспондуються з положеннями п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, дають можливість зробити висновок, що у позивача у справі наявні усі необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів, які у свою чергу надають право позивачу на формування податкового кредиту певного звітного періоду з урахуванням сум ПДВ сплаченого у вартості товарів (робіт та послуг), який позивачем було отримано від його постачальників ТОВ «Сінергія-С» та ФОП ОСОБА_1, та використано у власній господарській діяльності, що свідчить про те, що висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за 2 квартал 2010р. на суму 2735,67 грн., за 3 квартал 2010р. на суму 18622,03 грн. по господарським операціям з ТОВ «Сінергія-С» та за грудень 2010р. на суму 6487 грн. по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1. є безпідставним.

Щодо доводів податкового органу (відповідача у справі) у акті перевірки та під час розгляду справи судом про безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, та визнання податковим органом за цих підстав правочинів позивача з його контрагентами фіктивним та нікчемними, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Аналіз положень ч. 1 ст. 204 ЦК України дає можливість визначити, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, яка встановлена законом, і правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приймаючи до уваги положення ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст. 20 Податкового кодексу України, які визначають функції податкових органів та основні засади їх діяльності, обсяг прав та обов'язків податкових органом, можливо зробити висновок про те, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства та надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків і жодною нормою чинного законодавства не передбачено право органу державної податкової служби, яким є відповідач у справі, самостійно, в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, які вказані платником податків в податкових деклараціях.

Згідно висновків акту перевірки №2/16-00/13755332 від 08.01.2013р. відповідач у справі правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Сінергія-С» і ФОП ОСОБА_1, кваліфікує, як такі що не направлені на настання реальних правових наслідків, а отже визнає їх нікчемність, але враховуючи положення ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 228 ЦК України, які пов'язують недійсність господарського зобов'язання з наявністю наступних обставин: невідповідність його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави та суспільства, укладення правочину учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та порушення публічного порядку, у разі якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, та положення ст. 234 ЦК України відповідно до якої правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків є фіктивним, і фіктивний правочин визнається недійсним судом, і відповідачем у справі під час розгляду даної адміністративної справи в порушення вимог ст. 71 КАС України, не було надано суду будь-яких належних письмових доказів - судових рішень щодо визнання недійними угод, які протягом перевіряємого періоду були укладені між позивачем та його постачальниками (контрагентами), як і не було надано суду доказів стосовно того, що ці угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов'язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару покупець зобов'язаний сплатити вартість товару продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету у відповідному звітному періоду, і у разі невиконання продавцем товару цього обов'язку саме на нього за це покладається відповідальність, і на продавця товару, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) у даному випадку , що свідчить про те, що несплата продавцем товару податку до додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару і не може бути підставою для позбавлення платника податку (покупця товару) на відшкодування податку на додану вартість, у разі якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має усі визначені чинним законодавством документи на підтвердження розміру податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням положень ст. 228 ЦК України, в редакції закону, що діяла з 01.01.2011р., колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, що свідчить про те, що повноваження на встановлення законності правочинів, які вчинені позивачем за тими критеріями оцінки, які зазначені відповідачем акті перевірки, відносяться виключно до компетенції судових органів.

З огляду на вищенаведені обставини колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не було доведено, що правочини між позивачем та його контрагентами щодо постачання товару протягом перевіряємого періоду не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, не мають економічної ділової мети, а лише мають намір отримати бюджетне відшкодування у спосіб, який суперечить вимогам чинного законодавства, тому колегія суддів враховуючи обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені судом у судовому засідання під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважає, що відповідачем у справі зроблено безпідставний висновок про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ за 2 квартал 2010р. на суму 2735,67 грн., за 3 квартал 2010р. на суму 18622,03 грн. по господарським операціям з ТОВ «Сінергія-С» та за грудень 2010р. на суму 6487 грн. по господарським операціям з ФОП ОСОБА_1, і суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000160224 від 22.01.2013р. є безпідставним, і з огляду на ці обставини колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції постановив у даній справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 18.04.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. у справі №811/325/13-а - залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 18.12.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: Н.І. Малиш