Вирок

від 16.12.2013 по справі 638/17401/13-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/17401/13

1-кп/638/519/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Цвіри Д.М.,

при секретарі - Подпрядовій В.Г,

за участю прокурора - Мороз О.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Катеринопіль, Катеринопільського району, Черкаської області, українця, громадянина України, з повною загальна середня освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, притягнутого до кримінальної відповідальності 18.04.2011 р. СУ ГУМВД України за ч. 4 ст. 190 КК України, рішення по справі не прийнято,

про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у січні - лютому 2013 року, точна дата та час не встановлено, на території м. Харкова, точне місце не встановлено, знайшов паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 05.03.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та довідку ДПА по Московському району м. Харкова від 21.07.1998 про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 ОСОБА_3. В подальшому ОСОБА_1 умисно, з метою подальшого використання для незаконного отримання кредиту в банківській установі, знаходячись за місцем мешкання по АДРЕСА_1, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, підробив посвідчення особи - паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 05.03.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом вклеювання на сторінці 1 вказаного паспорта громадянина України іншої фотокартки, що підтверджується висновком № 6239 від 23.07.2013 криміналістичної судово-технічної експертизи документів, складеним провідним судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України, тобто підроблення посвідчення або іншого офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Крім того, ОСОБА_1 у 2013 році, точної дати в ході досудового слідства не встановлено, отримав від невстановленої в ході досудового слідства особи завідомо підроблений документ - довідку про доходи, видану ТОВ ВФ «Лепта» (код ЄДРПОУ 24667878) від 01.07.2013 за № 3, відповідно до якої ОСОБА_3 з 18.10.2010 працює у ТОВ ВФ «Лепта» на посаді економіста з посадовим окладом у 5 000 грн., в той же час, за даними ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області та Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ ВФ «Лепта» (код ЄДРПОУ 24667878) не перебував, доходи від ТОВ ВФ «Лепта» не отримував.

В подальшому ОСОБА_1, 02.07.2013, знаходячись у приміщенні відділення ПАТ «ПтБ» (код ЄДРПОУ 3308489, зареєстрований Національним банком України 13.01.2005 за типом: банк, ліценція Національного банку України від 20.10.2011 № 217), розташованому за адресою: пр. Леніна, 13, м. Харків для незаконного отримання кредиту в банківській установі умисно використав завідомо підроблені документи: посвідчення особи - паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 05.03.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та довідку про доходи, видану ТОВ ВФ «Лепта» (код ЄДРПОУ 24667878) від 01.07.2013 за № 3, відповідно до якої ОСОБА_3 з 18.10.2010 працює у ТОВ ВФ «Лепта» на посаді економіста з посадовим окладом у 5 000 грн. шляхом надання менеджеру з продажів ПАТ «ПтБ» ОСОБА_5 довідки про доходи виданої ТОВ ВФ «Лепта» (код ЄДРПОУ 24667878) від 01.07.2013 за № 3, відповідно до якої ОСОБА_3 з 18.10.2010 працює у ТОВ ВФ «Лепта» та пред'явлення менеджеру з продажів ПАТ «ПтБ» ОСОБА_5 для ознайомлення посвідчення особи - паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 05.03.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто використання завідомо підроблених документів.

Крім того, ОСОБА_1, 02.07.2013 р. знаходячись у приміщенні відділення ПАТ «ПтБ» (код ЄДРПОУ 3308489, зареєстрований Національним банком України 13.01.2005 за типом: банк, ліценція Національного банку України від 20.10.2011 № 217), розташованому за адресою: пр. Леніна, 13, м. Харків діючи умисно, з метою укладення кредитного договору та незаконного одержання кредиту, надав менеджеру з продажів ПАТ «ПтБ» ОСОБА_5 завідомо неправдиву інформацію щодо належності ОСОБА_1 підробленого посвідчення особи - паспорта громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 05.03.2002 Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, належності ОСОБА_1 довідку ДПА по Московському району м. Харкова від 21.07.1998 про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 ОСОБА_3 та завідомо неправдиву інформацію щодо перебування ОСОБА_3 з 18.10.2010 у трудових відносинах з ТОВ ВФ «Лепта» (код ЄДРПОУ 24667878), а саме зайняття посади економіста, та нарахування ТОВ ВФ «Лепта» ОСОБА_3 щомісячного окладу у розмірі 5 000 грн.

В подальшому ПАТ «ПтБ» (код ЄДРПОУ 3308489, зареєстрований Національним банком України 13.01.2005 за типом: банк, ліценція Національного банку України від 20.10.2011 № 217) кредитний договір за наданими ОСОБА_1 документами укладено не було, грошові кошти ОСОБА_1 не передавалися.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 статті 222 Кримінального кодексу України, тобто надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків, у разі відсутності ознак злочину проти власності.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав в повному обсязі та пояснив, що він не до кінця усвідомлював відповідальність за свої дії. В січні, лютому 2013 р. на зупинці громадського транспорту біля станції метро «Героїв Праці» знайшов паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3 та зберігав його вдома. Знайомий ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_6 розповів про те, що він може зробити йому довідку про доходи за паспортними даними. Оскільки ОСОБА_1 мав паспорт на громадянина ОСОБА_3, він попросив ОСОБА_6 зробити йому довідку про доходи за паспортними даними гр. ОСОБА_3 Отримавши довідку про доходи ТОВ ВФ «Лепта» на ім'я громадянина ОСОБА_3 обвинувачений пішов до банку за отриманням кредиту, оскільки йому потрібні гроші для погашення заборгованість в Приват банку по рішенню суду. У банку ОСОБА_1 було затримано співробітниками міліції. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що внаслідок своєї хвороби, йому в голову приходять нав*язливи думки, від яких позбутися він не може, а тому не усвідомлює наслідки своїх дій. При вклеюванні свого фото в паспорт ОСОБА_3 обвинувачений усвідомлював, що так робити не можна, але в силу свого захворювання до кінця не розумів відповідальність за законом. Також обвинувачений усвідомлював, що він не є ОСОБА_3

За обставин, що ОСОБА_1 визнав свою провину в повному обсязі, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження відповідно до положень, передбачених ч.3 ст.349 КПК України.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 правильно розуміє обставини скоєних ним правопорушень - злочинів. У суду відсутні сумніви у добровільності його позиції.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною.

Його дії суд кваліфікує за ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, тобто:

- ч. 1 ст. 358 КК України, тобто підроблення посвідчення або іншого офіційного документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

- ч. 4 статті 358 Кримінального кодексу України, тобто використання завідомо підроблених документів.

- ч. 1 статті 222 Кримінального кодексу України, тобто надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків, у разі відсутності ознак злочину проти власності.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого і при цьому встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий; в КЗОЗ «Обласному наркологічному диспансеру» не перебуває на диспансерному (профілактичному) обліку; відповідно до довідки КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» від 12.07.2013 № 4234 ОСОБА_1 з 1994 року перебуває на обліку з діагнозом шизофренія, параноїдної форми, відповідно до Акту № 96 від 27.09.2013 стаціонарної судово-психіатричної експертизи, складеного комісією Харківської обласної клінічної лікарні № 3 Відділення судово-психіатричної експертизи №18, ОСОБА_1 в період часу, до яких відносяться події правопорушень, в яких він підозрюється знаходився в стані хронічного психічного захворювання у формі шизофренії в стані ремісії, поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, при якому не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, за своїм психічним станом ОСОБА_1 на даний час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; внаслідок загального захворювання є інвалідом 2 групи; не працює; не одружений.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_1 суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, дані, що характеризують його особу, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставиною, відповідно ст.66 КК України, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття .

Відповідно ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням пом'якшуючого покарання обставин, перевиховання і виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, та вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним новий злочинів, із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, у виді штрафу.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику застосування судом кримінального покарання» якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займались діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину.

Враховуюче, що вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК України не пов'язано з посадою обвинуваченого або із зайняттям ним певною діяльністю обов'язкове додаткове покарання, визначене санкцією ч. 1 ст. 222 КК України, у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю судом не застосовується.

На переконання суду покарання у вигляді штрафу стосовно ОСОБА_1 є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Потерпілі від кримінального правопорушення відсутні.

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

На підставі ст. 91 КПК України, суд стягує з підсудного ОСОБА_1 судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, і призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 (одна тисяча сімсот) гривен 00 копійок;

за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривен 00 копійок;

- за ч. 1 ст. 222 КК України - штраф у розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів

громадян 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривен.

Речові докази у справі - паспорт громадянина України НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 - залишити в матеріалах справи.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на проведення у справі: судово - технічної експертизи від 23.07.2013 року за № 6239 в сумі 1958 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривен 40 копійок - в дохід держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - не обирався.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.

Суддя: Д.М.Цвіра