Провадження № 2/754/6600/13
Справа № 754/20894/13-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
24.12.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :
головуючого судді Журавської О.В.
при секретарі Гищак Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, суд -
в с т а н о в и в :
Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
В позовній заяві представник позивача посилається на те, що 27 травня 2013 р. між ТОВ «Бліц ФР» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики № БФР1-003, відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача 27.05.2013 р. 600 грн. позики. Відповідно до умов Договору повернення суми позики та внесення плати за користування позикою в розмірі 684,00 грн. повинно було здійснитися відповідачем в строк до 03 червня 2013 року, проте станом на 27.11.2013 р. відповідачем кошти не повернуті. В зв'язку з тим, що відповідачем не виконані умови Договору щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості, з урахуванням пені, передбаченої умовами Договору, у розмірі 2 868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок та витрати по сплаті судового збору.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, про поважність причин неявки суд не повідомляв.
Враховуючи інтереси позивача, тривалий час розгляду справи суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 27 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бліц ФР» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № БФР1-003, відповідно до умов якого відповідач отримав позику у розмірі 600 (шістсот) гривень 00 копійок строком на 7 календарних днів, тобто до 03 червня 2013 року. Умовами договору встановлена плата за користування позикою в розмірі 84 (вісімдесят чотири) гривни 00 копійок (а.с. 14).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Свої зобов'язання за Договором позики позивач виконав та надав відповідачу позику у розмірі 600,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 27.05.2013 р. (а.с. 15).
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Свої зобов'язання за Договором позики щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою відповідач не виконав, в зв'язку з чим 11 липня 2013 року та 18 вересня 2013 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія-вимога про сплату заборгованості за договором, в якій позивач вимагав негайно сплатити виниклу заборгованість, проте жодних дій щодо погашення заборгованості відповідачем вчинено не було (а.с. 16).
Згідно п. 7.2 Договору у випадку порушення позичальником строків повернення позики та плати за користування нею, позичальник сплачує штраф та пеню за прострочення виконання зобов'язання, а саме: за прострочення повернення плати за користування позикою - штраф 10 % від суми позики; за прострочення повернення суми позики - пеню з розрахунку 2,0 % за кожний день прострочення платежу.
Згідно чинного законодавства, зокрема ст. ст. 549-550 ЦК України, встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
В зв'язку з невиконанням зобов'язань за Договором позики станом на 27 листопада 2013 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 2 868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок, з яких:
- заборгованість за позикою - 600,00 грн.;
- заборгованість за користування позикою - 84,00 грн.;
- штраф за прострочення повернення плати за користування позикою - 60,00 грн.;
- пеня за прострочення повернення позики - 2 124,00 грн.
На підставі викладено, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір у сумі 229 грн. 41 коп.
Керуючись ст. ст. 15, 30, 60, 88, 179, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст. 525, 526, 610, 626, 629, 1049, 1050 ЦК України, суд-
в и р і ш и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліц ФР" - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліц ФР" (код ЄДРПОУ 38638335, рахунок № 26002700157350), заборгованість за договором позики в сумі 2 868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Бліц РФ" судовий збір у сумі 229 грн. 41 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.
Суддя
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2013 |
Оприлюднено | 28.12.2013 |
Номер документу | 36373865 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Журавська О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні