Рішення

від 23.12.2013 по справі 754/4134/13-ц

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2288/13

Справа № 754/4134/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

при секретарі Ліщитович К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Польова експедиція» про стягнення заборгованості та пені за договором, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Польова експедиція» про стягнення заборгованості та пені по договору на буріння свердловини, відповідно до якого просить розірвати договір від 01 лютого 2011 року, укладений між ПП «Польова експедиція» та ОСОБА_1 та стягнути з ПП «Польова експедиція» на свою користь суму основного боргу в розмірі 40.000 грн. та пеню в розмірі 1.846.152 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 01.02.2011р. директор та засновник ПП «Польова експедиція» ОСОБА_2 уклав з ним угоду - договір на буріння свердловини в АДРЕСА_1, який у відповідності до ст.. 865 ЦК України є договором побутового підряду. Перед початком робіт, на підставі вказаного договору, директор ПП «Польова експедиція» ОСОБА_3 особисто отримав від позивача кошти в сумі 80.000 грн.

Буріння свердловини розпочалось 08 лютого 2011 року та тривало замість 14 днів, зазначених в договорі, більше 10 місяців, аж до 15.12.2011 року, після чого директор ПП «Польова експедиція» ОСОБА_3 відкликав своїх співробітників та забрав обладнання. На вимоги позивача повернути кошти або закінчити роботу, ОСОБА_3 повернув лише 40.000 грн., решту коштів повертати відмовився.

Позивач вважає, що своїми діями по не виконанню договору побутового підряду відповідач порушив його законні права як споживача, а тому вважає, що є всі підстави для розірвання договору та стягнення з відповідача боргу в розмірі 40.000грн. та пені за період, який починається через 14 днів після початку виконання робіт, тобто з 23.02.2011р., по день, коли відповідач відкликав своїх працівників та припинив виконання робіт, тобто по 15.12.2011р. в розмірі 1.846.152грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали позовну заяву за викладеними в ній обставинами та просили задовольнити позов.

Представник відповідача Латій Б.В. в судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_1 не є власником земельної ділянки, де проводились роботи за договором підряду, а був лише найманим працівником - прорабом на будівництві, тобто позивач уклав договір підряду з відповідачем не для задоволення особистих побутових потреб, а для виконання своїх трудових обов'язків. В наданих позивачем матеріалах відсутні докази, що підтверджують сплату з боку позивача авансу в розмірі 80.000 грн. А твердження позивача про невиконання робіт через вину відповідача є недостовірним, оскільки саме з вини позивача декілька разів зупинялась робота по бурінню.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача та показання свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01 лютого 2011 року між директором ПП «Польова експедиція» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір підряду, який складений у вигляді заяви (а.с.5).

Відповідно до п.1 Договору, ПП «Польова експедиція» повинна була провести інженерно-геологічні роботи для обґрунтування проекту водопостачання за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.4 Договору, роботи будуть виконуватись протягом 14 днів та строк виконання робіт може бути продовжений через виникнення геологічних ускладнень, а також через інші причини, не пов'язані з діями підрядника.

Оплата робіт здійснюється авансовим платежем в розмірі 80.000грн., відповідно до п.5 Договору.

Загальна вартість робіт складає 207.900 грн. за буріння 231м свердловини.

В судовому засіданні представник позивача наполягав, що укладений між ПП «Польова експедиція» та ОСОБА_1 договір є договором побутового підряду.

Відповідно до ч.1 ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Однак з твердженнями представника позивача суд не може погодитись, оскільки укладений між сторонами договір не може бути договором побутового підряду, оскільки виконання відповідачем робота не призначена для задоволення побутових та інших особистих потреб ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на викладене, суд вважає, що укладений договір між ПП «Польова експедиція» та ОСОБА_1 є договором підряду, відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України.

Позивач ОСОБА_1, який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка, зазначив, що він особисто передав директору ПП «Польова експедиція» авансовий платіж в розмірі 80.000 грн. приблизно в перших числах лютого 2011 року. Жодних доказів про сплату 80.000 грн. позивачем надано не було, окрім Договору, в якому зазначено суму авансового внеску в розмірі 80.000 грн.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_2 зазначив, що кошти були передані ОСОБА_1 готівкою особисто йому, однак розмір авансового внеску складав приблизно 70.000 грн. та дана сума коштів була внесена в касу підприємства.

Представником відповідача було надано прибуткові касові ордери про надходження коштів з боку ОСОБА_1 до ПП «Польова експедиція»: 10 березня 2011р. в сумі 13100грн. (а.с.138), 11 березня 2011р. в сумі 4400грн. (а.с.139), 29 березня 2011р. в сумі 1500грн. (а.с.140), 02 лютого 2011р. в сумі 1000грн., 08 лютого 2011р. в сумі 13.000грн. (а.с.143), 11 лютого 2011р. в сумі 11650грн. (а.с.144), 18 лютого 2011р. в сумі 4000грн. (а.с.145), 25 лютого 2011р. в сумі 7900грн. (а.с.146), 28 лютого 2011р. в сумі 8200грн. (а.с.147), 01 березня 2011р. в сумі 3300грн. (а.с.148).

Відповідно до бухгалтерської довідки від 17 жовтня 2013р. виданої ПП «Польова експедиція» від ОСОБА_1 у вигляді авансу за інженерно-геологічні роботи в АДРЕСА_1 надійшло та оприбутковано грошові кошти в розмірі 68050 грн. вищевказана сума відображена у всіх регістрах бухгалтерського та податкового обліку (а.с.141).

Оскільки позивачем та його представником не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт отримання з боку директора ПП «Польова експедиція» ОСОБА_2 коштів в розмірі 80.000грн., суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_2, які підтверджуються прибутковими касовими ордерами та вважає, що ОСОБА_1 була сплачена сума авансового внеску в розмірі 68050грн.

Судом встановлено, що ПП «Дольова експедиція» було повернуто кошти позивачу в розмірі 40.000грн. Даний факт в судовому засідання сторонами визнаний.

Відповідно до ч.2 ст. 852 ЦК України, за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З огляду на зазначені позивачем та його представником обставини, суд вважає, що з боку відповідача були допущені істотні недоліки, а тому договір підряду підлягає розірванню. Та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача кошти в розмірі 28050 грн.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні просили стягнути з відповідача пеню в розмірі 1.846.152грн. за період з 23.02.2011р. по 15.12.2011р., при цьому позов був поданий до суду 13 березня 2013 року.

В судовому засіданні представником відповідача була подана заява про застосування строку позовної давності відносно пені.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу пені).

Враховуючи п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, суд вважає за необхідне застосувати строк позовної давності відносно стягнення пені в розмірі 1.846.152грн. за період з 23.02.2011р. по 15.12.2011р., а тому вважає дані позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ПП «Польова експедиція» судовий збір на користь держави в розмірі 280 грн. 50 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 258, 837, 852, 865 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Польова експедиція» про стягнення заборгованості та пені за договором - задовольнити частково.

Розірвати договір укладений 01 лютого 2011 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Польова експедиція».

Стягнути з Приватного підприємства «Польова експедиція» (код 33663409) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) суму коштів в розмірі 28.050 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Польова експедиція» (код 33663409) на користь держави судовий збір в розмірі 280 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: