Рішення

від 19.12.2013 по справі 182/10327/13-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/10327/13-ц

Провадження № 2/0182/4369/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_2», третя особа - Управління Держземагентства у Нікопольському районі Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.11.2013 року звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.

На момент державної реєстрації договору оренди землі № 354 від 27.03.2008 року, а саме - 18.05.2011 року, тобто на момент його вчинення, він мав містити такі істотні умови як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що передбачено ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», але зазначені умови відсутні у договорі оренди землі, а тому відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 203,215 ЦК України, зазначений договір слід визнати недійсним.

Тому позивач просить визнати недійсним договір оренди землі № 354 від 27.03.2008 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районі, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис за № 122290004000051 від 18.05.2011 року, що укладений між ним, ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_2», щодо оренди земельної ділянки, розташованої на території Павлопільської сільської ради, площею 7,290 га, кадастровий № 1222985000-01-001-0111 та скасувати його державну реєстрацію; зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_2» передати йому, ОСОБА_1, за актом прийому-передачі земельну ділянку, розташовану на території Павлопільської сільської ради, площею 7,290 га, кадастровий № 1222985000-01-001-0111 в стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду; стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Від позивача та його представника до суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимог наполягають (а.с.13-15).

Відповідач про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.12). Однак в судове засідання представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не відомі. Від відповідача заяв до суду не надходило, як і заперечень на позов.

Представник Управління Держземагентства у Нікопольському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, буд повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд на підставі ст.224 ЦПК України розглянув справу заочно.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії IV-ДП № 082110 від 01.04.2003 року на праві власності належить земельна ділянка площею 7,290 га, кадастровий номер 1222985000-01-001-0111, розташована на території Павлопільської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий на підставі розпорядження голови Нікопольської районної державної адміністрації № 530-р від 28.12.2002 року. Вказаний Державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9 (а.с.4).

Вищезазначена земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_2» на підставі договору оренди землі № 354 від 27.03.2008 року (далі - Договір) (а.с.5,6).

За умовами п.6 Договору визначено, що договір укладено на 5 років та діє з моменту державної реєстрації.

Відповідно до пп.2 п.13.2. Порядку ведення записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди

землі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021 (що діяв на час виникнення правовідносин), обов’язок зареєструвати договір оренди покладено на набувача права на земельну ділянку, яким є Орендар.

Тобто, як вбачається з вищевикладеного, оспорюваний договір оренди після його підписання сторонами 27.03.2008 року зобов’язано було зареєструвати у відділ Держкомзему у Нікопольському районі саме ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_2», як Орендар цієї земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі № 354 від 27.03.2008 року був зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районі 18.05.2011 року, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис за № 122290004000051 від 18.05.2011 року (а.с.6 на звороті), а відповідно і моментом з якого він набув чинності є 18.05.2011 року.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на момент вчинення оспорюваного у справі договору), істотними умовами договору оренди землі є: об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки .

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею , є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону .

Відповідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 210 ЦК України встановлено, що правочин, який підлягає державній реєстрації згідно із законом є вчиненим з моменту його державної реєстрації .

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі № 354 від 27.03.2008 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «ОСОБА_2» є вчиненим з моменту його державної реєстрації, а саме з 18.05.2011 року (а.с.5,6).

Як вбачається з умов зазначеного договору оренди землі, на момент його вчинення 18.05.2011 року, відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки , які визначені законом як істотні умови договору оренди землі.

Оскільки в спірному договорі оренди землі відсутні умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, які визначені законом як істотні умови договору оренди землі, то такий договір оренди підлягає визнанню недійсним за правилами ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Так як позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, то у відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн., сплачений останнім при подачі позову (а.с.1)

Беручи до уваги обов’язкову для всіх судів правову позицію Верховного суду України від 18 липня 2012 року, лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.2012 року № 10-1391/0/4-12, керуючись ст.15 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 203,210,215,216,638,640,792 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 354 від 27.03.2008 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Нікопольському районі, про що в Державному реєстрі землі зроблено запис за № 122290004000051 від 18.05.2011 року, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_2», щодо оренди земельної ділянки, розташованої на території Павлопільської сільської ради, площею 7,290 га, кадастровий № 1222985000-01-001-0111, та скасувати його державну реєстрацію.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_2» передати ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельну ділянку, розташовану на території Павлопільської сільської ради, площею 7,290 га, кадастровий № 1222985000-01-001-0111, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «ОСОБА_2» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев’ять грн. 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:

ОСОБА_2