Вирок

від 25.12.2013 по справі 214/7664/13-к

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/7664/13-к

1-кп/214/461/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ковтун Н.Г.,

при секретареві Троценко О.М.,

за участю прокурора Давидова С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого водієм ТОВ «Фортуна-КР», не одруженого, дітей немає, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно наказу № 8 від 28.05.2012 року, ОСОБА_1 призначений на посаду директора приватного підприємства «Нафтаторгсервіс» (код ЄДРПОУ 32974614), юридична адреса якого є приміщення № 10 будинку № 41/1 по вулиці 22-го Партз'їзду в Дзержинському районі міста Кривого Рогу. Основним видом економічної діяльності ПП «Нафтаторгсервіс» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Діючи на підставі статуту ПП «Нафтаторгсервіс» затвердженого рішенням власника від 24.05.2012 року, ОСОБА_1 займав керівну посаду, пов'язану з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов'язками, які полягали у вирішенні питань діяльності та керуванні поточними справами підприємства, представлені підприємства у його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, веденні переговорів, укладання від імені підприємства угод та виконання інших дії в зв'язку з керівництвом поточної діяльності підприємства.

Таким чином, ОСОБА_1 постійно виконував обов'язки адміністративно-господарського та організаційно-розпорядчого характеру, являючись службовою особою.

Так, 07.09.2012 року ОСОБА_1, являючись директором ПП «Нафтаторгсервіс», з корисливих мотивів, знаходячись за фактичним розташуванням офісу зазначеного підприємства, а саме за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Телевізійна, 8/204, достовірно знаючи про неможливість виконання своїх зобов'язань, шляхом зловживання своїми службовими повноваженнями, під приводом постачання 18486 літрів дизельного палива, уклав з головою селянського (фермерського) господарства «Салют» ОСОБА_3 договір поставки № 72, на підставі якого останнім, 10.09.2012 року, були перераховані на розрахунковий рахунок ПП «Нафтаторгсервіс» № 260083683 відкритому в AT «Ерсте Банк» грошові кошти у розмірі 168222,60 гривень. В результаті зазначених злочинних дій, ОСОБА_1 заволодів грошовими коштами СФГ «Салют» в зазначеному розмірі, після чого розпорядився ними на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1, будучи керівником підприємства, однією із основних сфер діяльності якого є оптова торгівля паливом, достовірно знаючи про відсутність в наявності у ПП «Нафтаторгсервіс» дизельного палива, яке являється предметом договору поставки № 72 від 7.09.2012 року, шляхом зловживання своїми службовими повноваженнями, переслідуючи корисливу мету, переконав голову СФГ «Салют» ОСОБА_3 про зворотне, вводячи останнього в оману, підписанням договору зберігання дизельного палива від 07.09.2012 року у кількості 18486 літрів строком на один місяць. Однак жодних дозвільних документів на момент укладання договору зберігання від 07.09.2012 року, щодо зберігання нафтопродуктів ПП «Нафтаторгсервіс» не мало.

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 своїми умисними діями, завдав СФГ «Салют» матеріальні збитки у великих розмірах на суму 168222,60 гривень, яка на момент вчинення злочину, а саме 07.09.2012 року в більш ніж двісті п'ятдесят разів перевищувала неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд прийшов до висновку, щодо винуватості ОСОБА_1 Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 191 КК України: розтрата та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах.

Висновки суду ґрунтуються на досліджених доказах.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, суду пояснив, що з 28 травня 2012 року до серпня 2013 року обіймав посаду директора ПП «Нафтоторгсервис», у зв'язку з чим виконував адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі обов'язки. Підприємство займалось торгівлею паливом.

За посадою інструкцією він мав право від імені підприємства підписувати договори..

В вересня 2012 року він, від імені ПП «Нафтоторгсервис» уклав з ФГ «Салют» договір поставки та зберігання палива на суму 168222, 60 грн. Договір укладався за місцем розташування офісу ПП «Нафтоторгсервис» по вул.Телевізійній 8/ 204 в м.Кривому Розі. За договором, паливо мали постачати після оплати. На виконання договору, ФГ «Салют» перерахувало на розрахунковий рахунок підприємства в банку «Ерсте Банк» гроші. За домовленістю ПП «Нафтоторгсервс» мало поставити паливо протягом грудня 2012 року - лютого 2013 року.

Договір, підприємство, яким він керував, не виконало. На час укладання договору, у підприємства не було технічних можливостей зберігання палива в такій кількості, на яку уклали угоду. Наміру виконувати угоду у нього не було, договір він уклав, використовуючи службові обов'язки. Гроші, переказані СФГ «Салют» були витрачені на інші потреби.

Згоден з розміром заподіяних СФГ «Салют» збитків в розмірі 168 222, 60 грн. Ним відшкодовано 2 тис. грн. матеріальних збитків. Згоден відшкодовувати моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В скоєному щиро кається, просить сурово не карати.

Представник потерпілого СФГ «Салют» ОСОБА_3 суду пояснив, що він керує селянським фермерським господарством «Салют». 7.09.2012 року, він як керівник підприємства уклав договір з ПП «Нафтоторгсервис» в особі директора ОСОБА_1 на поставку та зберігання палива в розмірі 18488 л на загальну суму 168 222, 60 грн. За договором зберігання вони в разі потреби могли зберігати паливо у ПП «Нафтоторгсервіс» до 31 грудня 2012 року.

На виконання договору, було переведено гроші на рахунок ПП «Нафтоторгсервіс» в розмірі 168 222, 60 грн.

Через тиждень у нього виникла потреба забрати частину палива, яке зберігалось у ПП «Нафтооргсервіс», але йому відповіли, що палива немає. Ще через тиждень він почув таку ж відповідь. В грудні 2012 року він приїхав до офісу, де укладався договір, але ПП «Нафтоторгсевіс» виїхало, на телефонні дзвінки не відповідало.

В результаті дій ОСОБА_1 підприємству, яким він керує заподіяно матеріальну збитки в розмірі 168 222, 60 грн, з яких 2 000 грн ОСОБА_1 в ході судового розгляду відшкодував, тому він просить стягнути з обвинуваченого решту суми.

Також вважає, що діями обвинуваченого спричинено моральну шкоду, а саме, він розраховував, що паливо, яке він придбав у ПП «Нафтоторгсервіс» він буде використовувати дві посівні компанії, але залишився без палива, з цих причин, підприємство було вимушено брати кредит для підтримання діяльності. Підприємство було на межі банкрутства. У зв'язку з цим просить стягнути із обвинувачену моральну шкоду в розмірі 150000 грн. Також просить стягнути 2 тис грн витрат на правову допомогу.

Представник потерпілого СФГ «Салют» ОСОБА_4 суду пояснила, що учасником подій не була. Просить задовольнити в повному обсязі позовну заяву фермерського господарства «Салют», стягнути з обвинуваченого 166 222, 60 грн - залишок суми заподіяної шкоди, а також стягнути з обвинуваченого моральну шкоду в розмірі 150 000 грн, оскільки в результаті злочинних дій підприємство було на межі банкрутства.

Судом досліджені письмові матеріали кримінального провадження:

- за медичними довідками (а.с.195, 196), ОСОБА_1 у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває;

- за довідкою інформаційного центру, ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с.193);

- за побутовою характеристикою (а.с.196 том 3), ОСОБА_1 характеризується позитивно;

- за довідкою ТОВ «Фортуна - КР» , ОСОБА_1 з 25 листопада 2013 року працює водієм..

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за пропозицією сторін, суд вважає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, а саме - докази винуватості обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, вчинення якого йому інкримінується. Сторони розуміють наслідки не дослідження судом цих обставин. Враховуючи думку прокурора, обвинуваченого, представників потерпілого, згідно положень ст. 349 КПК України суд вважає достатнім дослідження наступних доказів - пояснень обвинуваченого, представників потерпілого та дослідження письмових матеріалів кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого.

Усі досліджені судом докази є допустимими, належними та достатніми, з урахуванням положень ст.. 349 ч.3 КПК України для висновку щодо винуватості обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1. по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами що пом'якшують покарання - є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди, обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання - судом не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжкого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд враховує обставини справи, особу обвинуваченого і вважає що обвинуваченому має бути призначено додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади пов'язані з адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими обов'язками.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особи обвинуваченого, суд вважає, що до ОСОБА_1 можливе застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до ст..128, 129 КПК України суд вирішує цивільний позов в кримінальному провадженні.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого мають бути частково задоволені, при цьому виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Так судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченого потерпілому СФГ «Салют» спричинено матеріальну шкоду в розмірі 168 222, 60 грн. 2 тис грн потерпілому було відшкодовано в ході судового розгляду, тому з ОСОБА_1 має бути стягнуто 166 222, 60 грн матеріальної шкоди на користь потерпілого.

Відповідно до ч.1 ст. 1667 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини... За положеннями ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, спричинена юридичній особі полягає лише в принижені честі. гідності, а також ділової репутації.

Оскільки потерпілим - юридичною особою СФГ «Салют» не доведено, що діями обвинуваченого принижено честь, гідність, а також ділова репутація потерпілого, в задоволені позову в частині стягнення моральної шкоди має бути відмовлено.

Також суд вважає необґрунтованими вимоги представника потерпілого про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги. Так відповідно до ч.2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач. З зазначених вище підстав суд відмовляє в відшкодуванні процесуальних витрат потерпілого.

Заходи забезпечення кримінального провадження:

арешт майна обвинуваченого ОСОБА_1, а саме автомобіля ВАЗ 2103, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, слід залишити в цілях забезпечення виконання рішення суду в частині майнових стягнень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покаранняу вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки.

На підставі ст. 76 ч.1 п.2, 3 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов Селянського фермерського господарства «Салют» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського фермерського господарства «Салют» матеріальну шкоду в розмірі 166 222, 60 грн (сто шістдесят шість тисяч двісті двадцять дві гривні 60 копійок). В іншій частини позовних вимог - відмовити.

Заходи забезпечення кримінального провадження:

арешт майна обвинуваченого ОСОБА_1, а саме автомобіля ВАЗ 2103, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити в цілях забезпечення виконання рішення суду в частині майнових стягнень.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.Г.Ковтун