Постанова

від 26.12.2013 по справі 11/274 (12/5)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року Справа № 11/274 (12/5) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:С.Могил, Є.Борденюк, І. Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної виконавчої служби України на постановувід 16.07.2013 Одеського апеляційного господарського суду за скаргоюПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" на діїДержавної виконавчої служби України у справі№ 11/274(12/5) за позовомДержавного підприємства "Енергоринок" доПублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" простягнення 36 906 681,34 грн В судове засідання прибули представники сторін: позивачаКалінін М.В. (дов. № 01/71-454Д від 24.12.2012), відповідачаМотін О.М. (дов. № 01/33-417 від 26.12.2012), ДВС УкраїниІванюк Д.С.(дов. № 4-4-09/4.4/1284 від 01.11.2012). Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представників сторін, Державної виконавчої служби України та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

11.03.2013 відділом примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про стягнення з ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго", виконавчого збору в сумі 3 690 934,93 грн.

25.03.2013 ПАТ "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії ВДВС та просило визнати неправомірними дії останнього щодо ухвалення постанови від 11.03.2013 про стягнення з ПАТ "Миколаївобленерго" виконавчого збору в сумі 3 690 934,93 грн та визнати відповідну постанову недійсною.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2013 (суддя К.Василяка), залишеною без зміни постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 (колегія суддів: В. Шевченко, М. Мирошниченко, В. Головей), скарга ПАТ "Миколаївобленерго" задоволена, визнані неправомірними дії ВДВС щодо ухвалення постанови від 11.03.2013 про стягнення з ПАТ "Миколаївобленерго" виконавчого збору в сумі 3 690 934,93 грн, а дана постанова - недійсною.

Судові рішення мотивовані наступним.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2004 скасоване, позов ДП "Енергоринок" задоволений у повному обсязі, стягнуто з ПАТ "Миколаївобленерго" на користь ДП "Енергоринок" 27 075 516,73 грн - боргу, 1 913 831,05 грн - пені, 5 238 844,41 грн - інфляційних збитків, 2 678 489 грн - 3% річних, вирішене питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2005 постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 змінена шляхом скасування резолютивної частини постанови від 21.12.2004 щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1 913 831,05 грн, в решті постанова апеляційного суду залишена без зміни.

На виконання вказаних судових рішень місцевим судом виданий наказ № 11/274.

Позивач, у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку, подав заяву та відповідний наказ до ВДВС для примусового виконання судового рішення.

За зазначеною заявою ДП "Енергоринок" та судовим наказом № 11/274, постановою ВДВС від 04.04.2007 відкрите виконавче провадження з виконання вищевказаного судового рішення та ПАТ "Миколаївобленерго" надано строк до 11.04.2007 для його добровільного виконання.

Вищеназвана постанова ВДВС від 04.04.2007 отримана боржником 10.04.2007.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що при ухваленні постанови від 11.03.2013, ВДВС не звернув увагу на те, що 04.05.2007 ним винесена постанова про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 15 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час прийняття вказаної постанови) до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", тобто до 01.01.2013.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.12.2007, заява боржника щодо надання йому відстрочки та розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 задоволена та відстрочено виконання вищезазначеної постанови апеляційного суду (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2005) до 01.11.2009 та ПАТ "Миколаївобленерго" надана розстрочка виконання цієї постанови строком на 8 років, починаючи з 01.11.2009 згідно відповідного графіку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.11.2009, заява боржника щодо надання йому розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 задоволена та ПАТ "Миколаївобленерго" надана розстрочка виконання вищезазначеної постанови апеляційного суду (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2005) строком на 8 років, починаючи з 01.11.2009 згідно відповідного графіку.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.06.2011, заява боржника щодо надання йому розстрочки виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 задоволена та ПАТ "Миколаївобленерго" надана розстрочка виконання вищезазначеної постанови апеляційного суду (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2005) строком на 18 місяців з моментом першого платежу не пізніше 31.03.2013.

Оскільки вказаними ухвалами боржнику надавалась відстрочка та розстрочка виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2005) та в судовому порядку остаточно визначено, що перший платіж з погашення боргу за названими судовими рішеннями ПАТ "Миколаївобленерго" повинен здійснити у строк не пізніше 31.03.2013, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, про те, що вважати, що станом на 11.03.2013 (час ухвалення ВДВС оскарженої постанови) боржник не виконав в добровільному порядку судові рішення - неможливо, так як перший платіж з погашення боргу останній повинний здійснити у строк не пізніше 31.03.2013 р.

Крім того, в оскарженій постанові від 11.03.2013 ВДВС зазначив, що з боржника на користь стягувача підлягає стягненню: 27 075 516,73 грн - боргу, 1 913 831,05 грн - пені, 5 238 844,41 грн - інфляційних збитків, 2 678 489,15 грн - 3% річних, 2550 грн - витрат на сплату держмита і 118 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та нарахував виконавчий збір в розмірі 10% від всіх цих сум шляхом їх складання в загальному розмірі 3 690 934,93 грн (нарахувавши 10% і на 1 913 831,05 грн - пені), що є безпідставним, так як постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2005 позовні вимоги ДП "Енергоринок" щодо стягнення з боржника 1 913 831,05 грн пені визнані необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

З урахуванням зазначеного вище, суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованою скаргу боржника та визнали дії ВДВС щодо ухвалення постанови від 11.03.2013 про стягнення з ПАТ "Миколаївобленерго" виконавчого збору в сумі 3 690 934,93 грн неправомірними, а саму постанову - недійсною.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Державна виконавча служба України посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить ухвалу та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги ПАТ "Миколаївобленерго" відмовити у повному обсязі.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію господарських судів попередніх інстанцій про те, що зупинення виконавчого провадження в силу вимог закону, розстрочка, відстрочка виконання судового рішення, змінили строк виконання обов'язку боржником, добровільне виконання якого було встановлене органом державної виконавчої служби. А тому застосування відповідальності за невиконання судового рішення у добровільному порядку, яке на час застосування такої відповідальності є фактично зміненим, суперечить природі відповідальності за допущене порушення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 у справі № 11/274 (12/5) залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк