Рішення

від 17.12.2013 по справі 906/1715/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" грудня 2013 р. Справа № 906/1715/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Лавришинець М.В. - довір. б/н від 22.07.2013;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" (с. Новогородецьке, Коростишівський район, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" (с.Болярка Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 237845,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 237845,86грн, з яких 219874,01грн сума основного боргу, 14581,77грн пені та 3390,08грн 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №04/2012ПО від 01.08.2012 в частині оплати поставленого товару в період з 14.04.2013 по 17.06.2013 на загальну суму 219874,01грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві; повідомив, що заборгованість відповідача за поставлений позивачем та неоплачений відповідачем товар не змінилась і станом на 17.12.2013 складає 219874,01грн, на підтвердження чого представник позивача надав довідку №85 від 17.12.2013 (а.с.221).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.218).

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до умов укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" (позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" (відповідач/покупець) договору поставки №04/2012ПО від 01.08.2012 (далі - договір, а.с.44-47), постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити щебінь гранітний (надалі - товар), характеристика, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, кількість та строки поставки і оплати якого визначаються сторонами у Специфікаціях до даного договору. Специфікації до даного договору підписуються, пропечатуються обома сторонами та є невід'ємними частинами даного договору (п.п.1.1,1.2).

Згідно п.п.3.1,3.3,5.1 договору сторони погодили, що всі умови поставки, зокрема, строк поставки кожної окремої партії товару та ціна товару, погоджуються сторонами в Специфікаціях до даного договору.

01.08.2012 сторони підписали додаток 1 до договору поставки №04/2012ПО від 01.08.2012 - Специфікацію №1, згідно якої домовилися, що постачальник поставляє, а покупець приймає наступний товар: щебінь гранітний фр.15-20, фр.5-10, фр.5-20, одиниця виміру (т), ціна за тону - 95,00грн, кількість товару - 2000т, загальна вартість - 190000,00грн. Умови поставки - EXW с.Новогородецьке (ІНКОТЕРМС 2010). Строк поставки: протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання постачальником грошових коштів від покупця (а.с.48).

Відповідно до Специфікації №2 від 15.09.2012 до договору поставки №04/2012ПО від 01.08.2012, постачальник передає, а покупець приймає щебінь гранітний фр.15-20, фр.5-20, фр.5-10, одиниця виміру (т), ціна за тону - 92,00грн. Ціна товару вказана на умовах EXW с.Новогородецьке (ІНКОТЕРМС 2010). Оплата здійснюється покупцем на умовах повної передплати партії товару. Умови поставки - EXW с.Новогородецьке (ІНКОТЕРМС 2010). Строк поставки: протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання постачальником грошових коштів від покупця (а.с.49).

Згідно підписаної між сторонами 22.10.2012 Специфікації №3 до договору поставки №04/2012ПО від 01.08.2012, сторони домовилися, що постачальник передає, а покупець приймає щебінь гранітний фр.15-20, фр.5-20, фр.5-10, одиниця виміру (т), ціна за тону - 85,00грн. та щебінь гранітний фр.20-40, одиниця виміру (т), ціна за тону - 70,00грн. Ціна товару вказана на умовах EXW с.Новогородецьке (ІНКОТЕРМС 2010). Оплата здійснюється покупцем на умовах повної передплати партії товару. Умови поставки - EXW с.Новогородецьке (ІНКОТЕРМС 2010). Строк поставки: протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання постачальником грошових коштів від покупця (а.с.50).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в період з 14.04.2013 по 17.06.2013 поставив, а відповідач прийняв, обумовлений в договорі та Специфікаціях до нього, товар на загальну суму 233341,70грн, доказом чого є підписані представниками сторін видаткові та товарно-транспортні накладні (а.с.51-179).

В подальшому, відповідачем було оплачено поставленої продукції на суму 149900,00грн, частина з якої (147814,39грн) була зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості по поставці товару за договором в попередній період, а частина в сумі 13467,69грн врахована позивачем як часткова проплата по видатковій накладній №368 від 14.04.2013, внаслідок чого загальний розмір заборгованості відповідача по розрахункам за отриману продукцію зменшився до 219874,01грн (233341,70грн - 13467,69грн).

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, з урахуванням часткового погашення відповідачем суми заборгованості, позивачем 16.10.2013 було направлено на адресу відповідача вимогу №63 про сплату боргу у сумі 219874,01грн, 12983,30грн пені та 2829,86грн 3% річних протягом 7 днів, однак, за даними позивача, остання була залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.184).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 6.2,6.3,6.6 договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, що вказаний у цьому договорі. Покупець оплачує кожну поставку товару на умовах 100% передплати. Також, підставою для проведення розрахунків між сторонами можуть бути товарно-транспортні накладні у випадку, якщо сторони у відповідній Специфікації погодили інший порядок розрахунків за товар, ніж той, що вищенаведено у цьому договорі.

Тобто, сторони в договорі та підписаних до нього додатках 1,2,3 (Специфікації №№1,2,3) передбачили таку умову поставки продукції як 100% передоплата за неї. Водночас, як вбачається з пояснень позивача, всупереч вищевказаному поставки щебеню гранітного здійснювалася на користь відповідача без відповідної передоплати.

Враховуючи, що сторони відступили від умов договору, що стосуються загальних умов поставки товару, у відповідача виник обов'язок здійснити розрахунок з позивачем після отримання товару та підписання ним видаткових та товарно-транспортних накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Отже, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку відповідача здійснити розрахунки з позивачем.

Вказана правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011 та від 21.04.2011 №9/252-10, а також інформаційному листі від 17.07.2012 №01-06/928/2012.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 219874,01грн боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними в матеріалах справи доказами.

Розглядаючи питання щодо законності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги, що згідно п.7.3 договору поставки №04/2012ПО від 01.08.2012 у випадку невиконання покупцем п.6.3 договору постачальник має право не поставляти товар, до моменту повної оплати (зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника), крім цього, у випадку якщо постачальник все-таки (за домовленістю між сторонами) передав товар покупцеві, останній сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченого в строк товару.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Зі змісту ст.610 Цивільного кодексу України випливає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, порушення відповідачем строків оплати за отриманий товар, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені, а також перевіривши правильність її нарахування за визначений позивачем період її нарахування, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 14581,77грн.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних, господарський суд враховує, що за ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с.39-43), останній просить стягнути з відповідача 3390,08грн 3% річних.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив, відзиву на позовну заяву та доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 237845,86грн, з яких: 219874,01грн боргу, 14581,77грн пені та 3390,08грн 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрак Центр" (12414, Житомирська область, Житомирський район, с.Болярка, вул.Жовтнева, буд.20, ідент. код 37055830)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новогородецький кар'єр" (12523, Житомирська область, Коростишівський район, с.Новогородецьке, ідент. код 32694400):

- 219874,01грн боргу,

- 14581,77грн пені,

- 3390,08грн 3% річних,

- 4756,93грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.12.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу - рек. з повід.