Рішення

від 24.12.2013 по справі 909/1372/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2013 р. Справа № 909/1372/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Озарко Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан і Володимир", вул.Бажана, 9, м. Львів, 79069;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко", вул. Шевченка, 102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область,77324;

про стягнення 31588 грн. 56 коп., з яких 28000 грн. основний борг, 1472 грн. 88 коп. 3 % річних, 2115 грн. 68 коп. пені;

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Богдан і Володимир" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" про стягнення 31588 грн. 56 коп., з яких 28000 грн. основний борг, 1472 грн. 88 коп. 3 % річних, 2115 грн. 68 коп. пені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.07.11 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан і Володимир" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтеко" укладено договір № 11-214, згідно якого, позивач в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується виготовити і відвантажити водогрійний твердопаливний котел КВ-0,8-БТ, а відповідач прийняти та оплатити його в терміни за домовленістю.

Відповідно до п. 4.1. договору, ціна котла на момент складання договору становить 85000 грн. з врахуванням ПДВ.

Згідно п.п. 4.2., 4.3. договору, відповідач сплачує на рахунок позивача до 10-го листопада передплату, яка складає 15000 грн. з врахуванням ПДВ. Решта суми сплачується відповідачем на протязі п'яти наступних місяців (до 10-го числа кожного місяця) рівними частинами по 14000 грн. і становить 70000 грн. з врахуванням ПДВ.

Пунктом 4.3. договору встановлено графік оплати по місяцях: до 10-го листопада 2011 р. - 15000 грн., до 10-го грудня 2011 р. - 14000 грн., до 10-го січня 2012 р. - 14000 грн., до 10-го лютого 2012 р. - 14000 грн., до 10-го березня 2012 р. - 14000 грн., до 10-го квітня 2012 р. - 14000 грн.

На виконання умов договору, позивачем виготовлено і відвантажено водогрійний твердопаливний котел КВ-0,8-БТ, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000028 від 21.11.11, підписаною та скріпленою печатками сторін, а також податковою накладною №4 від 21.11.11 на суму 85000 грн. (з врахуванням ПДВ).

Відповідач прийняті на себе зобов'язання за виконані роботи своєчасно та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем становить 28000 грн.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Згідно зі ст. ст. 610, 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не надані.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 28000 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаного положення позивач просить стягнути з відповідача 1472 грн. 88 коп. 3 % річних.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом самостійно здійснено перерахунок 3 % річних, оскільки позивачем при розрахунку визначено початок періоду прострочення оплати 28000 грн. з 11 лютого 2012 р., тоді як виходячи з строків передбачених графіком оплати по місяцях (п. 4.3. договору), прострочення оплати на суму 14000 грн. починається у період з 11 березня 2012 р. до 10 квітня 2012 р., а на суму 28000 грн. - з 11 квітня 2012 р. до 11 листопада 2013 р.

За розрахунком, здійсненим судом, розмір 3 % річних, що підлягає стягненню становить 1368 грн. 70 коп. В решті суми 3 % річних, заявленої до стягнення, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення 2115 грн. 68 коп. пені, суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Умовами договору № 11-214 від 26.07.11 сторони не передбачили можливість застосування неустойки (пені, штрафу) у разі неналежного виконання зобов'язання, а отже підстави для нарахування пені та задоволення позовної вимоги про стягнення пені - відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на встановлені судом обставини справи, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 28000 грн. основного боргу, 1368 грн. 70 коп. 3 % річних, в решті позовних вимог відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

У відповідності до приписів встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати по оплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546,547, 610, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан і Володимир" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко" про стягнення 31588 грн. 56 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтеко", вул. Шевченка, 102, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область,77324 (ідентифікаційний код 37322271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан і Володимир", вул. Бажана, 9, м. Львів, 79069 (ідентифікаційний код 31145221) 28000 (двадцять вісім тисяч) грн. основного боргу, 1368 (одну тисячу триста шістдесят вісім) грн. 70 коп. 3 % річних, 1599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 59 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"