Рішення

від 18.12.2013 по справі 910/21418/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21418/13 18.12.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Калуського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Відкритого акціонерного товариства "Оріана"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація України"

про стягнення 39 404,88 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Жовтун Н.Б. - прокурор

від першого позивача: Склярук Ю.В. - юрисконсульт

від другого позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Калуський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Відкритого акціонерного товариства "Оріана" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація України" про стягнення основної заборгованості з орендної плати та відшкодування комунальних послуг в сумі39 404,88 грн. згідно договору оренди нежитлового приміщення від 30.07.2010 № 341-юр- 4.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Прокурор наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити. Прокурор посилаючись на статтю 22 ГПК України надав заяву про зменшення розміру своїх позовних вимог, у частини стягнення комунальних послуг. Судом прийнято до уваги, що згідно пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.11.2011року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що стаття 22 ГПК України передбачає право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому зменшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України. Тому у задоволенні заяви прокурора про зменшення розміру позовних вимог у частини стягнення з відповідача комунальних послуг, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

Перший відповідач у справі - Фонд державного майна України підтримує позовні вимоги прокурора та просить позов задовольнити. Другий відповідач у справі - Відкрите акціонерне товариство "Оріана" у судове засідання не прибув, подав клопотання яким повідомив суд, що у зв'язку з важким матеріальним становищем немає можливості направити представника для участі в судовому засіданні. Зазначив, що спір щодо плати по відшкодуванню комунальних послуг між ним та відповідачем відсутній, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи прокурора та першого позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 30.07.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Оріана", далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація України", далі Орендар, укладений договір оренди нежитлового приміщення № 341-юр-4, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування виробничий корпус гаражу Білазір та прилеглі до нього території автодороги, площадок та тротуарів, інв. № 45782, загальною площею 3 956 кв.м., площа орендованого приміщення становить 832 кв.м. Актом приймання-передачі майна в оренду від 30.07.2010 було передано орендоване приміщення Орендарю.

Згідно п. 3.1 Договору договірна орендна плата за перший місяць визначена в сумі 6 477,15 грн. з ПДВ, а за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендну плату Орендар зобов'язаний вносити на рахунок Орендодавця передплатою не пізніше 10 числа місяця, за який вноситься плата. Окрім орендної плати Орендар зобов'язаний сплачувати комунальні послуги (п. 3.3 Договору).

В пункті 7.1 Договору зазначено, що термін оренди встановлюється в один рік з часу підписання договору сторонами, тобто до 31.07.2011.

З квітня 2011 року відповідач не використовує об'єкт оренди. Оскільки Орендар не виконував належним чином свої зобов'язання за договором, не сплачував орендну плату за період фактичного використання об'єкту оренди за період з 30.07.2010 по 31.03.2011, то на таких підставах, прокурор намагається стягнути з відповідача орендну плату в сумі 39 404,88 грн.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, і між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2002 порушена справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Оріана", останній знаходиться в стадії санації.

Прокурором доведено порушення у даній справі інтересів держави, а саме державних інтересів економічного характеру, які полягають у невиконанні відповідачем своїх зобов'язань за даним договором перед другим позивачем. Відкрите акціонерне товариство "Оріана" має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно із Переліком підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженим постановою КМУ від 23.12.2004 № 1734.

Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" слід розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Пунктом 3 частини 1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що Фонд державного майна України здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Фонд державного майна України здійснює управління корпоративними правами держави у статутному фонді Відкритого акціонерного товариства "Оріана" в якому державна частка становить 99,9%. Таким чином, прокуратурою правильно визначено, що Фонд державного майна України є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В процесі розгляду справи другий позивач надав акт звірки розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 27.11.2013 становить 39 404,88 грн., акт відповідачем не підписаний. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Враховуючи те, що спір щодо плати по відшкодуванню комунальних послуг між другим позивачем та відповідачем відсутній, але грошове зобов'язання щодо оплати орендних платежів з боку відповідача не виконано, останнім не надано суду належних і допустимих доказів неможливості виконання вказаного зобов'язання. Беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, виставлені відповідачу рахунки-фактури за оренду приміщення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованість за несплату орендної плати в сумі 39 404,88 грн. за період фактичного використання приміщенням, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судовому збору, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягуються з відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація України" в доход державного бюджету, згідно вимог ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.12.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.ст. 526, 638, 759, 760, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 283, 284 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 22, 33, 34, 43, 49, 81, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Калуського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Відкритого акціонерного товариства "Оріана" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація України" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація України", 03134, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 16, код ЄДРПОУ 32424297, на користь:

- Відкритого акціонерного товариства "Оріана", 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Євшана, буд. 9, код ЄДРПОУ 05743160, основну заборгованість з орендної плати в сумі 39 404,88 грн., видавши наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова енергетична корпорація України", 03134, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 16, код ЄДРПОУ 32424297, в доход державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 23.12.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко