Рішення

від 23.12.2013 по справі 904/8136/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.12.13р. Справа № 904/8136/13

За позовом Кіровоградської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військова частина А1201, м.Кіровоград

про стягнення 17 360 грн. 19коп.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від прокуратури: Невчолод П.В. - посвідчення № 020230 від 05.09.2013 року.

від позивача-1: Полонець О.А. - довіреність № 1442 від 08.08.2013 року.

від позивача-2: Полонець О.А. - довіреність № 1442 від 08.08.2013 року.

від третьої особи: не з'явився

від відповідача: Єрохіна Н.О. - довіреність від 30.10.2013 року.

СУТЬ СПОРУ:

Кіровоградська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" про стягнення 16 544,50грн. суми основного боргу, 815,69грн. інфляційних втрат, 3% річних- 1382,69, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військова частина А1201.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору № 149 від 21.12.2008р. про відшкодування вартості електричної енергії.

Заявою від 16.12.13р. Прокурор уточнив позовні вимоги, якою виправив арифметичні помилки та описки.

Третя особа позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки в договорі не визначене місце об'єкта громадського харчування, тому в силу ст.638 ЦК України Договір є неукладеним, всі надані Позивачем акти не скріплені печаткою Відповідача, не надано доказів про застосуванні Позивачем 2 правильних тарифів до спожитої електроенергії, тому просить суд в позові відмовити.

Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 03.12.13 р. та16.12.13р.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між квартирно-експлуатаційним відділом м. Кіровоград (Позивач-2), військовою частиною А1201 ( третя особа) та ТОВ «Івала» (Відповідач) укладено трьохсторонній договір №149 від 21.12.08р. про відшкодування вартості електроенергії (Договір).

Згідно з п. 1.1. договору, Відповідач, відповідно до норм споживання електроенергії (або показників лічильника) за тарифами, встановленими постачальною організацією для військової частини, відшкодовує вартість електроенергії, які споживає в процесі надання послуг з харчування особового складу цієї військової частини.

Цей договір набув чинності з дня підписання його сторонами та діє до 31.12.2009р. (п.7.1договору).

Пунктом 7.3 Договору передбачена можливість автоматичної пролонгації цього Договору, але не більше ніж термін дії Договору про закупівлю послуг з харчування особового складу. Між ТОВ "Івала" та Міністерством оборони України було укладено договір № 271/2/08/9 від 05.12.08р. про закупівлю послуг з громадського харчування в тому числі. Строк дії основного договору було подовжено тільки 21.12.10р. згідно із додатковою угодою № 21 від 01.02.10р. Таким чином, строк дії договору № 149 від 21.12.08р. закінчується 31.12.10р.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 636 Цивільного Кодексу України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. п. 2.2., 2.3. зазначеного договору, Відповідач приймає до виконання подані КЕВ рахунки та оплачує їх у десятиденний термін з дня отримання належним чином оформленого рахунку-фактури, складений на підставі акту звірки.

Протягом жовтня - грудня 2010 р. КЕВ м. Кіровоград, виконуючи взяті на себе зобов'язання, на підставі актів розходу Відповідача електроенергії, належним чином оформив та направив до ТОВ «Івала» рахунки-фактури на відшкодування вартості спожитої електроенергії.

Однак, Відповідач порушив договірні зобов'язання, і не відшкодував позивачеві вартість спожитої електроенергії за період з жовтня по грудень 2010 р.

При цьому, слід звернути увагу, що в рахунках позивача на оплату електроенергії (а.с.2-21) зазначено тариф 0,5572 грн/кВт год.

Однак, згідно Постанов НКРЕ України № 1267 від 22.09.2010 р., № 1389 від 25.10.2010, № 1534 від 23.11.2010 р. енергопостачальним організаціям встановлено тариф на електроенергію в розмірі 0,5527 грн/кВт год.

Таким чином, позивач припустився помилки під час виставлення рахунків відповідачу. Після перерахунку судом, сума заборгованості відповідача за жовтень складає 5 357,65 грн., за листопад - 5 500,91 грн., за грудень - 5 552,64 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу є обґрунтованими в розмірі 16 411,2 грн. та такими що підлягають задоволенню в цій частині.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із порушенням умов договору, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат.

Тому, вимоги позивача, після перерахунку судом, про стягнення 3 % річних за період з 20.11.10р. по 20.09.13р. за рахунками: жовтень, листопад, грудень 2010р. є обґрунтованими в сумі 1 371,51 грн. та інфляційних втрат за цей період є обґрунтованими в сумі 808,72 грн. та такими що підлягають задоволенню в цій частині.

Заперечення Відповідача є необґрунтовані, оскільки рахунки на оплату отримував його представник, який працював в той час на підприємстві ( а.с.51), що відповідало правилам звичаїв ділового обороту, що склались між сторонами за цими правовідносинами.

Щодо нарахувань за грудень Позивач пояснив, що рахунок був виписаний 14.12.10р., але нарахування за січень 2011р. починаються з кінцевих показників лічильника, вказаних в акті за грудень 2010р., а нарахування за грудень 2010р. починаються з кінцевих показників лічильника, вказаних в акті за листопад.

В забезпеченні позову суд відмовляє з наступного.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (постанова пленуму ВГСУ України від 26.12.11р. за № 16).

Обгрунтованих причин Позивачем не наведено, доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову Позивачем не додано. За викладених обставин, клопотання Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" задоволенню не підлягає.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 193,275 Господарського Кодексу України, 525,526,530,625 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" (49063, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 157-а, код 31762007) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу ( 25002, м. Кіровограда, пр. Училищний,8, код 08541051) суму основного боргу в розмірі 16 411,2 грн., 1 371,51 грн.-3% річних, 808,72 грн.- інфляційних втрат.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Івала" (49063, м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 157-а, код 31762007 ) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м.Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 1720,50 грн.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 23.12.13 р.

Суддя М.О.Ніколенко