Рішення

від 19.12.2013 по справі 906/1452/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" грудня 2013 р. Справа № 906/1452/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Маклюк Р.А. - довір. №214/13-Н від 28.02.2013;

від відповідача-1: ОСОБА_2 - довір. №б/н від 12.11.2013;

від відповідача-2: ОСОБА_2 - довір. №01 від 21.10.2013;

від третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м.Київ)

до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (м.Житомир)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (м.Житомир)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6 (м.Житомир)

про стягнення 845163,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, за клопотанням сторін строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення солідарно з ФОП ОСОБА_4 та ТОВ "Мега Моторс Груп" заборгованості за кредитним договором №012/110/039 від 29.01.2008 у сумі 845163,52грн., що розрахована станом на 01.06.2013.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.11.2013 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_6, як другого поручителя за зобов'язаннями Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 за спірним кредитним договором.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, повідомив, що заборгованість згідно кредитного договору №012/110/039 від 29.01.2008 не змінилась і станом на дату розгляду справи складає 845163,52грн.

Представник відповідачів згідно відзивів на позовну заяву (а.с.247, 253) факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів не заперечив; зокрема повідомив, що під час проведення звірки розрахунків з Департаментом оперативної роботи з проблемною заборгованістю банку була досягнута домовленість про остаточну суму, яка підлягає сплаті по усіх, укладених ОСОБА_4 з позивачем кредитних договорах, про що 13.12.2013 прийнято позитивне рішення кредитним комітетом банку. Відтак, сторони домовилися, що погоджена сума буде сплачена ОСОБА_4 позивачу шляхом перекредитування в іншій банківській установі.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, свого представника не направила, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

29.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") (позивач/банк/кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (відповідач-1/позичальник) в рамках генерального кредитного договору №012/110/037 від 29.01.2008 було укладено кредитний договір №012/110/039 (далі - договір, а.с.68-71), за умовами якого, з урахуванням додаткових угод та додатків до нього (а.с.219-246), кредитор на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (надалі - кредит) у сумі 893200,00грн. (ліміт кредитування), в порядку передбаченому кредитним договором, та повинен бути повернутий позичальником в строк по 28 січня 2018 року включно.

Так, беручи до уваги зміст правовідносин, які склалися між сторонами, та характер взятих ними зобов'язань, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору кредиту.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦКУ).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що кредит призначений на розвиток бізнесу: на закупівлю товарів для магазину, запасних частин для складу та гарантійного обслуговування автомобілів; на придбання обладнання, придбання меблів і оргтехніки; на придбання модельного ряду автомобілів для тест-драйва; на придбання інструментів; на придбання рекламної фірмової вивіски.

Згідно п.п.3.1,3.2,3.3 договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

На умовах цього договору для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок №20730246 (далі - позичковий рахунок).

Видача позичальнику кредиту здійснюється на підставі письмової заяви позичальника за умови укладення договорів забезпечення, передбачених п.2.1 цього договору, та за умови надання документів, що підтверджують виконання п.2.2 цього договору (договір страхування та документи про сплату страхового платежу).

З огляду на положення ст.ст.553-559 ЦК України та враховуючи умови п.3.3 договору від 29.01.2008, 31.03.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (відповідач-2/поручитель) було укладено договір поруки №012/110/039/2 (а.с.72-73).

В подальшому, Додатковими угодами №1,№2 та №3 до договору поруки №012/110/039/2 від 31.03.2009 (а.с.74-76) було внесено зміни до договору поруки та викладено предмет договору в наступній редакції: "1.2 сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржника - ОСОБА_4, які виникають з умов кредитного договору (Додаток №2 до ГКД №012/110/037 від 29.01.2008) №012/110/039 від 29 січня 2008 року та додатковою угодою №1 від 31 березня 2009 року, додатковою угодою №2 від 13 листопада 2009 року, додатковою угодою №3 від 24 червня 2010 року, додатковою угодою №4 від 25 березня 2011 року та додатковою угодою №5 від 25 серпня 2011 року (надалі - кредитний договір), а саме: повернути кредит в розмірі 893200,00грн. до 28 січня 2018 року, сплатити проценти за його користування в розмірі 15,5% річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розміри, строки та у випадках передбачених Кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі (надалі - боргове зобов'язання).

Згідно п.2.1 договору поруки сторони договору визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №012/110/039 від 29.01.2008 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 947607,34грн., що вбачається з виписок з рахунку відповідача №20730246 за період з 22.02.2008 по 29.08.2011 (а.с.33-38,40).

Згідно умов п.п.3.6,3.7 договору (в редакції зміненій Додатковою угодою 1 до кредитного договору), позичальник зобов'язався здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) щомісячно рівними частинами згідно Графіку погашення (Додаток №1 до договору).

В подальшому додатковою угодою №2 від 13 листопада 2009 року, додатковою угодою №3 від 24 червня 2010 року, додатковою угодою №4 від 25 березня 2011 року та додатковою угодою №5 від 25 серпня 2011 року було змінено графіки погашення кредиту та сплати відсотків, що є додатками до вищезгаданих додаткових угод.

Водночас, умовами кредитного договору сторони погодили порядок погашення заборгованості позичальника за кредитом, згідно яких в першу чергу погашається прострочена до сплати сума заборгованості за кредитом, якщо таке прострочення матиме місце. В другу чергу погашається сума прострочених процентів за користування кредитом. В третю чергу погашається сума заборгованості за кредитом, далі сплата процентів за кредитом, пені, штрафів за неналежне виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати вказаних грошових коштів в повному обсязі не виконав, сплативши на рахунок позивача лише 177036,39грн., чим порушив п.6.1 кредитного договору.

З п.7.3 договору від 29.01.2008 випливає, що у разі невиконання позичальником умов розділу 6 та/п.3.8 цього договору, кредитор має право скасувати ліміт та достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Разом з тим, у випадку невиконання боржником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов'язань в повному обсязі чи в частині (п.2.4 договору поруки).

У зв'язку з вказаним, позивачем 12.06.2013 було направлено на адресу позичальника та поручителя вимоги від 11.06.2013 №140-0-0-00/8/1056 та №140-0-0-00/8/1059 (а.с.77-81) про усунення порушення зобов'язання та погашення заборгованості за кредитним договором №012/110/039 від 29.01.2008 в 30-денний строк, однак вимога адресована позичальнику була залишена ним без відповіді та задоволення.

В свою чергу, ТОВ "Мега Моторс Груп" листом №104/13 від 27.06.2013 (а.с.167) повідомило банк, що адміністрації товариства відомо про проблеми, які виникли у позичальника з приводу повернення кредиту та його обслуговування. Зокрема, вказало, що позичальник вживає усіх можливих засобів для досягнення з банком домовленостей щодо зміни умов кредитних договорів.

Разом з тим, ТОВ "Мега Моторс Груп" пояснило, що в даний час в умовах різкого зниження обсягів продажу товариство не має достатніх обігових коштів для погашення заборгованостей за кредитними договорами, а експертна вартість переданого товариством в іпотеку нерухомого майна - Приміщення дилерського центру з продажу та обслуговування автомобілів ФОРД за адресою: м.Житомир, вул.Ватутіна, 168 а/1 (1100м2) складає на сьогодні лише 7000000,00грн при загальному боргу ОСОБА_4 у 15741967,00грн. Тому у випадку звернення банком стягнення на заставлене майно в судовому порядку усі зацікавлені сторони, у тому числі і банк, понесуть збитки.

З огляду на викладене, ТОВ "Мега Моторс Груп" запропонувало банку врахувати намагання ОСОБА_4 у договірному порядку провести реструктуризацію заборгованості, розглянути її пропозиції та вирішити питання позитивно.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем-1 та відповідачем-2 своїх договірних зобов'язань по сплаті кредиту, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 770570,95грн (947607,34грн - 177036,39грн), що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.8-10), виписками з рахунку відповідача №20730246 (а.с.33-38,40), платіжними дорученнями (а.с.182-216) та іншими матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за прострочення сплати кредитних коштів обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню на суму 770570,95грн.

Що стосується заявленої позивачем заборгованості по процентам за користування кредитом, що згідно розрахунку останнього (а.с.8-10) становлять 69559,69грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦКУ до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Так, ст.1048 ЦКУ встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти - 15,5% річних (далі - проценти). Банк має право на щорічний перегляд відсоткової ставки.

Відповідно до п.3.5 договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, на залишок фактичної заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). При розрахунку процентів день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем.

Також сторони встановили, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється щомісячно за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

За приписами абз.2 п.3.6 договору, позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів №20786256 в Житомирській дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 311528, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

З наявних в матеріалах справи документів, а саме виписок з банківського рахунку ФОП ОСОБА_4 (а.с.11-32,43-63) та розрахунку заборгованості (а.с.8-10), вбачається, що відповідач свої зобов'язання за кредитом договором від 29.01.2008 перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в повному обсязі не виконав.

Таким чином, станом на дату звернення до суду у відповідача утворилась заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 69559,69грн.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів-1,2 2274,68грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 2758,20грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.10.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту (у т.ч. строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 грн. 2274,68грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 2758,20грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Позичальник факт отримання від банку грошових коштів згідно кредитного договору не заперечив; доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню на суму 845163,52грн, з яких: 770570,95грн заборгованості по простроченому кредиту, 69559,69грн заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом, 2274,68грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 2758,20грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів-1,2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32,33,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Моторс Груп" (10029, Житомирська обл., м.Житомир, Богунський район, вул.Ватутіна, буд.168А/1, ідент. код 34147546)

на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, Печерський район, вул.Лєскова, буд.9, ідент. код 14305909):

- 845163,52грн. боргу згідно кредитного договору №012/110/039 від 29.01.2008;

- 16903,27грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.12.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - третій особі - рек. з пов. за двома адресами: АДРЕСА_1 - рек. з пов.

10014, м. Житомир, вул. Бориса Тена, 73-а. кв. 2 - рек. з пов.