Рішення

від 24.12.2013 по справі 914/4127/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 р. Справа № 914/4127/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім «Сонячна долина плюс», м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Вікторія-Клас»,с. Солонка

про: стягнення 21 988,68 грн.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Калашник О.В. - директор

Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім «Сонячна долина плюс», м. Одеса до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Вікторія-Клас», с. Солонка про стягнення 21 988,68 грн.

Ухвалою суду від 06.11.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.11.2013 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався.

09.12.2013 р. від позивача в канцелярію суду поступило Клопотання № 562 від 06.12.2013 р., відповідно до якого позивач просить суд розглядати справу без участі представника ТзОВ «Одеський Торговий Дім «Сонячна долина плюс» за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 10.12.2013 р. представник відповідача вказав, що на погашення заборгованості перед позивачем ТзОВ Торговий дім «Вікторія-Клас» сплачено 2 500,00 грн. , на підтвердження чого надав суду Платіжне доручення № 598 від 21.11.2013 р.

В судове засідання 24.12.2013 р. позивач явку представника не забезпечив.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.12.2013 р. подав Відзив на позовну заяву № 24/1213 від 24.12.2013 р., в якому зазначається, що заборгованість перед позивачем частково сплачена і становить 15 869,00 грн. На підтвердження сплати боргу відповідачем надано суду Платіжні доручення № 651 від 20.12.2013 р. на суму 1 000,00 грн. та № 656 від 24.12.2013 р. на суму 1 000,00 грн.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

30.04.2013 р. між сторонами у справі було укладено Генеральний договір дистриб'юції № 100105-13, умови якого передбачали, що позивач надає відповідачу права офіційного дистриб'ютора із продажу винятково на території Львівської області товарів позивача, а також інших товарів.

Згідно п. 3.2.5. на позивача покладався обов'язок забезпечити доставку продукції на будь-який склад, розташований на території за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 4б та вказаний відповідачем.

Відповідач у свою чергу зобов'язався вчасно та у повному обсязі оплачувати позивачу вартість поставленої продукції (п. 3.1.9. Договору).

У п. 4.2. Договору сторони погодили, що датою поставки вважається дата доставки продукції за адресою, яка вказана відповідачем (п. 3.2.5. Договору). При поставці продукції на умовах самовивозу - дата одержання продукції на складі позивача. Дата поставки визначається у відмітці у відповідному транспортному документі.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання договірних зобов'язань позивач в період з 03.07.2013р. по 31.07.2013р. передав, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 20 369,00 грн. Факт поставки продукції відповідачу підтверджується підписаними сторонами Товарно-транспортними накладними № СД045892 від 03.07.2013р. на суму 5 487,00 грн. (Довіреність серії ЯОУ № 891370 від 03.07.2013 р.); № СД053856 від 31.07.2013 р. на суму 2 592,00 грн., № СД053857 від 31.07.2013 р. на суму 2 457,00 грн., № СД053858 від 31.07.2013р. на суму 2 184,00 грн. та № СД053859 від 31.07.2013 р. на суму 7 649,00 грн. (Довіреність серії ЯОУ № 8913710 від 31.07.2013 р.).

Умови та термін оплати продукції сторони погодили у п. 4.5. Договору, яким передбачено, що оплата за першу поставку продукції здійснюється на умовах 100% передоплати; оплата наступних партій поставленої продукції здійснюється на умовах відстрочення платежу на 21 календарний день з моменту поставки продукції.

Проте, як встановив суд, в обумовлені Договором строки відповідач зобов'язань щодо оплати продукції не виконав. Згідно підписаного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2013 р. заборгованість ТзОВ Торговий дім «Вікторія-Клас» перед ТзОВ «Одеський Торговий Дім «Сонячна долина плюс» становила 20 369,00 грн.

11.10.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача Претензію № 477 від 11.10.2013 р., відповідно до якої просив до 17.10.2013 р. сплатити заборгованість за поставлену продукцію в сумі 20 369,00 грн.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Під час розгляду справи у господарському суді основний борг перед позивачем відповідачем частково було сплачено - на суму 4 500, 00 грн. Таким чином, залишок заборгованості становить 15 869,00 грн.

За порушення відповідачем строків оплати продукції позивачем на підставі п. 9.3. Договору нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позовних вимог становить 563,47 грн.

Також, із посиланням на п. 9.3.1. Договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 928,36 грн.

Окрім того, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 127,85 грн. 3% річних від простроченої суми.

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Генерального договору дистриб'юції № 100105-13 від 30.04.2013 р., на виконання умов якого позивачем за період з 03.07.2013р. по 31.07.2013р. було передано відповідачу продукцію на загальну суму 20 369,00 грн.

Про отримання товару відповідачем свідчать відтиск печатки та підпис повноважного представника ТзОВ Торговий дім «Вікторія-Клас» на Товарно-транспортних накладних № СД045892 від 03.07.2013р. (Довіреність серії ЯОУ № 891370 від 03.07.2013 р.); № СД053856 від 31.07.2013 р., № СД053857 від 31.07.2013 р., № СД053858 від 31.07.2013р. та № СД053859 від 31.07.2013 р. (Довіреність серії ЯОУ № 8913710 від 31.07.2013 р.).

За умовами п. 3.1.9. Договору відповідач зобов'язався вчасно та у повному обсязі оплачувати позивачу вартість поставленої продукції.

У п. 4.5. Договору, сторони погодили, що оплата за першу поставку продукції здійснюється на умовах 100% передоплати; оплата наступних партій поставленої продукції здійснюється на умовах відстрочення платежу на 21 календарний день з моменту поставки продукції.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні суд встановив, що ані в строки визначені п. 4.5. Договору, ані у семиденний строк від дня пред'явлення Претензії № 477 від 11.10.2013 р. відповідач обов'язку щодо оплати отриманої від позивача продукції не виконав. Часткову оплату продукції - на суму 4 500,00 грн. відповідач здійснив лише після звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що в частині стягнення 4 500,00 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В частині стягнення 15 869,00 грн. основного боргу позовні вимоги належить задоволити як обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 9.3. Договору сторони передбачили, що при порушенні строків, установлених п. 4.5. Договору, відповідач зобов'язується виплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п. 9.3.1. при порушенні строків, установлених пунктом 4.5. Договору більше ніж на 10 (десять) календарних днів, відповідач зобов'язується сплатити на користь позивача крім пені 25 % річних від простроченої суми відповідно до ст. 692 ЦК України.

Як вбачається із змісту позовної заяви, за порушення строків оплати продукції позивач просить суд стягнути з відповідача 563,47 грн. пені, 928,36 грн. штрафу та 127,85 грн. 3 % річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок позовних вимог суд встановив, що позивачем невірно визначено суму пені. Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 558,30 грн. В частині стягнення 5,17 грн. пені суд відмовляє.

Позовні вимоги в частині стягнення 127,85 грн. 3 % річних підлягають до задоволення повністю.

Щодо вимог позивача про стягнення 928,36 грн. штрафу, то суд вважає, що в задоволенні даної вимоги слід відмовити з наступних підстав:

Згідно визначення ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Із врахуванням положень ст. ст. 546, 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

При дослідженні умов Генерального договору дистриб'юції № 100105-13 від 30.04.2013 р. суд встановив, що такого забезпечення виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем як штраф умови даного Договору не передбачають.

У змісті позовної заяви позивач вказує п. 9.3.1. Договору, яким передбачено відповідальність відповідача у вигляді сплати 25 % річних від простроченої суми відповідно до ст. 692 ЦК України. Однак, визначений у даному пункті Договору вид відповідальності за своєю правовою природою не є неустойкою (штрафом).

У ст. 692 ЦК України передбачено право продавця у випадку прострочення оплати товару вимагати сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, а не право продавця на неустойку.

Вимога про стягнення 25 % річних у прохальній частині позовної заяви не ставиться, розрахунок 25 % річних в матеріалах справи відсутній.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення 928,36 грн. штрафу не обґрунтованими.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст., 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Вікторія-Клас» (81131, Львівська область, Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Стуса, 6. Ідентифікаційний код 33462003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський Торговий Дім «Сонячна долина плюс» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16. Ідентифікаційний код 37874219) 15 869,00 грн. основного боргу, 558,30 грн. пені, 127,85 грн. 3 % річних, всього - 16 555,15 грн. ; 1 647,46 грн. судового збору

3. В частині стягнення 4 500,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 5,17 грн. пені та 928,36 грн. штрафу в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.12.2013 р.

Суддя Ділай У.І.