Рішення

від 23.12.2013 по справі 918/1733/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" грудня 2013 р. Справа № 918/1733/13

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід"

до відповідача Державного підприємства "Мирогощанський державний іподром"

про стягнення в сумі 111 666 грн. 79 коп.

В засіданні приймали участь представники:

позивача : Хоменко О.О. дов. від 18.11.13 р.

відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Мирогощанський державний іподром" 88 177 грн. 86 коп. боргу за поставлений товар згідно договору поставки від 05 червня 2013 року № ТЕ-РІ-6705062013/33Р, 4 510 грн. 00 коп. пені, 13 048 грн. 93 коп. 39 % річних 5 930 грн. 00 коп. штрафу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, через канцелярію суду подав заяву від 09 грудня 2013 року у якій зазначає, що за наказом Міністерства аграрної політики України № 33 від 01.02.2011 року відповідач знаходиться в стані припинення. Відповідно до ч.3 ст.105 ЦК України орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

З Витягу з ЄДРПОУ вбачається, що органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи призначено комісію з припинення юридичної особи.

Згідно із ч.5 ст.105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Посилається, що Позивачем не долучено до позовної заяви доказів заявлення своїх вимог у строк, передбачений вищеназваною нормою.

Відповідач зазначає, що право на задоволення вимог кредиторів встановлено у ч.3 ст. 112 ЦК України. За правилами вказаної норми, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Законодавством передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи, кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися оскаржити в судовому порядку відмову ліквідаційної комісії у задоволенні своїх кредиторських вимог.

Позивач не звертався із своїми кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії у строк, передбачений ч.5 ст.105 ЦК України, а відтак, на думку відповідача, позивачем неправильно обрано спосіб захисту свого порушеного права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Додатково 23.12.13 р. відповідач подав клопотання у якому ставить до відома, що відповідно до П.5.1 наказу голові комісії з реорганізації Капустінському О.М. наказано забезпечити розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення ДП «Мирогощанський державний іподром».

Посилається, що у ДП «Мирогощанський державний іподром» відсутні відомості щодо виконання головою комісії Капустінським О.М. вимог п.5.1 вищевказаного наказу.

Пояснює, що в силу приписів ч.З ст. 3 05 ЦК України, у ДП «Мирогощанський державний іподром» відсутнє право на звернення до Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції із запитом щодо наявності або відсутності повідомлення в друкованих засобах масової інформації, що унеможливлює виконання ухвали господарського суду Рівненської області від 09.12.2013 року в повному обсязі.

Просить витребувати з Реєстраційної служби Дубенського міськрайонного управління юстиції відомості, які б підтверджували або не підтверджували забезпечення розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення ДП «Мирогощанський державний іподром».

Пояснення та клопотання, які надійшли від іподрому підписані О.Тищуком від імені заступника та в/о директора без додавання документу, що підтверджує його повноваження.

Вимоги ухвали суду від 09.12.13 р. надати докази створення ліквідаційної комісії, докази на підтвердження того, що позивач не звертався із кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії у строк, передбачений ч.5 ст. 105 ЦК України, письмові пояснення стосовно того коли і у якому спеціалізованому друкованому засобі масової інформації надруковано повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи - Державного підприємства "Мирогощанський державний іподром", копію повідомлення надати суду - відповідач проігнорував.

Заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

05.06.2013р. між ТОВ «СЕРВІС-АГРОЗАХІД» та ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ» укладено договір поставки на умовах розстрочення платежу №ТЕ-РІ-67-05062013/ЗЗР, у відповідності до якого ТОВ «СЕРВІС-АГРОЗАХІД», Постачальник, поставило ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ», продукцію для сільгоспвиробництва (надалі - товар) на суму 118 600,08 грн. ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ», як Покупець, зобов'язувалось прийняти вказаний товар та розрахуватись за нього у формі, на умовах та в строки передбачені договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього.

ТОВ «СЕРВІС-АГРОЗАХІД», Постачальник, свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставивши ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ» товар на загальну суму 118 600,08 грн., що підтверджується видатковими накладними № 126 від 11 червня 2013 р. на суму 53 875 грн. 62 коп., № 144 від 14 червня 2013 року на суму 24 244 грн. 20 коп., № 151 від 18 червня 2013 року на суму 3 690 грн. 00 коп., № 166 від 28 червня 2013 року на суму 36 790 грн. 26 коп. Всього на суму 118 600 грн. 08 коп.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар: після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно умов Договору ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ», як Покупець, зобов'язувалось прийняти вказаний товар та розрахуватись за нього у формі, на умовах та в строки передбачені договором та додатковими угодами (специфікаціями) до нього ; Так відповідно до умов додаткової угоди (специфікації) № 1 від 05.06.2013 р. по якій було поставлено товар на загальну суму 53 875,62 грн. (видаткова накладна № 126 від 11.06.2013 р.) ' встановлено наступний порядок оплати:

- 20% передоплати до 05.06.2013 р.;

- 80% вартості товару до 06.06.2013 р.

Частина товару відпускалася на підставі видаткових накладних (№ 144 від 14.06.2013 р.; № 151 від 18.06.2013 р.; № 166 від 28.06.2013 р.) і щодо нього в Договорі не встановлено строк оплати. В такому разі строк оплати визначається на підставі ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України та є таким:

- 24 244,20 грн. до 14.06.2013р. по накладній № 144 від 14.06.2013 р.;

- 3690,00 грн. до 18.06.2013р. по накладній № 151 від 18.06.2013 р.;

- 36790,26 грн. до 28.06.20013р. по накладній № 166 від 28.06.2013 р.

Однак, всупереч взятих на себе зобов'язань Відповідач не повністю оплатив поставлений йому товар по договору № ТЕ-РІ-67-05062013/ЗЗР від « 05» червня 2013 року. Таким чином, сума основного боргу становить 88 177,86 грн.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що зобов'язання, які виникли між сторонами, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Частиною 1 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що підприємства та організації, що порушили майнові права та законні інтереси інших підприємств та організацій зобов'язані поновити їх не чекаючи претензії.

Згідно Ст. 655 ЦК України, покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.4.4.1 Ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договори купівлі-продажу. Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. У випадку прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно п.4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

За ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.5.1. договору встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5 % (п'яти відсотків) та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Крім того, п. 8.5.2. договору передбачено, що за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України, Покупець сплачує на користь Постачальника 39% річних від суми боргу.

У зв'язку з тим, що Відповідач не повністю розрахувався за товар згідно умов договору поставки, Позивачем нараховані штрафні санкції на суму основного боргу, згідно розрахунку сум позовних вимог (додається), на всю суму заборгованості та весь строк прострочення, які складають - 23 488,93 грн., з яких:

- пеня - 4 510,00 грн.,

- 39% річних -13 048,93 грн.,

- 5% штрафу - 5 930,00 грн.

У заяві, яка надійшла до суду, і підписана О.Тищуком посилаючись на наказ Міністерства аграрної політики України від « 01» лютого 2011 року N 33 зазначено, що відповідач знаходиться в стані припинення та спираючись на статті 105 та 112 ЦК України і наполягає на відмові у задоволені позову.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у наказі Міністерства аграрної політики України від « 01» лютого 2011 року N 33 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства» зазначено, що Міністерство аграрної політики України наказує реорганізувати державні підприємства зазначені в наказі, серед яких є і відповідач, шляхом приєднання до державного підприємства «Конярство України» та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи. Також в пункті 5.1. вищезгаданого наказу зазначено, що голова комісії Капустінський О. М. зобов'язаний забезпечити розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення пре припинення вказаних юридичних осіб. У Бюлетені державної реєстрації № 173(8) 2011 рік на сторінці 121 знаходиться об'ява про приєднання відповідача та встановлено строк на заявлення кредиторських вимог до « 23» травня 2011 року.

Договір укладений між позивачем та відповідачем датується « 05» червня 2013 року. Таким чином, вимоги по договору не можуть пред'являтись до комісії у зазначений в оголошенні строк. Так як відповідач уклав договір з позивачем після строку для пред'явлення кредиторських вимог до комісії з припинення, це свідчить про продовження ведення господарської діяльності.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1, 2,12, 54-57, 83 ГПК України, ст.ст. 526, 536, 549,611, 615, 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 265 ГК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задоволити позов.

2. Стягнути з Державного підприємства "Мирогощанський державний іподром" (35623 Рівненська область, Дубенський район, с.Мирогоща Перша, вул.Шевченка, буд.1, код ЄДРПОУ 31781475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Агрозахід" (47722, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Великі Гаї, вул.Підлісна, 27, код ЄДРПОУ 38038313)

суму основного боргу - 88 177,86 грн.;

пеню - 4 510,00 грн.,

39% річних - 13 048,93 грн.,

5% штрафу - 5 930,00 грн.

2233,34 грн. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 грудня 2013 року.

Суддя Войтюк В.Р.