Рішення

від 23.12.2013 по справі 922/4874/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р.Справа № 922/4874/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнський деревообробний комбінат", с. Привокзальне про стягнення заборгованості в розмірі 73834,58 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна", м.Львів (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнський деревообробний комбінат", с. Привокзальне про стягнення заборгованості в розмірі 73834,58 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором поставки №01-12/11SV від 01.12.2011 року, в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 52600,76 грн., пеню в розмірі 3945,06 грн., 1508,53 грн. - 3% річних, штраф в розмірі 15780,23 грн. та сплачений судовий збір.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.11.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11.12.2013 року о 11:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.12.2013 року розгляд справи було відкладено на 23.12.2013 року о 12:15 годині.

До господарського суду Харківської області 23.12.2013 року від представника позивача надійшло клопотання (вх. 48100) про розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності його представника, вважає, що воно не суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам сторін, тому підлягає задоволенню.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №6102212338264.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна", м.Львів (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнський деревообробний комбінат", с. Привокзальне (покупець) 01.12.2011 року укладено договір поставки №01-12/11SV (Договір).

Відповідно до п.1.2. та п.1.3. Договору, на умовах цього Договору Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, визначений у рахунку-фактурі, що є невід'ємною частиною договору. Найменування, одиниці виміру, ціна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються рахунками-фактурами та видатковими накладними, які є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов договору поставки №01-12/11SV від 01.12.2011 року позивачем поставлено відповідачу товар на суму 72 600,00 грн., про що свідчить копія видаткової накладної № 1215438 від 20.11.12р. на суму 72 600,00 грн., а відповідачем прийнято за Довіреністю № 73 від 19.11,2012 року, що підтверджується матеріалами справи (арк.с. 21-23).

Відповідно до п. 2.3. Договору, поставка товару Постачальником Покупцеві здійснюється протягом чотирнадцяти календарних днів та після здійснення Покупцем розрахунку вказаному у п. 4.3. та у п. 4.3.1. даного Договору.

Відповідно до п.4.1. - 4.3. Договору, Загальна ціна Договору розраховується на підставі сум, вказаних у відповідних видаткових накладних, з урахуванням особливостей, встановлених цим Договором. Ціна товару у рахунках - фактурі та видаткових накладних визначається у гривнях. Оплата за замовлений товар Покупцем, здійснюються шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок, який вказаний у даному Договорі, Постачальника в порядку, вказаному у п. 4,3.1. та у п.4.3.2. даного Договору. Покупець оплачує 30% (тридцять відсотків) від вартості товару, що вказана у рахунку- фактурі, замовленої окремої партії товару до поставки товару; решта суми 70% (сімдесят відсотків) від вартості товару, що вказана у рахунку-фактурі та видатковій накладній, замовленої окремої партії товару, сплачується не пізніше семи календарних днів після відвантаження товару зі складу Постачальника та підписання видаткових накладних.

Додатковою угодою №1 від 11.05.2012року до Договору поставки № 01-12/11S\/ від 01.12.2011 року, сторонами були внесені зміни, а саме п.4.3.1. викладено у такій редакції: Покупець оплачує 100% (сто відсотків) від вартості товару, що вказана у рахунку-фактурі та видатковій накладній, замовленої окремої партії товару, не пізніше чотирнадцяти календарних днів після відвантаження товару зі складу Постачальника та підписання видаткових накладних.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі ст. 712 ЦК України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що вартість товару, отриманого відповідачем товар за видатковою накладною № 1215438 від 20.11.12р. на суму 72 600,00 грн., в порушення умов договору, сплачено лише частково на суму 20 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка від 19.11.2013 року (арк.с. 24), а отже, не сплаченою залишилась сума в розмірі 52 600,76 грн., доказів оплати отриманого від позивача товару відповідачем до суду також не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі - в сумі 52 600,76 грн.

Окрім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3945,06 грн. пені та 1508,53 грн. трьох процентів річних, штрафу в розмірі 15 780,23 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього трьох процентів річних, за період з 05.12.2012р. по 18.11.2013р., в сумі 1508,53 грн. (розрахунок, а.с. 11), заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку прострочення строку для оплати будь-якого платежу, передбаченого цим Договором, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення такого платежу. Якщо строк прострочення будь-якого платежу, передбаченого цим Договором, перевищує 1 (один) календарний місяць, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 30% (тридцяти відсотків) від суми простроченого платежу, позивачем нараховано пеню за період з 05.12.2012 року по 05.06.2013р. у розмірі облікової ставки НБУ на загальну суму 3945,06 грн. та штраф в розмірі 15780,23 грн.

Норма ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

За приписами статей 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, положеннями ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлено обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачено лише обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Беручи до уваги, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій, передбачених п.5.3. договору, суд, перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій за розрахунком позивача, визнав позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3945,06 грн. та штрафу в розмірі 15780,23 грн. обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи, які складаються з 1720,50 грн. судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнський деревообробний комбінат", с. Привокзальне (63013, Харківська обл., Валківський район, селище Привокзальне, вул. Привокзальна, 13-Р, код ЄДРПОУ 37447222) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей Ей Еф Україна" (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 147, код ЄДРПОУ 34760531, р/р 26007000111854 в АТ "Ерсте Банк", м. Львів, МФО 380009) суму основного боргу в розмірі 52600,76 грн., пеню в розмірі 3945,06 грн., 1508,53 грн. - 3% річних, штраф в розмірі 15780,23 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.12.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

922/4874/13