Рішення

від 23.12.2013 по справі 913/3327/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 грудня 2013 року Справа № 913/3327/13

Провадження №17/913/3327/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія", м. Антрацит Луганської області

до Краснолуцької міської ради, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 638154 грн. 00 коп.

Суддя: Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Камишацький О.Ю., довіреність № 8 від 10.02.2013; Колотович Д.О., адвокат, посвідчення № 1896 від 20.03.2012;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 670204,13 грн. за договором про постачання вугілля №17/10 від 17.10.2005, договором відступлення права вимоги (цесії) № 19/11 від 19.11.2010 та договором переведення боргу від 15.03.2012.

Представником позивача 23.12.2013 в судовому засіданні надано заяву, про зменшення позовних вимог від 23.12.2013, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 638154,00 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача 23.12.2013 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що проти позовних вимог не заперечує.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що були присутні у судовому засіданні, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс», як Постачальником, та Міським комунальним підприємством «Міськтепло-комуненерго», як Покупцем, був укладений договір поставки №17/10 від 17.10.2005, згідно з яким Постачальник зобов'язується на умовах Договору поставити у власність Покупця вугілля марки АС (п. 1.1).

Як зазначено у п. 1.2 Договору Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах Договору. Кількість продукції, що постачається 3000 тон, згідно п. 3.2 Договору.

Ціна на вугілля - договірна і встановлюється відповідно до базового рівня цін на вугільну продукцію і на момент укладення договору складає: Марка АС -277, 00 грн. за 1 тону, в т.ч. ПДВ - 46,16 грн. (п. 5.1).

Загальна сума по Договору в тому числі з ПДВ 20 % складає приблизно 831000,00 грн., без врахування скидок та надбавок (п. 5.3).

Згідно п. 5.4 Договору розрахунки здійснюються Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно виставленого рахунку.

19.11.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промсервіс», як Цедентом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія " (Позивач у справі), як Цесіонарієм, та Міським комунальним підприємством «Міськтепло-комуненерго», як боржником, був укладений договір про відступлення права вимоги № 19/11(далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого, Цедент відступає

Цесіонарію право вимоги за Договором № 17/10 від 17.10.2005, укладеним між Цедентом та Міським комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго» у сумі 670204,13 грн., а Цесіонарій зобов'язується сплатити встановлену Договором суму еквівалентну сумі боргу.

Під терміном «борг» в Договорі мається на увазі кредиторська заборгованість Боржника перед Цедентом у сумі 670204,13 грн. (п. 1.3).

В пункті 2.1 Договору зазначено, що боржник зобов'язується сплатити борг Цесіонарію, а Цесіонарій зобов'язується сплатити Цеденту за відступлення права вимоги з Боржника боргу, суму в розмірі 670204,13 грн.

15.03.2012 між Міським комунальним підприємством «Міськтеплокомуненерго», як первісним боржником, Краснолуцькою міською радою (відповідач у справі), як Новим боржником, та ТОВ "Імперія " (позивач у справі), як Кредитором, був укладений договір про переведення боргу.

Цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору № 17/10 від 17.10.2005 та Договору №19/11 від 19.11.2010, укладеного між Первісним боржником та Кредитором (надалі іменується «Основні договори») (п.1).

Згідно п. 2 Договору, Первісний боржник переводить на Нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 670204,13 грн., що винило на підставі Основних договорів, та підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків між Кредитором та Первісним боржником, який є невід'ємною складовою частиною Договору. Новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму Кредитору на умовах визначених в Додатковій угоді до цього Договору, яка укладається між Новим боржником та Кредитором.

Кредитор не заперечує проти заміни Первісного боржника Новим боржником в Основних договорах і, підписуючи зі своєї сторони цей Договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 3).

Новий боржник цим підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (копії документів), пов'язана із Основними Договорами, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основними Договорами між Первісним боржником та Кредитором.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 06.03.2013 № 6/3 про сплату боргу, переданого за Договором про переведення боргу.

Відповідач надав відповідь на претензію від 13.03.2013 № 1/1703, згідно якої визнав суму боргу в повному обсязі, однак, зазначив, що не може виконати зобов'язання по оплаті у зв'язку з відсутністю відповідних коштів у місцевому бюджеті.

У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача боргу в сумі 638154,00 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав в повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено у статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

У статті 514 ЦК України вказано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст.516 ЦК).

Судом встановлено, що відповідно до Договору поставки №17/10 від 17.10.2005 первісним кредитором було поставлено первісному боржнику вугільну продукцію на загальну суму 638154,00 грн., що підтверджується накладними №11 від 30.10.2005, № 20 від 30.11.2005, № 36 від 31.12.2005, засвідчені копії яких надані позивачем до матеріалів справи (а.с.22-24).

Згідно п. 5.4 Договору розрахунки здійснюються Покупцем в національній валюті України шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно виставленого рахунку.

Отже, строк виконання зобов'язання в Договорі не встановлений.

Враховуючи приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату вказаного боргу 06.03.2013, відповідач борг визнав, однак оплату не здійснив. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем склала 638154,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем, тому підлягає стягненню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 638154,00 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

В частині зменшення позовних вимог судовий збір повертається позивачу на підставі ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Краснолуцької міської ради , вул. Комуністична, 33, м. Красний Луч Луганської області, ідентифікаційний код 04051945, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Імперія " , вул. Молодогвардійська, 6/33, м. Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 32575432, заборгованість у сумі 638154,00 грн., витрати по оплаті судового збору у сумі 12763,95 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 27.12.2013.

Суддя О.С. Фонова