cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
24 грудня 2013 року Справа №913/2981/13
Провадження №32/913/2981/13
до відповідача: Рубіжанського ліцею Рубіжанської міської ради Луганської області, м.Рубіжне, код ЄДРПОУ 24052177
про стягнення 84523,94 грн.
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Антонова І.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Тоцький О.І. - юрисконс., Ткаченко Є.В. - по дов.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Рубіжанського ліцею Рубіжанської міської ради Луганської області, м.Рубіжне про стягнення 84523,94 грн., у тому числі: боргу за спожиту теплову енергію - 72034,98 грн., пені - 10407,47 грн., 3% річних - 2081,49 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №76 від 27.09.2012р. щодо проведення оплати поставленої в жовтні-грудні 2012 року теплової енергії у визначений договором строк, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних.
Відповідач у листі без номеру та без дати, який надійшов до господарського суду 10.12.2013р., підтвердив наявність заборгованості в розмірі 72034,98 грн. та зазначив, що Рубіжанський ліцей Рубіжанської міської ради Луганської області неодноразово звертався до головного розпорядника - управління освіти Рубіжанської міської ради Луганської області з проханням виділити додаткові бюджетні асигнування для погашення заборгованості перед позивачем. Проте, усі листи та звернення щодо виділення асигнувань залишились без уваги.
У судові засідання 11.12.2013р., 24.12.2013р. представник Рубіжанського ліцею Рубіжанської міської ради Луганської області не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №9101613105828, №9101613307358.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач, у тому числі, у судове засідання 24.12.2013р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України (враховуючи, що правовідносини за договором №76 від 27.09.2012р. існують на теперішній час) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Як свідчать матеріали справи, 27.09.2012р. між Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (учасник) та Рубіжанським ліцеєм Рубіжанської міської ради Луганської області (замовник) було підписано договір №76 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.
За приписами п.1 вказаної угоди встановлено, що учасник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами), а замовник - прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги).
Пунктом 1.2 договору №76 від 27.09.2012р. визначено наступне найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги): послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (Код 40.30.1 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97). Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт) складає 326 Гкал.
За змістом п.1 додатку №1 «Умови і порядок постачання теплової енергії, обліку, розрахунків та інші умови договору» до договору №76 від 27.09.2012р. (який є невід'ємною частиною вказаної угоди в силу приписів п.12.1) учасник (енергопостачальна організація) бере на себе зобов'язання постачати замовнику (споживачу) теплову енергію для забезпечення опалення будівель/приміщень споживача, а споживач бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити поставлену теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно із п.3.1 підписаного сторонами правочину ціна договору становить: 312154,78 грн., у тому числі, 52025,67 грн. - ПДВ 20%.
Як зазначено у п.4 додатку №1 договору №76 від 27.09.2012р. вартість теплової енергії на момент укладання договору складає 957,53 грн. за одну гігакалорію.
Постачання теплової енергії здійснюється при наявності технічної можливості через приєднану мережу для опалення будівель/приміщень споживача: м.Рубіжне, вул.Будівельників, 32 (п.3 додатку №1 до договору №76 від 27.09.2012р.).
Відповідно до п.10.1 договору №76 від 27.09.2012р. договір набуває чинності з 27.09.2012р. та діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків до повного виконання обов'язків.
Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії, штрафних санкцій (п.50 додатку №1 до підписаної сторонами угоди).
За таких обставин, внаслідок підписання договору №76 від 27.09.2012р. та додатку №1 до нього, сторони узгодили усі істотні умови правочину та набули взаємні права та обов'язки, які визначені вказаною угодою з урахуванням додатку.
За змістом п.5.1 договору №76 від 27.09.2012р. строк (термін) поставки (передачі) товарів (виконання робіт або надання послуг) здійснюється протягом серпня-грудня 2012 року (опалювального періоду).
За приписами п.23 додатку №1 договору №76 від 27.09.2012р. споживач зобов'язується щомісяця, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим надати енергопостачальній організації підписаний керівником споживача та скріплений печаткою акт про обсяг спожитої теплової енергії в розрахунковому місяці.
Як свідчать матеріали справи, 31.10.2012р., 30.11.2012р., 31.12.2012р. відповідачем було оформлено акти про обсяг спожитої теплової енергії в жовтні 2012 року в кількості - 31,84 Гкл, в листопаді 2012 року в кількості - 91,93 Гкл, в грудні 2012 року в кількості - 140,43 Гкл.
Вказані акти підписані керівником Рубіжанського ліцею Рубіжанської міської ради Луганської області Новосьоловою Р.В. та скріплені печаткою підприємства, внаслідок чого приймаються судом в якості належного та допустимого доказу споживання відповідачем протягом жовтня-грудня 2012 року теплової енергії, яка поставлена позивачем, в загальній кількості 264,2 Гкл на суму 252979,43 грн. (264,2 Гкл х 957,53 грн. за одну гігакалорію = 252979,43 грн.).
За приписами п.6.4.1 договору №76 від 27.09.2012р. учасник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари (надані послуги або виконані роботи).
Як свідчать матеріали справи, відповідач перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 180944,45 грн., що підтверджується банківськими виписками за 21.12.2012р., 27.12.2012р., 07.02.2013р.
Одночасно, як вказує позивач, борг за спожиту теплову енергію в сумі 72034,98 грн. на теперішній час Рубіжанським ліцеєм Рубіжанської міської ради Луганської області не погашений, внаслідок чого Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради було змушено звернутися до господарського суду з вимогами про стягнення визначеної вище заборгованості.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами п.п.6.1, 6.1.1 договору №76 від 27.09.2012р. замовник зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (надані послуги або виконані роботи).
Згідно із п.4.1 договору №76 від 27.09.2012р. розрахунки за товар (роботи або послуги) проводяться на підставі рахунку шляхом оплати замовником на банківський рахунок учасника не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
За приписами п.11.1 зазначеного договору інші умови цього договору визначаються сторонами в додатках до цього договору. Умови договору, визначені в додатках мають пріоритет в разі наявності суперечностей з текстом цього документу.
У відповідності до п.41 додатку №1 до вказаного договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що п.41 додатку №1 до договору №76 від 27.09.2012р. не ставить обов'язок споживача оплатити теплову енергію в залежність від отримання рахунку, а умови додатку №1 мають пріоритет над положеннями основного тексту договору, суд дійшов висновку, що відповідач мав здійснити розрахунок за теплову енергію наступним чином:
- не пізніше 12.11.2012р. (з урахуванням того, що 10.11.2012р. та 11.11.2012р. - вихідні дні) на суму 30487,76 грн. (31,84 Гкл х 957,53 грн.),
- не пізніше 10.12.2012р. на суму 88025,73 грн. (91,93 Гкл х 957,53 грн.),
- не пізніше 10.01.2013р. на суму 134465,94 грн. (140,43 Гкл х 957,53 грн.).
Крім того, згідно із п.24 додатку №1 до договору №76 від 27.09.2012р. споживач зобов'язався щороку до 10-го січня здійснювати звіряння розрахунків станом на 1 січня за спожиту теплову енергію. Підписання акту звіряння розрахунків (щорічного або за інші періоди) вважається сторонами фактичним визнанням всієї суми боргу.
Як свідчать матеріали справи, 01.10.2013р. позивачем та відповідачем підписано акт звірення обсягу спожитої теплової енергії та наявності зобов'язань щодо оплати за спожиту теплову енергію, за змістом якого Рубіжанський ліцей Рубіжанської міської ради Луганської області підтвердив наявність у підприємства заборгованості за договором №76 від 27.09.2012р. на суму 72034,98 грн.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №76 від 27.09.2012р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов'язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради до Рубіжанського ліцею Рубіжанської міської ради Луганської області про стягнення 72034,98 грн. боргу за спожиту теплову енергію є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
За приписами п.7.2 договору №76 від 27.09.2012р. у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 відсотка від належної до сплати суми за кожен день прострочення.
Згідно із п.44 додатку №1 до вказаного договору за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки та неустойку в повному розмірі. Пеня нараховується за весь період прострочення.
Четвертим абзацом п.45 додатку №1 до договору №76 від 27.09.2012р. встановлено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію шляхом сплати пені на користь енергопостачальної організації в розмірі 0,1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.
За таких обставин, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню на загальну суму 10407,47 грн.
За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до положень, які містяться у листі №01-06/1624/2011 від 21.11.2011р. Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» якщо укладеним сторонами договором передбачено більш тривалий ніж визначений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України строк, у межах якого перераховуються штрафні санкції, то застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.
Виходячи зі змісту п.п.44, 45 додатку №1 до договору №76 від 27.09.2012р. сторонами було узгоджено нарахування пені за весь час (період) прострочення.
За таких обставин, приймаючи до уваги зміст вказаного договору, суд дійшов висновку, що позивач мав право нарахувати пеню за період, який є більш тривалим ніж визначено ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
За розрахунком суду сума пені за простроченими зобов'язаннями відповідача є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 10407,47 грн.
Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п.44 додатку №1 до договору №76 від 27.09.2012р. споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити енергопостачальній організації суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
З огляду на положення зазначеної норми права, а також договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2081,49 грн.
За розрахунком суду сума 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних за вказаний період у розмірі 2081,49 грн.
Посилання відповідача на те, що несвоєчасне перерахування оплати за поставлену теплову енергію позивачу відбулось не з його вини, є неспроможним, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Частиною 1 ст.510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно із ч.1 ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У даному випадку, за умовами договору №76 від 27.09.2012р. боржником є саме відповідач і саме він зобов'язаний забезпечити своєчасне надходження коштів на рахунок позивача, які належать до сплати за вказаною угодою.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позов Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради до Рубіжанського ліцею Рубіжанської міської ради Луганської області про стягнення 84523,94 грн., у тому числі: боргу за спожиту теплову енергію - 72034,98 грн., пені - 10407,47 грн., 3% річних - 2081,49 грн., підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, м.Рубіжне до Рубіжанського ліцею Рубіжанської міської ради Луганської області, м.Рубіжне про стягнення 84523,94 грн., у тому числі: боргу за спожиту теплову енергію - 72034,98 грн., пені - 10407,47 грн., 3% річних - 2081,49 грн., задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Рубіжанського ліцею Рубіжанської міської ради Луганської області (93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Будівельників, 32, код ЄДРПОУ 24052177) на користь Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Іванова, буд.157, код ЄДРПОУ 33515421) борг за спожиту теплову енергію в сумі 72034,98 грн., пеню - 10407,47 грн., 3% річних - 2081,49 грн., а також судовий збір в сумі 1720,50 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 24.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 27.12.2013р.
Суддя Ю.О. Паляниця
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2013 |
Оприлюднено | 30.12.2013 |
Номер документу | 36391649 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Паляниця Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні