Рішення

від 24.12.2013 по справі 925/2008/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 925/2008/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю прокурора відділу прокуратури м. Черкаси Хабло О.М., представників сторін: позивача - Демиденка Г.В. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Черкаського відділення фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства "Врадій-Агростиль" про стягнення 29419 грн. 51 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 29000 грн. заборгованості відповідно до договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 10 від 21.09.2009 року, 340 грн. 85 коп. пені, 78 грн. 66 коп. 3 % річних.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи, згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора відділу, представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

21.09.2009 року Черкаським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (фонд за договором, позивач у справі) та фермерським господарством "Врадій-Агростиль" (позичальник за договором, відповідач у справі) було укладено договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 10 (далі договір), відповідно до якого, фонд зобов'язується надати позичальнику фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 40000 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк (п.1. договору).

Згідно п.3.4.2 договору, позичальник зобов'язується повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відділенню фонду згідно з встановленим графіком: до 01 листопада 2011 року в сумі 5 000 грн.; до 01 жовтня 2012 року в сумі 10000 грн.; до 01 жовтня 2013 року в сумі 25000 грн.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової допомоги позичальник сплачує фонду пеню, яка обчислюється від суми прострочення платежу, у розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діє у період прострочення.

На виконання умов договору платіжним дорученням № 3 від 21.09.2009 року позивач перерахував відповідачу, як позичальнику, 40000 грн. фінансової підтримки на поворотній основі, згідно постанови КМУ № 612 від 10.06.2009 р. та договору №10 від 21.09.09 року (а.с. 11).

Згідно з довідкою позивача від 24.12.2013 року №140/01, відповідач - фермерське господарство "Врадій-Агростиль" станом на 24.12.2013 року не повернуло Черкаському відділенню фонду підтримки фермерських господарств фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 29000 грн., отриману ним відповідно до договору № 10 від 21 вересня 2009 року (а.с. 21).

З урахуванням викладеного суд вважає, що між сторонами виникли зобов'язальні відносини, які виникли із договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 10 від 21.09.2009 року, зобов'язання за угодою позивачем виконані, відповідачем - ні.

За змістом ст.ст.173, 174, 179, 193, 202, 203 ГК, 11, 509, 525, 526, 598, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

У відповідності до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зазначені правові норми Цивільного кодексу щодо забезпечення виконання зобов'язання кореспондуються з відповідними правовими нормами Господарського кодексу України щодо відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, зокрема ст.ст. 216, 217, 218, 230 ч. 1, 231 ГК України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені і 3% річних передбачена п. 5.2 договору, відповідає приписам ст.ст. 216, 217, 218, 230 ч. 1, 231 ГК України, ст.ст. 546, 549, 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства суд вважає, що відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо повернення грошових коштів (позики), прострочив їх повернення, тому позовні вимоги про стягнення 29000 грн. фактичної заборгованості, 340 грн. 85 коп. пені та 78 грн. 66 коп. 3% річних судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача в дохід бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких прокурор звільнений - судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Врадій-Агростиль", місцезнаходження: 19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Вінницька, 27, ідентифікаційний код 34206805 на користь:

Черкаського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ідентифікаційний код 14206935 - 29000 грн. боргу, 340 грн. 85 коп. пені, 78 грн. 66 коп. 3% річних;

в дохід державного бюджету України через ДПІ Монастирищенського району із зарахуванням на рахунок № 31213206783002, отримувач - УДКСУ м. Черкаси, Черкаської області, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001 - 1750 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 26.12.2013 року.

Суддя В.М. Грачов