Рішення

від 24.12.2013 по справі 917/2107/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 р. Справа №917/2107/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕКСПОСЕРВІС ТРЕЙД", м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕПТУН", м.Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 102 445,48 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Калько В.В., довіреність №2юр. від 10.10.2013 р.

від відповідача: відсутні

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 102445,48 грн., з яких: 98904,32 грн. - основна заборгованість за договором постачання №0404/8 від 04.04.2013 р., 1479,24 грн. - пені та 341,42 грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає, з мотивів зазначених у позовній заяві, зокрема посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором постачання №0404/8 від 04.04.2013 р. в частині оплати.

Від відповідача ухвала від 12.12.2013 р., направлена за адресою, зазначеною у позові (м. Полтава, вул. Київське шосе, 88, кв. 3), повернулася з відміткою поштової установи - "За закінченням терміну зберігання". Відомості про державну реєстрацію відповідача підтверджуються даними, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців (діє відповідно до наказу Міністерства юстиції України №18 46/5 від 14.12.2012 р. "Про затвердження порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ; місцезнаходження відповідача також було підтверджено представниками відповідача, які брали участь у судовому засіданні 14.11.2013р.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчується, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив:

04.04.2013 р. між сторонами було укладено договір поставки № 0404/8 постачання на умовах відстрочення платежу (далі - договір, арк. спр.15), згідно якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність, а відповідач (покупець) зобов'язується приймати і оплачувати металопродукцію, в подальшому товар (п.1.1 Договору). Асортимент, кількість та інші індивідуально визначені відомості про товар визначаються згідно накладних, які є невід'ємною частиною даної Угоди (п.1.2 Договору).

Ціна на товар визначається згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.2.1 договору).

Товар відпускається згідно заявки покупця, яка передається постачальнику у будь-якій, зрозумілій для сторін формі (лист, телефонне замовлення, факсове повідомлення). Товар відпускається на умовах самовивозу зі складу постачальника за адресою м. Полтава, вул. Гаражна 5 (склад №2) (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.5 договору визначені умови оплати: відстрочка платежу на 10 банківських днів з моменту передачі товару. Величина заборгованості з оплати поставленої партії товару в рамках цього договору не може перевищувати 10000,00 гривень. У випадку, якщо заборгованість покупця перевищує зазначену величину, постачальник має право призупинити відвантаження товару до виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару з оплатою штрафних платежів.

Розділом 4 договору визначено права та обов'язки сторін, зокрема, відповідач взяв на себе зобов'язання оплатити товар згідно з умовами Договору (п. 4.3.2 Договору).

У разі порушення терміну оплати позивач має право вимагати від відповідача оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 6.2 Договору).

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки товару до 31.03.2014 року, в частині проведення оплати за поставлений товар - до моменту оплати отриманого товару, включаючи штрафні санкції.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних відповідачу було передано товар на загальну суму 137 587,32 грн. (копії накладних та відповідних рахунків-фактур - в матеріалах справи, арк. 11-14, 48-53 справи, оригінали оглянуто у засіданні).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується також належним чином оформленою довіреністю № 20 від 16.07.2013 р. на отримання генеральним директором Кононенко А.М. цінностей (арк. спр. 10).

У строк, встановлений договором, відповідач частково оплатив товар, у зв'язку з чим останньому було направлено досудове нагадування №0209/5 від 02.09.2013 р. з проханням добровільного погашення заборгованості по Договору поставки № 0404//8 від 04.04.2013 р. (арк. спр. 18), але відповідач так і не оплатив повністю поставлений товар..

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо передачі товару. Відповідач відповідно до видаткових накладних прийняв товар, але повністю не оплатив його у встановлені у договорі строки, у зв'язку з чим заборгованість останнього на момент розгляду даної справи, за даними позивача, складає 98904,32 грн.

На підставі викладеного позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1479,24 грн. пені за період з 26.08.2013 р. по 07.10.2013 р., а також на підставі ст.625 ЦК України - 341,42 грн. у якості 3% річних за порушення грошового зобов'язання за період з 25.08.2013. по 07.10.2013р.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 100724,98 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору постачання, за яким в силу ст. 712 ЦК визначено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 98904,32 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (Договір поставки № 0404/8 від 04.04.2013 р., видаткові накладні, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформлена належним чином, оригінали відповідних документів оглянуті судом у судовому засіданні) та підлягають задоволенню . Дані обставини відповідачем не спростовані. Усні посилання відповідача на те, що згідно даного договору йому було поставлено не той товар, про який досягалася домовленість, що позбавило його можливості використати його за призначенням, та ін., не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи. Згідно пояснень сторін, інші договори поставки такої продукції між сторонами у даний період не укладалися.

Судом перевірено методику розрахунку пені та 3% річних з використанням калькулятора ІПС "Законодавство". За результатами проведеного перерахунку, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 341,42 грн. 3% річних та 1479,24 грн. пені за період з 26.08.2013 р. по 07.10.2013р.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог. Судовий збір, сплачений позивачем, підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача з урахуванням приписів ст.49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" (юридична адреса:36028, м. Полтава, вул. Київське шосе, 88, кв. 3; фактична адреса:38751, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Коцюбинського, 10А, р/р 2600-60-134182001 в АТ Імексбанк, МФО 328384, код 21057381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експосервіс Трейд" (юридична адреса: м. Полтава, вул. Половка, 70, 36000, код ЄДРПОУ 35581820, р/р 2600611999 в ПАТ «Полтава-банк», МФО 331489) 98904,32 грн. основного боргу, 1479,24 грн. пені, 341,42 грн. - 3% річних та 2014,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2013 р.

Суддя О.С. Мацко