Рішення

від 01.10.2013 по справі 600/1237/13-ц

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/1237/13-ц

Справа № 2/600/416/2013

01 жовтня 2013 року

Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді Кренцель М.І.

при секретарі: Амброз І.З.

за участю позивачки: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Малоплавучанської сільської ради Козівського району, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ Держземагенства у Козівському районі, Козівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує, що 22.03.2013 року померла її тітка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, про що 23.03.2013 року зроблено відповідний актовий запис за № 04.

ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована у житловому будинку с.М.Плавуча, вул..Нетраба №4, на день смерті разом із нею ніхто не проживав та не був зареєстрований, що підтверджується довідкою Малоплавучанської сільської ради.

26.04.2010 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Малоплавучанської сільської ради Козівського району, зареєстрований в реєстрі за № 8, який не було змінено чи скасовано,згідно змісту якого заповіла позивачці все майно, яке буде належати її тітці на день смерті. У спадкодавця спадкоємців на обов’язкову частку, згідно ст.1241 ЦК України немає.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,71 га., які розташовані на території Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №073666 від 30 липня 2003 року.

У встановлений законом 6-ти місячний термін вона звернулась до Козівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2, відмови від прийняття спадщини не заявляла, в належному порядку прийняла спадщину. Після звернення до Козівської нотаріальної контори їй було роз’яснено, що оформлення спадщини в нотаріальній конторі є не можливим, оскільки на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню, втрачений оригінал Державного акту на земельну ділянку ТР №073666 від 30 липня 2003 року, що є підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, та є перешкодою в реалізації її прав на спадкування.

З приводу втрати Державного акта її тіткою було подано оголошення в районну газету «Вільне Слово» №50 від 16 листопада 2012 року.

Позивачкою подано заяву до відділу Держземагенства у Козівському районі щодо видачі дублікату державного акта, проте, згідно листа - відповіді відділу Держземагенства у Козівському районі від 31.07.2013 року, видача дублікату державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР №073666 від 30 липня 2003 року неможлива, оскільки з 01 січня 2013 року дублікати державних актів на право власності на земельні ділянки не видаються.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачка просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, у вигляді земельних ділянок загальною площею 1,71 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, та належали спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ТР №073666 від 30 липня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №01.03.650.00032 від 30.07.2003 року, зокрема:

-право власності на земельну ділянку площею 1,61 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123085800:01:001:0213, що розташований на території Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123085800:01:001:0373, що розташований на території Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, просить позов задоволити.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Що, 26.04.2010 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Малоплавучанської сільської ради Козівського району, зареєстрований в реєстрі за № 8, який не було змінено чи скасовано, згідно змісту якого заповіла позивачці все майно, яке буде належати її тітці на день смерті. У спадкодавця спадкоємців на обов’язкову частку, згідно ст.1241 ЦК України немає.

Позивачка є спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_2, відмови від прийняття спадщини не заявляла, в належному порядку прийняла спадщину.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки визнання позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Малоплавучанської сільської ради Козівського району, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ Держземагенства у Козівському районі, Козівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом слід задоволити.

Керуючись ст. ст. 3,15, 60,118-120, 212 ЦПК України, ст. ст. 16, 321, 328, 392, 1223,1225, 1269,1274 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, код НОМЕР_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті тітки ОСОБА_2, яка померла 22 березня 2013 року, право власності на спадкове майно у вигляді земельних ділянок загальною площею 1,71 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, та належали спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ТР №073666 від 30 липня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №01.03.650.00032 від 30.07.2003 року, зокрема:

-право власності на земельну ділянку площею 1,61 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123085800:01:001:0213, що розташований на території Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123085800:01:001:0373, що розташований на території Малоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Тернопільської області через Козівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: підпис

З оригіналом: вірно