Рішення
від 19.11.2013 по справі 764/4258/13-ц
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 764/4258/13-ц

Провадження № 2/764/1998/2013

Категорія 54

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Кукурекіна К.В.,

при секретарі - Яцук Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Дім «Атлант» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення сплачених грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансовий Дім «Атлант» (надалі - ТОВ «ФД «Атлант») про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення сплачених грошових коштів. В обґрунтування позову посилається на те, що 06 липня 2011 року між нею та ТОВ «ФД «Атлант» було укладено договір №1388 з двома додатками. На виконання умов даного договору нею було сплачено кошти в сумі 8707,48 гривень. При підписані даного договору, представники відповідача запевнили її в можливості отримання позики зі сплатою низьких відсотків за користування. Однак, фактично вона не отримувала ніяких коштів, а сплата щомісячних платежів передбачена договором. Зазначене свідчить про те, що укладеним з відповідачем договором здійснено формування та експлуатацію пірамідальної схеми, що порушує Закон України «Про захист прав споживачів», коли один учасник програми за власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. Таким чином, вона вважає, що відповідач використовуючи нечесну підприємницьку діяльність, що вводить в оману, з метою спонукання її до підписання договору на невигідних умовах, маючи умисел не надавати їй кошти, лише скористався для власних потреб сплаченими нею коштами, а тому його слід визнати недійсним. У зв’язку з тим, що позивачем сплачені позивачу грошові кошти у розмірі 8707,48 грн., а відповідач свої обов’язки за договором не виконав, позивач просить стягнути з відповідача три відсотки річних, що складає 468,06 грн. Також позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 250,00 грн.

Позивач, його представник до судового засідання не з’явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщався, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надавав.

Враховуючи відсутність сторін по справі, суд розглядає справу керуючись ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд, з урахуванням заяви представника позивача, вважає можливим допустити заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд знаходить позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 липня 2011 року ТОВ «ФД «Атлант» та ОСОБА_2 був укладений Договір № 1388, предметом якого є надання замовнику послуг спрямованих на придбання товару, на визначених в договорі та додатках до нього умовах. Вартість сертифікату становить 20000 гривень. Оплата юридичного супроводу становить 2900,00 гривень. Щомісячний платіж складає 725,56 грн.

Згідно п.1 додатку №1 до Договору № 1388 замовник стає учасником програми, умови якої регулюють послідовність та строки виконання зобов'язань, взятих по договору та додатку №1 до договору, які є обов'язковими для виконання обома сторонами. Послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування відділу замовників програми, метою яких є придбання товару (п. 1.3.).

Пунктом 3.2. додатку №1 до Договору № 1388 встановлено, що щомісячний платіж необхідно вносити на рахунок товариства. Згідно п.4 додатку №1 до Договору № 1388 Товариство раз на місяць проводить розподіл Сертифікатів. У разі несплати замовником щомісячного платежу він не приймає участі у розподілі сертифікатів (п. 3.3. додатку №1 до Договору № 1388).

Згідно копій квитанції, що міститься в матеріалах справи ОСОБА_2 перерахувала на рахунок ТОВ «Фінансовий Дім «Атлант» 8707,48 грн. згідно договору № 1388 від 06.07.2011 року (відповідно до квитанції від 06.07.2011 р. № F085828560 - 2900,00 грн. за юридичний супровід; відповідно до квитанцій від 29.08.2011 р., від 30.11.2011 р. № F125550578, від 30.05.2012 р. № F094119575 - 5807,48 грн. у рахунок погашення за Договором № 1388).

Проте, на зважаючи на викладене, відповідач грошових коштів позивачу не надав, доказів зворотного відповідачем до суду надано не було.

Згідно п.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.

Зі змісту Постанови Верховного Суду України від 23 травня 2012 року, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (справа №6-35цс12), яка є обов'язковою для всіх судів і суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з цим рішенням (ст.360-7 ЦПК України) вбачається, що сплата коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, формування особою без залучення власних коштів групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи, є такою, що вводить споживача в оману.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 203 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частин 5, 6, 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути визнано недійсним. У разі коли визнання положення недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача договір може бути визнано недійсним у цілому. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки позивач сплачувала кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, суд вважає, що вимоги позивача про визнання Договору № 1388 від 06 липня 2011 року недійсним підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала від виконання цього правочину.

Тому з урахуванням викладеного та того, що позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти у розмірі 8707,48 грн., суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути вказані грошові кошти передані на виконання недійсного правочину.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов’язання, що складає 468,06 грн., також підлягають задоволенню та засновані на законі.

Статтею 88 ЦПК України закріплено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно ст. 79 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до витрат, пов’язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачена сума у розмірі 250,00 грн. за правову допомогу - квитанція № б/н від 19.04.2013 р. (а.с. 4), як підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,40 грн.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 216, 625 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 197, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Дім «Атлант» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним та стягнення сплачених грошових коштів - задовольнити.

Визнати недійсним Договір № 1388 від 06 липня 2011 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Дім «Атлант» та ОСОБА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Дім «Атлант» (код ЄДРПОУ 36967527) на користь ОСОБА_1 сплачену грошову суму за Договором № 1388 від 06 липня 2011 року у розмірі 8707,48 грн., три відсотки річних у розмірі 468,06 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 250,00 грн., а всього стягнути 9425,54 грн. (дев’ять тисяч чотириста двадцять п’ять гривень п’ятдесят чотири копійки).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансовий Дім «Атлант» (код ЄДРПОУ 36967527) на користь державного бюджету Ленінського району м. Севастополя судовий збір у розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев’ять гривень сорок копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду міста ОСОБА_3 через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя - підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_3Кукурекін

СудЛенінський районний суд міста Севастополя
Дата ухвалення рішення19.11.2013
Оприлюднено22.01.2014
Номер документу36402334
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —764/4258/13-ц

Рішення від 19.11.2013

Цивільне

Ленінський районний суд міста Севастополя

Кукурекін К. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні