Постанова

від 05.12.2013 по справі 801/10375/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 р. (17:24) Справа №801/10375/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Асєєвої Л.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союз-Д2"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,за участю представників:

позивача - Боровік С.В., паспорт серії НОМЕР_1

відповідача - Усеінова О.Ш., довіреність від 22.11.2013 р. № 65/10.0.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союз-Д2" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0011202280 від 25.10.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо заниження позивачем сум податку на прибуток в охоплений перевіркою період. Так, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що первинні документи, складені за результатом господарської операції з ТОВ "Альфа-Торгсервіс Н", є належною підставою для відображення сум за угодою в податковому обліку. Позивач вважає також безпідставним висновок податкової інспекції про необґрунтоване завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 4 кв. 2012 р. у загальній сумі 1434281 грн. Так, позивач зазначає, що суми нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договорами, укладеними позивачем з банківськими установами, були правомірно віднесені до витрат та відображені у рядку 0.63 "фінансові витрати" декларації з податку на прибуток 2012 р., оскільки надані до перевірки кредитні угоди в повному обсязі містять всю необхідну інформацію щодо умов кредитування (процентної ставки, графіку погашення тіла кредиту та процентів).

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях, в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 17.09.2013 р. по 07.10.2013 р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю " Підприємство "Союз-Д2" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт № 954/22-10/23894566 від 14.10.2013 року.

В ході проведення перевірки податковою інспекцією зроблений висновок про порушення позивачем, серед іншого:

- п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138. 4, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 141.1 ст. 141 розділу ІІІ Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податку на прибуток за 4 кв. 2012 р. у сумі 507862 грн.

Не погоджуючись з вказаними висновками, позивачем були подані заперечення на акт № 954/22-10/23894566 від 14.10.2013 р. до ДПІ у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, які за результатом розгляду залишені без задоволення, про що свідчить відповідь вих. № 6886/22.10 від 21.10.2013 р.

25.10.2013 р. на підставі вищенаведеного акта ДПІ у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011202280 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 761793,00 грн., у тому числі 507862 грн. за основним платежем та 253931 грн. за штрафними санкціями.

Правомірність винесення відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення є предметом спору у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача з наступних підстав.

За даними акта перевірки завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за 4 кв. 2012 р. у сумі 2418392 грн. встановлене у зв'язку з наступними обставинами:

- у сумі 984111 грн. - через завищення списання собівартості придбаних у ТОВ "Альфа-Торгсервіс Н" товарів побутової хімії на зазначену суму у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних та прибуткових накладних, що підтверджують оприбуткування цих товарів.

- у сумі 1434281 грн. - через непідтвердження пов'язаності витрат на сплату нарахованих відсотків за користування кредитними коштами з господарською діяльністю позивачу у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують розмір процентної ставки, графік сплати відсотків за кредитними угодами.

Стверджуючи про неправомірне завищення ТОВ "Підприємство "Союз-Д2" витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 4 кв. 2012 р. на 984111 грн., податкова інспекція в акті перевірки посилається на відсутність товарно-транспортних накладних та прибуткових накладних, що підтверджують оприбуткування товарів, отриманих від ТОВ "Альфа-Торгсервіс Н", з чим суд не може погодитися з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2011 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Альфа-Торгсервіс Н" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу товарів № 2/8, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно сплатити товар на умовах та в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється покупцю, встановлюється в накладних, що надаються постачальником та які є невід'ємною частиною цього договору.

Поставка товару здійснюється транспортом постачальника після прийому заявки від торгового представника або за домовленістю сторін, на умовах самовивозу (п. 4.1 Договору).

В пункті 4.3 договору сторони визначили, що приймання товару за кількістю здійснюється на підставі супровідних документів постачальника та фактично отриманої кількості.

Вимоги до оформлення документів визначені сторонами в пункті 4.4 Договору.

Матеріали справи свідчать, що в липні та жовтні 2012 року, на виконання умов договору купівлі-продажу товарів № 2/8 від 04.01.20111 р. позивачу було поставлено товар (шампунь Vanish) згідно з наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- № 25186 від 31.07.2012 р. на загальну суму 43302,48 грн., в тому числі ПДВ 7217,08 грн.;

- № 25187 від 31.10.2012 р. на загальну суму 220057,60 грн., в тому числі ПДВ 36676,27 грн.;

- № 25188 від 31.10.2012 р. на загальну суму 257880,00 грн., в тому числі ПДВ 42980,00 грн.;

- № 25189 від 31.10.2012 р. на загальну суму 309627,92 грн., в тому числі ПДВ 51604,65 грн.;

- № 25190 від 31.10.2012 р. на загальну суму 350065,7 грн., в тому числі ПДВ 58344,27 грн.

Транспортування товару постачальником підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними: № САН 00000168 від 31.07.2012 р.; № САН 00000267 від 31.10.2012 р.; № САН 00000268 від 31.10.2012 р.; № САН 00000269 від 31.10.2012 р.; № САН 00000272 від 31.10.2012 р.

За фактом настання першої з подій (отримання товару) ТОВ "Альфа-Торгсервіс Н" були виписані податкові накладні:

- № 7094 від 31.10.2012 р. на загальну суму з ПДВ 220057,60 грн., ПДВ - 36676,27 грн.;

- № 7095 від 31.10.2012 р. на загальну суму з ПДВ 257880,00 грн., ПДВ - 42980,00 грн.;

- № 7096 від 31.10.2012 р. на загальну суму з ПДВ 309627,92 грн., ПДВ - 51604,65 грн.;

- № 7099 від 31.10.2012 р. на загальну суму з ПДВ 350065,7 грн., ПДВ - 58344,27 грн.;

- № 7336 від 31.07.2012 р. на загальну суму з ПДВ 43302,48 грн., ПДВ - 7217,08 грн.

Суми сплаченої вартості товарів були включені позивачем до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування та відображені в п. 05.1 "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартали 2012 р.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з абз. 2 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Положеннями п. 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України обумовлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку є належним доказом здійснення позивачем господарської діяльності з ТОВ "Альфа-Торгсервіс Н" та підставою для відображення сум за угодою в податковому обліку.

Посилання податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та прибуткових накладних, що підтверджують оприбуткування товарів побутової хімії, спростовується матеріалами справи, в яких відповідні документи наявні.

Відповідно до пункту 138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Матеріали справи свідчать, що товари, придбані позивачем у ТОВ "Альфа-Торгсервіс Н",в подальшому були реалізовані ТОВ «Чистий дом Н» в грудні 2012 року, у зв'язку з чим вартість придбаної продукції була правомірно віднесена позивачем до складу витрат 4 кв. 2012 року.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу щодо завищення позивачем списання собівартості придбаних у ТОВ "Альфа-Торгсервіс Н" товарів побутової хімії на 984111 грн. у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних та прибуткових накладних, що підтверджують оприбуткування цих товарів, оскільки такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи копіями відповідних накладних, які оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Стосовно завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 4 кв. 2012 р. у сумі 1434281 грн. суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи вказаний висновок, податкова інспекція в акті перевірки зазначає про неправомірне віднесення суми нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за договорами, укладеними позивачем з банківськими установами до "фінансових витрат" у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують розмір процентної ставки та графік сплати відсотків за кредитними угодами.

З матеріалів справи вбачається, що в охоплений перевіркою період ТОВ "Підприємство "Союз-Д2" перебувало у господарських відносинах, пов'язаних з одержанням та використанням фінансових кредитів; позивачем було укладено низку угод на отримання кредитних коштів, а саме:

- Кредитний договір № 202-2011 від 31.08.2011 р., укладений з ПАТ "ВіЕйБй Банк";

- Кредитний договір № 011-05/1127 від 13.11.2008 р., укладений з ПАТ "ЕРСТЕ Банк";

- Договір овердрафту № 015/6.2.1.4.0/12083 від 29.02.2012 р., укладений з ПАТ "ЕРСТЕ Банк";

- Кредитний договір № 20/2010 від 14.12.2010 р., укладений з ПАТ АБ "Укргазбанк";

- Кредитний договір № 010/42-1/104-11 від 05.07.2011 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-1/105-11 від 05.07.2011 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-1/108-11 від 07.07.2011 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/94-12 від 25.06.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/95-12 від 25.06.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/96-12 від 25.06.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/136-12 від 17.09.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/137-12 від 17.09.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/138-12 від 17.09.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/246-12 від 30.11.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/247-12 від 30.11.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Кредитний договір № 010/42-0-2/248-12 від 30.11.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Договір овердрафту № 015/42-1/123-11 від 08.09.2011 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

- Договір овердрафту № 015/42-0-2/144-12 від 28.09.2012 р., укладений з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль";

Аналізуючи положення вищенаведених договорів (та додаткових угод до них), суд доходить висновку, що за укладеними правочинами банки надають позичальнику (ТОВ "Підприємство "Союз-Д2") кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з визначеним лімітом або короткостроковий кредит в разі відсутності грошових коштів на поточному рахунку позичальника (овердрафт), а позичальник отримує кредит, використовує його за цільовим призначенням, повертає кредитору суму кредиту та сплачує проценти за користування останнім.

Відповідно до пп. 14.1.267 п. 14.1 ст. 14 ПК України позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Згідно визначення, наведеного в пп. 14.1.258 п. 14.1 ст. 14 ПК України, фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Згідно з пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до пункту 141.1 статті 141 Податкового кодексу України 141.1. до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що фактично висновок податкового органу про завищення позивачем фінансових витрат на суми нарахованих відсотків за користування кредитними коштами був зроблений у зв'язку з ненаданням документів, що підтверджують розмір процентної ставки, графік сплати відсотків за кредитними угодами.

Однак, суд зазначає, що відповідна інформація щодо умов кредитування, яка зазначена податковою інспекцією в якості відсутньої, як то: розміри процентної ставки, графік сплати відсотків, порядок сплати комісії за видачу кредитних коштів, коригування процентної ставки тощо, зазначена безпосередньо в тексті укладених договорів та додаткових угод до них, що не суперечить положенням чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, віднесення до фінансових витрат сум нарахованих та сплачених позивачем відсотків за користування кредитними коштами за вищенаведеними договорами, здійснено ТОВ "Підприємство "Союз-Д2" правомірно.

Отже, за сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що вести мову про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 кв. 2012 р. у розмірі 1434281 грн. неможливо з огляду на поверховість проведеної перевірки, без врахування та оцінки всіх первинних документів та не дослідження всіх істотних для справи обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем сум податку на прибуток, у той час як матеріали справи свідчать, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим донарахування відповідачем сум податкових зобов'язань суд вважає протиправними. Відповідно, неправомірним є також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням цього, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 458,80 грн. підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 КАС України з Державного бюджету.

В судовому засіданні 05.12.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 09.12.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим від 25.10.2013 р. № 0011202280.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союз-Д2" (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 35/2, ідентифікаційний код 23894566) 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень вісімдесят копійок) судового збору

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.